Справа 127/286/23
Провадження 1-кс/127/77/23
05 січня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12022020050000469 внесеного до ЄРДР 28.11.2022, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12022020050000469 від 28.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 вступивши у попередню змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з корисливих мотивів вирішили здійснити розбійний напад на ОСОБА_9 з метою заволодіння його майном.
Так, ОСОБА_4 , заздалегідь взявши з собою предмет, схожий на пістолет, разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 28.11.2022 приблизно о 12 годині 40 хвилин на автомобілі марки «FORD TRANSIT CONNECT» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , під'їхали та зупинилися неподалік магазину «Караван», що по вул. Тиврівське шосе в с. Лука Мелешківська Вінницького району Вінницької області, де напроти зазначеного магазину за кермом автомобіля марки «Ауді А6», чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 знаходився ОСОБА_9 , за яким незаконно слідкували злочинці, встановивши за декілька днів до цього під кузов зазначеного автомобіля GPS-трекер, який дає можливість відслідковувати рух автомобіля.
Реалізовуючи спільний злочинний умисел та попередню змову, заздалегідь розподіливши між собою ролі, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи узгоджено, з прямим умислом, корисливими мотивом та метою до незаконного збагачення, опираючись на дії один одного, усвідомлюючи незаконність своїх дій, розпочали реалізацію свого плану щодо відкритого нападу на ОСОБА_9 .
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підійшли до автомобіля марки «Ауді А6», чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 , де ОСОБА_4 сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_7 ззаду водія, а ОСОБА_8 під час вчинення нападу мав спостерігати за оточуючою обстановкою і попередити про небезпеку викриття, а також забезпечити швидке зникнення після вчинення нападу.
Далі ОСОБА_4 , сівши у автомобіль та висловивши вимогу про негайну передачу усього наявного при собі цінного майна, з метою подавлення волі потерпілого та примушення його передачі, наніс потерпілому удар кулаком лівої руки в область обличчя, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді синця верхньої повіки правого ока, який відповідно до висновку експерта № 977 від 30.11.2022 належить до легких тілесних ушкоджень, а також, діставши з-за пояса штанів предмет ззовні схожий на пістолет, направив його у бік потерпілого, притиснув у ділянку паху, таким чином своїми діями погрожуючи використанням зброї і створенням реальної загрози життю та здоров'ю потерпілого. Крім того ОСОБА_4 продовжував застосовувати до ОСОБА_9 психічне насильство, погрожуючи його життю та здоров'ю, принижуючи його честь і гідність та постійно вимагаючи передати їм грошові кошти та золоті вироби.
Остаточно подолавши у такий спосіб волю та опір ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 наказали йому розпочати рух на автомобілі марки «Ауді А6», чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 , у напрямку смт. Тиврів Вінницької області. Під час руху автомобілю по вул. Тиврівське шосе, що в с. Лука Мелешківська Вінницького району Вінницької області, виключно реально сприймаючи погрози своєму життю та здоров'ю, будучи впевненим у їх реалізації, ОСОБА_9 на швидкості приблизно 30 км/год. вистрибнув з-за керма автомобіля поблизу магазину «Апельсин» по вул. Тиврівське шосе, що в с. Лука Мелешківська, тим самим не давши довести до кінця злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
Після того, як ОСОБА_9 вистрибнув з автомобіля, ОСОБА_4 однією рукою з переднього пасажирського сидіння утримуючи кермо почав керувати автомобілем, який продовжував рух по шосе, а ОСОБА_7 в цей час переліз з заднього сидіння автомобіля на водійське крісло та зайнявши місце водія, продовжив рух на автомобілі «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_2 разом з ОСОБА_4 у напрямку вул. Української, що в с. Лука Мелешківська, де звернувши з дороги, залишили автомобіль, де їх підібрав ОСОБА_8 на автомобілі марки «FORD TRANSIT CONNECT» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 та зникли у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
03.01.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вінниця, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, винесено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке було вручено йому особисто.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться наступними зібраними доказами, які перебувають в кримінальному провадженні:
протоколом заяви від 28.11.2022
Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 28.11.2022
протоколом огляду місця події від 28.11.2022 в ході якого було виучено GPS-трекер, що поміщено до паперового конверту, гумову рукавицю синього кольору, що поміщено до паперового конверту, змив з внутрішньої ручки водійських дверей, що поміщено до паперового конверту, змив з поверхні керма авто, що поміщено до паперового конверту, змив з внутрішньої ручки лівої задньої дверки авто, що поміщено до паперового конверту, змив з внутрішньої ручки правої задньої дверки авто, що поміщено до паперового конверту, змив з внутрішньої ручки правої передньої дверки авто, що поміщено до паперового конверту, підлокітник, що поміщено до спец пакету НПУ СУ №FPS6004584, мобільний телефон марки «Ксіомі», чорного кольору, що поміщено до спец пакету НПУ №WAR1241990, запаховий слід з поверхні АКПП, що поміщено до спец пакету НПУ №WAR1241986, запаховий слід з поверхні керма авто, що поміщено до спец пакету НПУ №WAR1241987, запаховий слід з поверхні сидіння водія, що поміщено до спец пакету НПУ №WAR1241988, запаховий слід з поверхні переднього правого сидіння авто, що поміщено до спец пакету НПУ №WAR1241991, брелок, що поміщено до спец пакету НПУ №WAR1241984, запаховий слід з поверхні лівого заднього сидіння авто, що поміщено до спец пакету НПУ №WAR1241992, запаховий слід з поверхні правого заднього сидіння авто, що поміщено до спец пакету НПУ №WAR1241985, сумку чорного кольору (барсетку), що поміщено до спец пакету НПУ СУ №FPS6004585 та автомобіль марки «Ауді А6», чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 .
