майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"06" січня 2023 р. Справа № 906/65/17.
Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,
розглянувши заяву ФОП Веселовської-Галєєвої Ю.В. про відвід судді Шніт А.В. від 30.12.2022 у справі за позовом:
Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"
до Фізичної особи - підприємця Веселовської-Галєєвої Юлії Володимирівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Коростишівська міська рада Житомирської області
про стягнення 467 370,00 грн,
В провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа за позовом Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" про стягнення із Фізичної особи - підприємця Веселовської-Галєєвої Юлії Володимирівни неустойки за користування торгівельними майданчиками №149, 150, 151 в сумі 467 370,00грн.
Згідно ухвали суду від 04.09.2018 ухвалено здійснювати розгляд справи №906/65/17 за правилами загального позовного провадження.
30.12.2022 ФОП Веселовська-Галєєва Ю. В. подала через загальний відділ (канцелярію) суду заяву про відвід.
Ухвалою від 03.01.2023, заяву ФОП Веселовської-Галєєвої Ю.В. про відвід судді Шніт А.В. у справі №906/65/17 передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого визначено у порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2023, заяву про відвід судді Шніт А.В. у справі №906/65/17 передано для розгляду судді Вельмакіній Т.М.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Положеннями ч.8 ст.39 ГПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглядаючи заяву позивача про відвід судді, ознайомившись з матеріалами справи, суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Стаття 35 ГПК України визначає перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч.2 ст. 35 ГПК України).
Заява ФОП Веселовської-Галєєвої Ю.В. про відвід судді від 30.12.2022 мотивована тим, що:
- суддя Шніт А.В. не забезпечує рівність сторін, відверто надає перевагу представнику позивача - Невисевичу М.В. у виступах, які не стосуються предмета спору;
- в ухвалі від 17.11.2022 описано непідтверджені та неперевірені факти;
- суддя Шніт А.В. по спливу 30 хвилин після оголошення сигналу "Відбій повітряної тривоги" здійснила розгляд справи у підготовчому судовому засіданні та відмовила у залученні третьої особи - Комунального підприємства "Міський ринок" як єдиного суб'єкта, який уповноважений надавати послуги ринку на території по вул. Шевченка, 40 в місті Коростишеві, на що має всі відповідні документи, одночасно, визнавши причини неявки ФОП Веселовської-Галєєвої Ю.В. поважними;
- у справі №906/564/19 суддя Шніт А.В. залишила позовну заяву Фізичної особи-підприємця Веселовського Г. П. - чоловіка Веселовської-Галєєвої Ю.В., без розгляду в години масованого ракетного удару по Житомирській області, ухвала про що скасована апеляційною інстанцією.
З огляду на обгрунтування поданої заяви, суд враховує те, що через військову агресію Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022).
Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства.
Як визначено частинами 1, 2, 3 статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Частиною 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено можливість забезпечення належного функціонування судової влади у випадку виникнення надзвичайних обставин.
02.03.2022 Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану.
Згідно з цим рішенням, РСУ звернула увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена. При визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Під час оголошення в Житомирській області сигналу "Повітряна тривога" Господарський суд Житомирської області не здійснює судовий розгляд справ, відповідно до рішення Ради суддів України від 24.02.2022 №9 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні", яким рекомендовано суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Так, згідно ухвали від 01.11.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження, відклав підготовче засідання для розгляду справи та клопотання про залучення у справі третьої особи на 17.11.2022 о 12:00.
При цьому 17.11.2022 з 08:03 до 10:57 у Житомирській області оголошено сигнал "Повітряна тривога", про що зазначено також у описовій частині ухвали суду від 17.11.2022 у даній справі.
З матеріалів справи також вбачається, що підготовче засідання 17.11.2022 здійснювалося з повним фіксуванням технічними засобами з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua, яка відображає всі дії судового процесу в режимі реального часу.
Зокрема, згідно протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №1054034 (а.с. 217-218, т.3), підготовче засідання у справі №906/65/17 проводилося після оголошеного сигналу "Відбій повітряної тривоги" - о 12:30 розпочато, а закінчено о 13:08.
