вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"05" січня 2023 р. м. Рівне Справа №918/1008/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у матеріалах справи
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
клопотання керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Мельник І.А. про скасування арешту
без повідомлення (виклику) сторін
ОСОБА_1 звернувся в Господарський суду Рівненської області із заявою, в якій просить відкрити провадження у справі про неплатоспроможність. В даній заяві ОСОБА_1 зазначає про наявність прострочених зобов"язань перед кредиторами розмір яких більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, наявність обставин припинення погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов"язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Ухвалою суду від 05.12.2022 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду. Призначено підготовче засідання. Вжито заходи для забезпечення вимог кредиторів, заборонено боржнику відчужувати майно. Зобов"язано ОСОБА_1 надати у підготовче засідання додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 14.12.2022 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну.
14.12.2022 року оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Мельник І.А. надійшло клопотання, в якому просить скасувати арешт, накладений постановою заступником начальника відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мельником Віталієм Віталійовичем про арешт коштів боржника від 26 листопада 2021 року у ВП № 45979624, на грошові кошти ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ). Дане клопотання обгрунтовує наступним. Арбітражним керуючим Мельник І.А. в ході здійснення перевірки майнового стану боржника встановлено, що станом на 14 грудня 2022 року єдиним джерелом надходжень коштів на рахунки боржника є заробітна плата на грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану.
Розглянувши подане арбітражним керуючим Мельник І.А. клопотання про скасування арешту, суд зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 грудня 2022 року відкрито провадження у справі № 918/1008/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі №918/1008/22 арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків існує спір.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства під реструктуризація боргів боржника розуміється судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Ухвалою суду від 14 грудня 2022 року було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст.. 121 Кодексу мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться строком на 120 днів, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
1) зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж;
3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;
4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника;
5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника.
Мораторій не поширюється на: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; виплату та стягнення аліментів; виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу.
Задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, припиняється після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризації боргів.
Абзацом 4 п. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
В свою чергу, за змістом статей 1, 5 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як ЗУ «Про виконавче провадження», так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до ч. 7 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною 1 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Крім того, частина восьма розділу Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому ч. 1 та ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частини восьмої статті 48).
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» та розділуІнструкції.
Враховуючи дане, однією із стадій виконавчого провадження є вчинення виконавцем дії щодо винесення постанови про арешт майна боржника в т. ч. і щодо арешту коштів, та подальше вчинення дій щодо їх стягнення на відповідний рахунок державної виконавчої служби в результаті чого вони розприділяються між стягувачами.
Таким чином, правова природа винесення постанови про арешт майна є створення умов щодо обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт.
В свою чергу, ст. 120 Кодексу встановлює наслідки відкриття провадження у справі, та передбачає, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:
1) пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;
2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;
3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника;
4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;
5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;
6) строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав;
7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи дане, одним з наслідків відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є умова того, що арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду. Тобто, законодавець надає право в межах справи про неплатоспроможність зняти на підставі ухвали господарського суду попередньо накладені арешти.
Як встановлено судом, постановою про арешт коштів боржника від 26.11.2021 року ВП № 45979624 було накладено арешти на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, в також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 ..
Арбітражним керуючим в ході здійснення перевірки майнового стану боржника встановлено, що станом на 14 грудня 2022 року єдиним джерелом находжень коштів на рахунки боржника є заробітна плата та грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану.
Відповідно до частини першої статті 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» було визначено розмір грошового забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану.
Відповідно до п. 2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок) Грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Таким чином, проводячи тотожність з нормами чинного законодавства щодо оплати праці, грошова винагорода військовослужбовця є по своїй правовій природі теж заробітною платою, та спрямована на забезпечення задоволення соціальних та побутових потреб особи, яка їх отримає та членів його сім'ї.
Верховний Суд у постанові від 17.01.2020 у справі № 340/1018/19 від 17 січня 2020 року дійшов висновку, що виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
Також, Верховний Суд в постанові Велика Палата Верховного Суду по справі № 756/8815/20 від 20.04.2022 року констатував, що не може бути накладений арешт на кошти, що становлять зарплату боржника, після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на всі кошти зарплати боржника поза межами дозволених Законом України «Про виконавче провадження» розмірів відрахувань із такої зарплати. Якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий.
Станом на сьогоднішній день з заробітної плати боржника - ОСОБА_1 уже здійснюються утримання у розмірі визначеному ЗУ «Про виконавче провадження», що підтверджується довідкою.
Суд також констатує, що в результаті відкриття провадження у справі про неплатоспроможність введено мораторій, який забороняє як вчинення дій щодо задоволення вимог кредиторів в межах відкритих виконавчих проваджень так і звернення стягнення на майно боржника в т.ч. і на грошові кошти. Таке задоволення має відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим факт наявності відповідних обтяжень у вигляді арештів перешкоджатиме як виконанню основної мети процедури так і порушує конституційне право боржника на отримання оплати праці з метою задоволення його соціальних та побутових потреб та членів його сім'ї.
Відтак, враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення клопотання керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Мельник І.А. та скасування арешту, накладеного постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) Мельника Віталія Віталійовича про арешт коштів боржника від 26 листопада 2021 року у ВП № 45979624, на грошові кошти ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ).
Керуючись статтями 2, 12, 120, 121 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232- 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Клопотання керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Мельник І.А. про скасування арештів задоволити.
2. Скасувати арешт, накладений постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) Мельника Віталія Віталійовича про арешт коштів боржника від 26 листопада 2021 року у ВП № 45979624, на грошові кошти ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.год.
Суддя Марач В.В.