протоколом огляду місця події від 28.11.2022 в ході якого було виучено автомобіль «FORD TRANSIT CONNECT» номерний знак НОМЕР_1 номер шасі НОМЕР_3 , змив з ручки КПП, змив з ручки передніх пасажирських дверей автомобіля, змив з ручки передніх водійських дверей автомобіля, слід одорологічного походження з водійського сидіння, слід одорологічного походження з середнього (пасажирського) сидіння, слід одорологічного походження з пасажирського (крайнього) сидіння.
протоколом огляду місця події від 28.11.2022 в ході якого було виучено мобільні телефони підозрюваних.
висновком експерта № 977 від 30.11.2022.
протоколом пред'явлення для впізнання від 28.11.2022 потерпілому ОСОБА_9
протоколом огляду речей від 28.11.2022 .
поясненням ОСОБА_8 від 28.11.2022.
протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 28.11.2022.
протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 29.11.2022.
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.12.2022.
протоколом пред'явлення для впізнання від 01.12.2022 свідкові ОСОБА_10 .
Поясненням ОСОБА_4 від 02.12.2022.
Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23.12.2022.
протоколом пред'явлення для впізнання від 23.12.2022 свідкові ОСОБА_13
протоколом пред'явлення для впізнання від 23.12.2022 свідкові ОСОБА_13
протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_9 від 23.12.2022.
поясненням ОСОБА_7 від 28.12.2022
Санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі та згідно ч. 6 ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 вчинив умисний злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, в нього відсутні соціально-стримуючі фактори та те, що він перебуваючи на волі може продовжити свою злочину діяльність, з метою незаконного збагачення, вчиняти нові кримінальні правопорушення, що підтверджується характером кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого, так як ОСОБА_4 не має родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Враховуючи наведене, ОСОБА_4 , має реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування, може здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, та продовжити вчинення злочинів, тим самим перешкоджати повному та всебічному розслідуванню кримінального провадження.
При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним психологічного впливу на осіб у кримінальному провадженні, відсутність постійного місця проживання, роботи тощо.
З урахуванням наведеного, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 184, ч. 2 ст. 183, ст. 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, чинити тиск на свідків, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, пояснили, що підозра необгрунтована, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до статті 184 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинно містити: короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що ризики визначені у ст. 177 КПК України виправдовують необхідність тримання підозрюваного під вартою.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання та матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи наведене у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні.
Слідчим у поданому клопотанні та прокурором в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_4 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування. Разом із тим, слідчий та прокурор належним чином не обґрунтували і не довели в судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики виправдовують необхідність застосування виняткового запобіжного заходу.
Крім того, прокурором в судовому засіданні необгрунтовано неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, щодо даних про його особу, а також інших обставин в їх сукупності.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність застосування тримання підозрюваного під вартою фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, який є тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, визнає вину у скоєному кримінальному правопорушенні. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 жодним чином не переховувався від органів досудового розслідування, а навпаки всіляко сприяє слідству у встановленні істини по справі.
З обставин, наведених в клопотанні органу досудового розслідування слідує, і зазначене встановлено в ході судового розгляду, що ризики не виправдовують застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.
З огляду на вищенаведене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, характеристики, з урахуванням відсутності належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України в самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не доведеності належним чином наявності таких ризиків прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
На підставі вище викладеного, слідчий суддя не встановив підстав щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обставин необхідності тримання особи під вартою в даному конкретному випадку не має, а тому необхідним та достатнім запобіжним заходом буде запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. При цьому, саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12022020050000469 внесеного до ЄРДР 28.11.2022, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, строком на 55 (п'ятдесят п'ять) днів, тобто до 28 лютого 2023 року.
Строк дії ухвали слідчого судді визначити до 28 лютого 2023 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя