про залишення позовної заяви без руху
04.01.2023 р. Справа № 914/3402/22
Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали
за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті
до відповідача Фізичної особи-підприємця Гриневича Михайла Васильовича
про стягнення 7394,59 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті до відповідача Фізичної особи-підприємця Гриневича Михайла Васильовича про стягнення 7394,59 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Як вбачається із позовної заяви, позивач зазначив, що місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 .
Однак, як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказана адреса не є місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Гриневича Михайла Васильовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Таким чином, не вказавши місцезнаходження відповідача, позивач порушив вимоги пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
При цьому, частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено фіскальний чек від 22.12.2022р., поштову накладну від 22.12.2022р. та опис вкладення у цінний лист, як докази надсилання відповідачу позовної заяви з додатками на адресу: АДРЕСА_1 .
Однак, як встановлено судом, вказана адреса відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є адресою місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Гриневича Михайла Васильовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Інших доказів, які б свідчили про те, що позовна заява з додатками була надіслана Фізичній особі-підприємцю Гриневичу Михайлу Васильовичу (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) позивачем не подано.
Отже враховуючи наведене, позивачем при поданні позовної заяви до суду не дотримано вимог пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2, 4 та частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.26. Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2020)", який прийнято та якому надано чинності Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020р. №144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної долучено копії документів, які прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою відділу діловодства та ведення архіву Державної служби України з безпеки на транспорті (на 26 аркушах). На звороті прошитих копіях документів також містяться відмітка про найменування посади (начальник відділу діловодства та ведення архіву), особистий підпис, ім'я та прізвище ОСОБА_2 .
Однак, як вбачається із поданих матеріалів, копії документів не містять таких обов'язкових відміток: "Згідно з оригіналом" та дати засвідчення.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, враховуючи наведене, позивачем порушено вимоги частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки долучені до позовної заяви копії документів, не можуть вважатися доказами, оскільки ці документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.
Частиною 1 та частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того суд звертає увагу позивача на те, що зі змісту позовної заяви та її прохальної частини вбачається, що позов пред'явлено до Фізичної особи-підприємця Гриневича Михайла Васильовича , однак при цьому як вбачається з першої сторінки позовної заяви, позивач зазначив, що відповідачем є Гриневич Михайло Васильович (без вказівки на статус фізичної особи-підприємця).
Отже у випадку виправлення недоліків позовної заяви, позивачу також необхідно надати пояснення щодо статусу відповідача, до якого пред'явлено позов (фізичної особи чи фізичної особи-підприємця).
Керуючись статтями 123, 162, 164, 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виправлення допущених недоліків, які вказані даній ухвалі суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.