про відмову у видачі судового наказу
"06" січня 2023 р. Справа № 916/144/23
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 411) про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Єлісєєвої Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_1 ) 113615,58 грн,
06.01.2023 за вх.№141/23 до суду від ТОВ «Бізнес Позика» надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з ФОП Єлісєєвої С.М. 113615,58 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (п.1 ч.1, ч.2 ст.152 ГПК України).
Згідно п.4 ч.3 ст.150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
В обґрунтування заявленого товариство послалось на укладення між ним та боржником договору про надання кредиту від 11.04.2021 в електронній формі із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ст.96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Між тим, до заяви ТОВ «Бізнес Позика» не подано, ані оригіналу електронного договору про надання кредиту від 11.04.2021, ані його електронної копії, засвідченої електронним підписом.
Крім того, заявником на підтвердження факту надання боржнику коштів не подано довідки чи виписки АТ «Приватбанк», що перешкоджає суду встановити факт отримання боржником коштів у сумі 59000грн.
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що заявником не доведено суду наявності права вимоги до боржника у сумі 113615,58 грн, через що у суду наявні підстави для відмови ТОВ «Бізнес Позика» у видачі судового наказу.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що він не позбавлений права на звернення до суду із відповідними вимогами в порядку загального позовного провадження.
Керуючись п.1 ч.1 ст.152, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 411) у видачі судового наказу за заявою від 06.01.2023 за вх.№141/23 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Єлісєєвої Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_1 ) 113615,58 грн.
2. Повідомити заявника, що відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
3. До уваги заявника, згідно ч.2 ст.151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
4. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили 06.01.2023 та згідно ч.2 ст.254, п.1 ч.1 ст.255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.А. Малярчук