вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.01.2023 Справа № 904/3774/22
За позовом : Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, м. Дніпро
До : Фізичної особи-підприємця Воробйової Олени Олександрівни ,м.Дніпро
Про : стягнення 4 446,69грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі преджставників
КП «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міськради ( позивач ) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП Воробйової О.О. ( відповідач ) про стягнення 4 446,69грн. ( в т.ч.: 3 514,44 грн. - основний борг за період з 01.10.21 р. по 30.10.21 р. ; 826,24 грн.- інфляційні втрати ; 106,01 грн. - 3% річних ) заборгованості за договором передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста від 01.10.21 р. № 266-3-2021. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати за використання об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста.
Ухвалою господарського суду від 01.11.22 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
ФОП Воробйова О.О. ( відповідач ) відзив на позов не надала , не зважаючи на ту обставину, що своєчасно повідомлялася судом про розгляд справи на електронну адресу , зазначену у позовній заяві
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
01.10.21р. між КП «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міськради (сторона-1) та ФОП Воробйовою Оленою Олександрівною (сторона-2) укладено договір передачі в платне користування об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста № 266-3-2021 ; відповідно до п. 1.1. якого сторона-1 надає стороні-2 зупиночний комплекс (надалі - об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі), а сторона-2 приймає в строкове платне користування об'єкт благоустрою вулично дорожньої мережі, а саме: частину об'єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі, що має місце розташування: м. Дніпро, вул. Гомельська, біля буд. 31 , площею 10,0 м. кв, (Додаток 1), для утримання в належному стані місць очікування пасажирами громадського транспорту та використання з комерційною метою відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 2.2. право на використання об'єкту благоустрою виникає у сторони-2 з моменту підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі об'єкту благоустрою у використання і діє до закінчення терміну дії цього договору.
Згідно п. 3.1. сторона-1 визначає плату під час оформлення договору та має право її змінювати протягом дії договору у разі внесення змін до розрахункових даних.
Розмір плати розраховується відповідно до калькуляції вартості плати за тимчасове використання об'єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі м. Дніпра (Додаток 3), що є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. плата за використання об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється щомісячно. Розмір плати у кожному календарному місяці визначається шляхом множення кількості календарних днів у відповідному місяці на розмір плати за один календарний день використання об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі. Індексація плати за використання об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється за погодженням сторін один раз на рік шляхом коригування плати за останній місяць року з урахування індексу інфляції за весь поточний рік.
У п. 3.4. сторони погодили, що оплата за використання об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі у другому та кожному наступному місяці дії договору здійснюється стороною-2 щомісячно до 15 числа кожного поточного місяця і не залежить від наслідків господарської діяльності сторони-2. Перерахування плати здійснюється стороною-2 на поточний рахунок сторони-1, визначений у реквізитах цього договору, або інший рахунок, повідомлений стороною-1 стороні-2 письмово. У призначенні платежу зазначається дата і номер цього договору. Оплата за використання об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється за весь час фактичного використання об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі.
За змістом п. 6.3. до обов'язків сторони-2 віднесено, зокрема, обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати плату за використання об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі та здійснювати відшкодування витрат щодо утримання і експлуатації об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі за весь час фактичного використання об'єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі.
Відповідно до п. 12.1. цей договір набирає чинності з 01.10.21р. та діє строком до 31.12.21р., а в частині обов'язку сторони-2 щодо здійснення розрахунків та сплати штрафних санкцій та пені - до повного виконання стороною-2 зазначених зобов'язань.
Закінчення строку дії договору або його дострокове припинення не звільняє сторону- 2 від виконання грошових та інших зобов'язань перед стороною-1, які виникли під час дії договору (п. 12.3.).( а.с.15-22)
На виконання умов договору позивач передав відповідачу об'єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.21 р. (а.с. 23).
Згідно з калькуляцією № 266-3-2021 від 01.10.2021 р. розмір плати за 1 день виколристання об'єкту благоустрою , розташованого за адресою : м. Дніпро , вул..Гомельська ,біля буд.31, площею 10, 0 кв.м. ; складає 114,24 грн. ( з ПДВ ) ( а.с.24 )
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Позивач стверджує , що за період з 01.10.21 р. по 30.10.21 р. відповідачу нарахована плата за користування об'єктом благоустрою вулично-дорожньої мережі у загальному розмірі 3 514,44 грн. , яка відповідачем, в порушення умов договору, оплачена не була, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у вказаній сумі.
Із посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 826,24 грн.- інфляційних втрат та 106,01 грн. - 3% річних
Доказів оплати відповідачем спірної основної заборгованості та нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних сторонами до матеріалів справи не надано.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з настуних підстав.
Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат порушень чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 73, 74, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 ГПК України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі .
2.Стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця Воробйової Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь позивача - Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8 , код ЄДРПОУ 23357437) : 3 514,44 грн. - основного боргу; 826,24 грн.- інфляційних втрат; 106,01 грн. - 3% річних та 2 481 ,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 06.01.23р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Суддя Васильєв О.Ю.