номер провадження справи 15/134/22
12.12.2022 Справа № 908/2001/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35
до відповідача Територіального відділу освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 145А
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Скупа Н.О., довіреність № 3 від б/д;
від відповідача: Дорофеєв О.В., довіреність № 01.01-24/11 від 14.07.2022;
Перепилиця Н.Є. довіреність № 01.01-24/11,
від третьої особи: не з'явився
суть спору
04.10.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", м. Запоріжжя до відповідача Територіального відділу освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 173 001,13 грн з яких: основний борг в сумі 153 908,69 грн, 3% річних у сумі 2624,21 грн, інфляційні втрати у сумі 16 468,23 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022, справу № 908/2001/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду 12.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2001/22. Присвоєно справі номер провадження № 15/134/22. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 10.11.2022.
10.11.2022 ухвалою суду відкладено судове засідання на 30.11.2022 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926).
29.11.2022 до суду від позивача надійшли письмові пояснення вих. № 5911 від 09.11.2022, відповідно до яких надав пояснення стосовно електронної адреси відповідача, на яку надіслано рахунок за спожиту електричну енергію за січень 2022 та акти прийняття-передавання товарної продукції за січень 2022. Повідомив про те, що на прохання відповідача акт прийняття-передавання товарної продукції був розділений на два акта прийняття-передавання, а саме на суму 573054,12 грн та 153908,69 грн. Документи були надслані на електронну адресу-ocbdon_radova@ukr.net яку надав головний бухгалтер відповідача та за якою весь час велось листування та яку надсилались всі документи в тому числі Договір про постачання електричної енергії споживачу № 12184п від 23.11.2021 та додаткові угоди до нього, рахунки та акти. Позивач зауважив, що оплата Державною казначейською службою України здійснюється згідно актів прийняття-передавання товарної продукції. З урахуванням того, що відповідачем була здійснена часткова оплата за спожиту електричну енергію за січень 2022 року то заперечення представника відповідача стосовно не отримання рахунка та актів прийняття-передавання за січень 2022 року не відповідають дійсності. Письмові пояснення судом долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 30.11.2022 оголошено про відкладення (перерву) розгляду справи на 12.12.2022.
Розгляд справи 12.12.2022 відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу "Акорд".
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові, у відповіді на відзив на позовну заяву та письмових поясненнях.
Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 12184п від 23.11.2021 та Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії за січень 2022 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 153 908,69 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії позивач нарахував 3 % річних за період прострочення з 01.03.2022 по 16.09.2022 у розмірі 2624,21 грн та суму інфляційних втрат за період з 01.04.2022 по 31.08.2022 у розмірі 16 468,23 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, Договорі, Законі України "Про ринок електричної енергії", Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП України від 14.03.2018 № 312.
Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Договір «Про постачання електричної енергії споживачу» від 23.11.2021 № 12184п було укладено між постачальником - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та споживачем - територіальним відділом освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в результаті аукціону за правилами відкритих торгів (предмет закупівлі: код ДК - 021:2015: 09310000 -5 Електрична енергія, ідентифікатор закупівлі: ИА-2021-10-11007982-b), який відбувся 28.10.2021 учасник закупівлі ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» надав найнижчу цінову пропозицію та був визнаний переможцем торгів. Порядок розрахунку ціни на електричну енергію, строку оплати, обліку спожитої електричної енергії, тощо, вказані в тендерної документації та у даному договорі. Частиною 1 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі" та Законом «Про ринок електричної енергії», тобто правовідносини сторін договору про закупівлю регулюються спеціальними законодавством в сфері публічних закупівель та електричної енергії. Як стверджує позивач, сума недоплати відповідача по виставленому рахунку за спожиту електричну енергію за січень 2022 року склала - 153 908,69 грн, але відповідно до п.п. 2.1.,5.1. додаткової угоди № 4 від 12.01.2022 до Договору «Про постачання електричної енергії споживачу» від 23.11.2021 № 12184п, постачальник продає електричну енергію на 2022 рік в обсязі 132 617 кВт. год. для забезпечення потреб електроустановок споживача на суму - 573 055,30 грн. з ПДВ. Згідно акту прийняття - передавання товарної продукції № 1 від 21.02.2022 підписаного сторонами Договору, об'єм спожитої електроенергії за січень 2022 року склав - 144015 кВт. год. на суму - 573 054,12 грн., яка оплачена повністю та в строк відповідачем, відповідно до п.5 «Комерційної пропозиції» (додаток 2 Договору) та умов Договору « Про постачання електричної енергії споживачу» від 23.11.2021 № 12184п. Тому, підстав для стягнення цієї суми і нарахування пені (штрафу), 3% річних, інфляційних втрат за порушення строку оплати наданих послуг, як то передбачено в пункті 6 «Комерційної пропозиції» у позивача відсутні. Як стверджує позивач, відповідачем перевищено ліміт споживання електричної енергії за січень 2022, що підтверджується листом - повідомленням за № 007-662233 від 19.04.2022, який наданий адміністратором комерційного обліку - ПАТ «Запоріжжяобленерго», але відповідно до пункту 13 «Комерційної пропозиції» звіряння обліку спожитої електричної енергії проводиться у довільній формі не пізніше ніж 3-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом повідомленням споживачем состачальнику фактичного обсягу електроспоживання, що зазначений у звіти який надається споживачем оператору систем розподілу у відповідності до умов Договору надання послуг з розподілу електричної енергії з відповідним ОСР. Згідно з п.7.1. (п.7 Комерційної пропозиції) постачальник має право отримувати від споживача відшкодування збитків пов'язаних з відхиленням від договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період (день, місяць) відповідно до актів законодавства України. Згідно з приписами Цивільного та Господарського кодексів України, невиконання зобов'язання за договором не може розглядатися як реальна шкода (збитки), тому сума основного боргу не повинна включатися до складу збитків. У відповідача немає правових підстав для оплати можливої суми збитків постачальника електричної енергії, які не зафіксовані сторонами договору ( із можливою участю адміністратор комерційного обліку), в порядку передбаченому чинним законодавством України . Також звернув увагу на те, що відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни за одиницю товару, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни.
Позивач скориставшись правом наданим ст. 166 ГПК України, надав відповідь на відзив вих. № 5911 від 09.11.2022. Пояснив суду, що предметом є справи є стягненя заборгованості за спожиту електричну енергію за січень 2022, яка виникла в результаті порушення відповідачем умов договору та Правил роздрібного ринку електричної енергії. Спожитий обсяг електричної енергії відповідачем за січень 2022 підтверджується листом/ повідомленням № 007-66/2233 відж 19.04.2022, який наданий адміністратором комерційного обліку - ПАТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії відповідачем за ЕІС- кодами точки комерційного обліку споживача. Відповідачу був надісланий рахунок у відповідності до якого обсяг складає 182 694 кВтгод на суму 726962,81 грн та акт прийняття-передавання товарної продукції за договором № 12184. На прохання відповідача акт прийняття-передавання на загальну суму 726 962,81 грн був розділений на два акта прийняття-передавання, а саме на суму 573 054,12 грн та 153 908,69 грн відповідно. Віповідач лише сплатив акт на суму 573 054,12 грн, решту заборгованості в сумі 153908,69 грн не сплатив.
09.12.2022 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення вих. № 6529 від 08.12.2022 (вх. № 15819/08-08/22) в яких зазначив, що поняття як перевищення ліміту/ договірних величин споживання електричної енергії на сьогоднішній день втратило чинність 11.08.2018 та на зміну ним Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії. Саме в Правилах користування електричною енергією (що втратили чинність) був передбачений штраф для споживачів за перевищення договірних величин (ліміту) споживання електричної енергії, в ПРЕЕ такі норми відсутні. ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператору системи розподілу надав звіт про використану електричну енергію у січні 2022 у кількості 182694 кВт *год. ПАТ «Запоріжжяобленерго», а також відповідачу виставив рахунок за послуги розподілу електричної енергії за обсяг 182694 кВт *год., який був повністю оплачений. Отже ніяких розбіжностей обсягу спожитої електричної енергії у відповідача у січні 2022 не має. Позивач заперечив проти посилання відповідача на п. 7.1. п. 7 Комерційної пропозиції, яка взагалі не відповідає тексту Комерційної пропозиції (індивідуальна), що є додатком № 2 до договору. Крім того, звернув увагу суду на те, що відповідно до пп. 1, 2, 3, п. 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору; сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Представник третьої особи у призначене судове засідання 12.12.2022 не з'явився. Від ПАТ «Запоріжжяобленерго» до суду надійшли письмові пояснення вих. № 303/82 від 01.12.2022 (вх. 15431/08-08/22) згідно яких вбачається, що позовні вимоги позивача підтримав повністю. Повідомив про те, що між відповідачем та ПАТ «Запоріжжяобленерго» було укладено договір № 12184 від 20.10.2021. На виконання умов даного договору оператором системи розподілу було виставлено відповідачу рахунок № 12184/01-РП від 31.01.2022 за послуги розподілу електричної енергії у січні 2022 року за обсяг електроенергії у розмірі 182694 кВт *год. на суму 211 024,74 грн (з ПДВ). Відповідач підтвердив розхід 182694 кВт *год по точках обліку по Шевченківському ТВО за січень 2022 року, надавши оператору системи розподілу підписану з його боку угоду № 12184. Виставлений рахунок відповідачу за послуги розподілу електричної енергії у січні 2022 року на суму 211 024,74 грн був повністю оплачений, що підтверджується банківською випискою від 10.02.2022. Суд письмові пояснення долучив до матеріалів справи.
В судому засіданні 12.12.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Заслухавши доводи представника позивача та відповідача та дослідивши надані докази, суд установив наступне.
23.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (позивач, постачальник) відповідача та Територіальним відділом освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (відповідач, споживач) укладено договір № 12184п про постачання електричної енергії споживачу (договір) шляхом підписання заяви-приєднання, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії, за адресою розташування електроустановок.
Вказаний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п.1.1. договору).
Пунктом 1.2. договору унормовано, що умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Згідно з п. 2.1. договору з урахуванням додаткової угоди від 12.01.2022, постачальник продає електричну енергію загальною кількістю 1 087 714 кВт*год, у т.ч: на 2021 рік - 955 097 кВт*год, на 2022 рік -132 617 кВт*год, найменування предмету закупівлі згідно коду ДК 02162015-09310000-5 електрична енергія споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.1. договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. (п. 5.2. договору).
Пунктом 5.4 договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Згідно з п. 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 5 додатку до договору, оплата електричної енергії здійснюється на підставі Акту прийому - передачі електричної енергії та рахунках.
Оплата за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати отримання споживачем акту прийому-передачі.
Акт прийому - передачі електичної енергії та рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується споживачем до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, або направляється постачальником на електронну адрусу споживача, вказану у заяві - приєднанні.
Пунктом 5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може перевищувати 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Споживач зобов'язаний: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 6.2. договору).
Строк дії договору за п. 13.1. договору, з урахуванням п.11 комерційної пропозиції та додаткової угоди № 2 від 22.12.2021, з 16.11.2021 по 28.02.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.
Вказаний правочин, а також додаткові угоди та додатки до нього, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих суб'єктів господарювання.
У порядку виконання умов договору постачальником протягом січня 2022 року було відпущено споживачу електроенергії на суму 726 962,81 грн, в т.ч. ПДВ, що склало за обсягом 182694 кВт*год.
21.02.2022 постачальником були надіслані на електронну адресу Територіального відділу освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської Ради - ocbdon_radova@ukr.net, акти приймання-передачі на загальну суму 726 962,81 грн та рахунок № 12184/01-П від 31.01.2022 на суму 726 962,81 грн.
Відповідачем була здійснена часткова оплата за спожиту електроенергію за січень 2022 року, в розмірі 182694 Вт*год., згідно рахунка - фактури 12184/01-П від 31.01.2022, в сумі 573 054,12 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 4 від 02.03.2022 на суму 425 753,00 грн; № 52 від 02.03.2022 на суму 9880,00 грн; № 240 від 02.03.2022 на суму 95 221,12 грн; № 52 від 02.03.2022 на суму 10 700,00 грн; № 234 від 02.03.2022 на суму 30 000 грн; № 10 від 02.03.2022 на суму 1500,00 грн.
04.04.2022 постачальником направлено запит за вих. №2036/1 до ПАТ"Запоріжжяобленерго" щодо надання письмового підтвердження фактичного обсягу споживання електричної енергії боржником за період з 01.01.2022 по 31.01.2022.
Сумарний фактичний обсяг споживання електричної енергії Територіальним відділом освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської Ради за період січень 2022 року склав 182694 Вт*год., що підтверджується листом ПАТ "Запоріжжяобленерго" №007-66/2233 від 19.04.2022.
Листом від 08.07.2022 вих. №3380 позивач направляючи на адресу боржника засобами поштового зв'язку, вищезазначений рахунок та Акт звірки взаєморозрахунків за 2022 рік, наголосив боржнику про необхідність здійснення повної оплати заборгованості за спожиту електроенергію за всіма Актами приймання - передачі за січень 2022 року в сумі 153 908,69 грн (повідомлення про вручення поштового відправлення трек номер 0505086178235 ПАТ "Укрпошта").
В порушення умов договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача (з урахуванням часткової сплати) виник борг за спожиту електричну енергію за період січень 2022 в сумі 153 908,69 грн.
Споживачем сума вартості електричної енергії в добровільному порядку не оплачена, що стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми вартості електричної енергії в примусовому порядку.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд при прийнятті рішення враховує таке.
При укладенні договору сторони керувалися положеннями Цивільного кодексуУкраїни, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібногоринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), а також Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 525, ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умовне допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільногозаконодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою навстановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.
Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії надоговірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, серед іншого, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірваннядоговору.
Відповідно до ст. 276 Господарського кодексу України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.
Між сторонами укладено договір, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його увстановлений строк.
Відповідно до абзацу 14 пункту 1.1.2 глави 1.1 ПРРЕЕ - договір про постачанняелектричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник іспоживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Відповідно до п.1.2.15 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Згідно з п.п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня післязакінчення розрахункового періоду.
Як вказувалося вище, період постачання електричної енергії споживачу: з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно.
Факт споживання електричної енергії та наявності заборгованості відповідача перед ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" за надані послуги підтверджується актами прийняття- передавання товарної продукції за договором № 12184 за січень 2022, рахунком № 12184/01-П від 31.01.2022 на сплату послуг за спірний період, повідомленням -листом за № 007-66/2233 від 19.04.2022 щодо споживання електричної енергії за січень 2022. Вказані обставини відповідачем жодними письмовими доказами не спростовані.
Згідно з даними оператору системи розподілу ПАТ "Запоріжжяобленерго" обсяги розподіленої електричної енергії споживачу у січні 2022 року становить 182 694 Вт*год.
Отже, документальним підтвердженням фактичного споживання Територіальним відділом освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської Ради електроенергії у січні 2022 року є саме дані оператору системи розподілу ПАТ "Запоріжжяобленерго".
З матеріалів справи вбачається, що відповідач підтвердив розхід 182 694 кВт *год по точках обліку по Шевченківському ТВО за січень 2022, надавши оператору системи розподілу (ПАТ «Запоріжжяобленерго») підписану з його боку угоду № 12184. Виставлений рахунок відповідачу за послуги розподілу електричної енергії у січні 2022 на суму 211 024,74 грн був повністю оплачений, що підтверджується банківською випискою від 10.02.2022.
Зазначене свідчить про обов'язок Територіального відділу освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської Ради погасити заборгованість за спожиту електричну енергію відповідно до рахунку № 12184/01-П від 31.01.2022, за якими загальна вартість спожитої електроенергії склала 726 962,81 грн.
21.02.2022 постачальником були надіслані на електронну адресу Територіального відділу освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської Ради - ocbdon_radova@ukr.net, акти приймання-передачі на загальну суму 726 962,81 грн та рахунок № 12184/01-П від 31.01.2022 на суму 726 962,81 грн.
Як зазначив позивач, на прохання відповідача акт прийняття-передавання на загальну суму 726 962,81 грн був розділений на два акта прийняття-передавання, а саме на суму 573054,12 грн та 153 908,69 грн відповідно.
Відповідачем здійснив часткову оплату за спожиту електроенергію в січені 2022 року, в розмірі 182 694 Вт*год., згідно рахунка - фактури 12184/01-П від 31.01.2022, лише в сумі 573 054,12 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №4 від 02.03.2022 на суму 425 753,00 грн; № 52 від 02.03.2022 на суму 9880,00 грн; № 240 від 02.03.2022 на суму 95 221,12 грн; № 52 від 02.03.2022 на суму 10 700,00 грн; № 234 від 02.03.2022 на суму 30 000,00 грн; № 10 від 02.03.2022 на суму 1500,00 грн.
Позивач зауважив, що оплата Державною казначейською службою України здійснюється згідно актів прийняття-передавання товарної продукції. З урахуванням того, що відповідачем була здійснена часткова оплата за спожиту електричну енергію за січень 2022 року то заперечення представника відповідача стосовно не отримання рахунка та актів прийняття-передавання за січень 2022 року суд вважає не відповідають дійсності.
В порушення умов договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача (з урахуванням часткової сплати) виник борг за спожиту електричну енергію за період січень 2022 в сумі 153 908,69 грн.
Відповідно до п. 6.1. договору, споживач має право вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чиннимзаконодавством порядку.
Споживачем не було оскаржено наданий постачальником рахунок, не надано вмотивованої відмови від підписання актів приймання - передачі січень 2022 р. Будь-яких листів з боку відповідача щодо непідписання актів на загальну суму в розмірі 153 908,69 грн, або непогодження з даними комерційного обліку споживання електроенергії у січні 2022 року до постачальника не надходило.
Відповідач доказів належного виконання умов Договору в частині своєчасного і повного розрахунку за послугу постачання електричної енергії за період січень 2022 року суду не надав.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за спожиту електричну енергію за період січень 2022 в сумі 153 908,69 грн є документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з порушенням відповідачем термінів оплати рахунку за спожиту електричну енергію позивачем, нараховано 3% річних за період з 01.03.2022 по 16.09.2022 в сумі 2624,21 грн та інфляційних нарахувань в період за 01.04.2022 по 31.08.2022 в сумі 16 468,23 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).
Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов'язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.
Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що вони виконані правильно, відтак стягненню з відповідача підлягають 3 % річних в розмірі 2624,21 грн та інфляційні нарахування в сумі 16 468,23 грн.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Територіального відділу освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 145А; ідентифікаційний код юридичної особи 37611438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) заборгованість в розмірі 153 908,69 грн (сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісім гривень 69 коп.), 3% річних у розмірі 2624,21 грн (дві тисячі шістсот двадцять чотири гривень 21 коп.), інфляційні нарахування в розмірі 16 468,23 грн (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 23 коп.), судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06 січня 2023 року.
Суддя І. С. Горохов