Справа № 185/7/23
Провадження № 1-кс/185/145/23
07 січня 2023 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , у присутності підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербки, Павлоградського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -
Клопотанням слідчого, яке надійшло до суду 07 січня 2023 року, погодженим прокурором, порушується питання про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, 24 грудня 2022 року, приблизно о 20.00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 та раніше знайомим ОСОБА_8 розпивали спиртні напої.
Далі, під час сумісного вживання алкогольних напоїв, перебуваючи в спальній кімнаті за вказаною адресою, у ОСОБА_6 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті ревнощів до своєї співмешканки ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та діючи умисно, наніс один удар правою рукою в область спини останнього, який у цей час перебував на ліжку обличчям вниз. Далі, ОСОБА_6 , діючи умисно, схопив руками за шию потерпілого ОСОБА_8 та утримуючи з силою в такому положенні повалилися на підлогу. Після чого, потерпілий ОСОБА_8 , підвівшись на ноги, побіг в зальну кімнату вказаної квартири. ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 наздогнавши останнього, став наносити руками не менше десяти ударів в область голови, тулубу та схопивши за шию з силою знов став утримувати потерпілого. У цей час ОСОБА_7 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, маючи єдиний спільний умисел з ОСОБА_6 , направлений на вбивство ОСОБА_8 , передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_8 та бажаючи їх настання, з балкона зальної кімнати взяла дерев'яні палки та підійшовши до потерпілого ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , стала наносити ними не менше 10 ударів в область голови та тулубу. Від сумісних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_8 впав на підлогу. У цей час ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений на вбивство, взявши зі столу зальної кімнаті кухонний ніж підійшла до потерпілого ОСОБА_8 та стала наносити чисельні удари в область ніг, рук, тулубу останнього, усвідомлюючи настання тяжких наслідків у виді смерті людини в результаті нанесення ударів по життєво-важливим органам.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 помер.
Впевнившись в досягненні задуманої злочинної мети по завданню смерті, не бажаючи залишати тіло вбитого ОСОБА_8 за місцем свого мешкання, ОСОБА_6 , з метою приховання слідів злочину та позбавлення від трупу, використовуючи ніж, молоток та пилку, які малися в приміщенні квартири, перебуваючи при цьому в спальній кімнаті квартири АДРЕСА_2 , куди перетягнув тіло ОСОБА_8 , діючи впевнено та неухильно, розрізав тіло вбитого на частини, роз'єднавши нижні, верхні кінцівки та голову від тулубу та розрізавши в подальшому тулуб на дві частини, відділивши тазову частину від грудної клітини тіла трупу ОСОБА_8 . Розділивши труп на декілька частин, ОСОБА_6 помістив розчленовані частини тіла трупу ОСОБА_8 по декількох пакетах, які взяв в приміщенні своєї квартири та, у подальшому, пішки переніс частини тіла вбитого ним чоловіка на іншу територію м. Павлограда, а саме - на ділянку місцевості вулицями Новоросійської, подалі від місця свого проживання, бажаючи відвести підозри щодо вчинення ним особливо тяжкого злочину.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме - у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
30 грудня 2022 року відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за № 12022041370001482 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
06 січня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_6 має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою у зв'язку з обґрунтованою підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, враховуючи що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років, перебуваючи під загрозою застосування до нього суворого покарання, у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне провадження. Крім того, слідчий вважає, що існує ризик незаконного впливу на співучасницю злочину у кримінальному провадженні.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 підозру визнав частково, не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник адвокат ОСОБА_5 , не заперечував проти задоволення клопотання, однак зазначив, що стороною обвинувачення не розкрита об'єктивна сторона злочину, не вказано від чого наступила смерть потерпілого. Ризики зазначені слідчим у клопотанні не доведені та необґрунтовані.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Слідчим доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 проводиться досудове розслідування, оскільки даний факт за № 12022041370001482 від 30 грудня 2022 року зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Встановлено, що ОСОБА_6 було затримано 06 січня 2023 року о 14:04 год. працівниками поліції, тому згідно ст. 209 КПК України момент затримання вважається о 14:04 год. 06 січня 2023 року.
06 січня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12, ч. 2 ст. 115 КК України.
06 січня 2023 року підозрюваним було отримано копію клопотання з доданими матеріалами про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих по даному кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Так статтею 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону, відповідно до матеріалів клопотання відносно ОСОБА_6 , останній є особою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, не має джерела доходу, раніше не судимий.
Суд вважає цілком доведеним існування як ризику переховування від слідства, незаконного впливу на іншу підозрювану у даному кримінальному провадженні так і можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений слідчим суддею, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, не застосовує можливість внесення застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України -
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербки, Павлоградського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не маючого на утримання неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, а саме з 14.04 год. 06 січня 2023 року до 14 год. 04 хв. 07 березня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Cлідчий суддя: ОСОБА_1