Так, Господарський суд Житомирської області призупиняє здійснення судочинства з початком оголошення сигналу "Повітряна тривога" і відновлює свою діяльність після оголошення сигналу "Відбій повітряної тривоги", оскільки ведення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, що узгоджується з рекомендаціями роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених Радою суддів України 02.03.2022.
Зважаючи на мотиви відводу, суд також зауважує, що в описовій частині ухвали від 17.11.2022 вказано, зокрема, календарні дати із зазначенням документів, які сторони подали (надіслали) до початку судового засідання та викладено стислий зміст пояснень представника ПР "Кооперативний ринок", які надійшли на електронну пошту. При цьому, як вбачається з ухвали, суд не надавав оцінку доводам, які викладені у поясненнях, і не робив будь-яких висновків.
Також в ухвалі від 17.11.2022 суд визнав неявку ФОП Веселовської-Галєєвої Ю.В. у судове засідання поважною, зважаючи на оголошений сингал "Повітряна тривога" та віддаленість до місця проведення судового засідання. При цьому суд в описовій частині цієї ухвали зазначив, що інтереси ФОП Веселовської-Галєєвої Ю.В. представляє адвокат Слівінський А.О., який одночасно є представником Коростишівської міської ради Житомирської області, однак 17.11.2022 представник ФОП Веселовської-Галєєвої Ю. В. та Коростишівської міської ради Житомирської області - Слівінський А.О., не під'єднався до відеоконференцзв'язку в програмному забезпеченні (vkz.court.gov.ua), про що зазначено також в протоколі судового засідання від 17.11.2022.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ухвали від 28.09.2022 і наступних ухвал та протоколів Слівінський А.О. дійсно брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua. Цією ж ухвалою, зокрема, представника відповідача було повідомлено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку, тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (ч.5.ст. 197 ГПК України).
Також в ухвалі від 17.11.2022 суд вказав підстави відмови на даній стадії у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП "Міський ринок" Коростишівської міської ради, що не позбавляє учасників справи можливості подати відповідне клопотання з належним (додатковим) обґрунтуванням для залучення до участі у справі КП "Міський ринок" Коростишівської міської ради, оскільки справа №906/65/17 перебуває на стадії підготовчого провадження.
Водночас суд звертає увагу, що законодавством встановлено право учасників справи на апеляційне та касаційне оскарження у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме неправильного застосування матеріального та (або) процесуального права. Однак незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу.
Так, згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України, наведені заявником обставини щодо справи №906/564/19 також не є підставою для відводу судді.
За вказаного, зазначені заявником обставини суд не розцінює як визначені ГПК України підстави для відводу судді. На підтвердження обставин, які передбачені ст. 35-36 ГПК України, що можуть бути підставою для відводу чи викликати сумнів у неупередженості судді, заявник належних доказів не надав.
Відповідності до ст.ст. 2, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.11 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 49-50 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява №33949/02, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (interalia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та п. 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) № 33958/96, п. 42 ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. UnitedKingdom) від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).
За змістом п.52 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява № 33949/02, стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини рекомендує визначати, чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суду. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя буде небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (FerrantelliandSantangelo v. Italy) від 7 серпня 1996 року, п.58).
Таким чином, правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.
Натомість, названої презумпції у заяві про відвід судді не спростовано.
За таких обставин, розглянувши доводи заявника відводу, які покладені в його обґрунтування, суд дійшов висновку, що заява ФОП Веселовської-Галєєвої Ю.В. про відвід судді не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджена належними доказами, а доводи, наведені заявником, не свідчать про упередженість або необ'єктивність судді та не є підставою для відводу. У задоволенні вказаної заяви суд відмовляє.
Керуючись ст. 2, 32, 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ФОП Веселовської-Галєєвої Ю.В. про відвід судді Шніт А.В. у справі №906/65/17 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 06.01.2023.
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - у справу;
2-5 - учасникам (рек) +
- позивачу на електронну пошту: runokkor@ukr.net;
- відповідачу на електронну пошту: kasya1171@gmail.com;
- представнику відповідача на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1;
- третій особі на електронну пошту: kor_miskrada@korostyshiv-rada.gov.ua .