Справа 127/25446/22
Провадження 1-кс/127/10265/22
05 січня 2023 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участі заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області скаргу ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за заявою ОСОБА_3 від 13 вересня 2022 року, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, за фіксації судового розгляду технічними засобами, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за заявою ОСОБА_3 від 13 вересня 2022 року, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
У скарзі заявник просить слідчого суддю зобов'язати посадову особу четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та розпочати розслідування, за його заявою 13.09.2022 про вчинення кримінального правопорушення.
Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав за обставин викладених у ній.
Представник четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому в судове засідання не з'явився, хоча про місце та час розгляду скарги повідомлявся своєчасно, неодноразово та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України в ЄРДР, зокрема має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
До тепер, як встановлено в судовому засіданні, за вищевказаною заявою відомості до ЄРДР не внесено.
Враховуючи вищенаведене, в судовому засіданні було встановлено, що заява ОСОБА_3 не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки в ній відсутні обґрунтовані відомості з посиланням на докази вчинення кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевказане, а також те, що звернення ОСОБА_3 за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а тому даного роду повідомлення не може бути внесене до ЄРДР.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
За змістом положень ч. 1 ст. 214 КПК України та ст. 2 КК України, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Щодо доводів заявника про невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, вважаю за необхідне зазначити, що якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку ще потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Такий, висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_4 від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту». Також і Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18) наголосив: "...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато, а якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...".
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінальних правопорушень за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: необгрунтованого розповсюдження обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів ст. 214 К1ІК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за ст.214 КПК України), а також унеможливленим застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КПК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в ст. 2 КПК України.
Таким чином, закон, передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених раніше.
За таких обставин слідчий суддя приходить висновку щодо відсутності в заяві достатніх об'єктивних даних, які б свідчили про те, що описані в ній події свідчать, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення, по яким не ведеться досудове розслідування.
Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
З огляду на вищенаведене, вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволені скарги ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за заявою ОСОБА_3 від 13 вересня 2022 року, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, слід відмовити, так як дана скарга є необґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40, 284, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за заявою ОСОБА_3 від 13 вересня 2022 року, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя