вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"06" січня 2023 р. Cправа № 902/38/23
Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши матеріали
за позовом:Приватного підприємства "АДАС" (вул. Чехова, кімната 2308, м. Вінниця, 21034)
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій+" (вул. Присадибна, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)
до: громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення збитків в сумі 1500000 грн. та визнання договору недійсним
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 31.12.2022 (вх. № 38/23 від 04.01.2023) Приватного підприємства "АДІС" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій+" та громадянина ОСОБА_1 про:
стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій+" на користь Приватного підприємства "АДІС" збитки в розмірі 1 500 000,00 грн та судові витрати;
визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.05.2020, укладеного між ТОВ "Аграрій+" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Вінницького МНО Подолян О.О. за №1039, щодо нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та скасування рішення про державну реєстрацію №52285279 від 19.05.2020.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для її повернення в силу ст.174 ГПК України, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У зазначеній нормі процесуального права визначено право позивача об'єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Отже, процесуальний закон допускає об'єднання декількох позовних вимог в одній позовній заяві, однак такі вимоги повинні відповідати певним умовам (альтернативно):
- пов'язаність між собою підставою виникнення, (варто звернути увагу, що законодавцем застосовується термін підстава в однині), або
- пов'язаність між собою поданими доказами.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Однак, порушенням правил об'єднання вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Аналогічна правова позиція про застосування норм процесуального права у такий спосіб викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018р. у справі №910/3569/18.
Із поданої Приватним підприємством "АДІС" позовної заяви вбачається, що позивач просить суд про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій+" збитків в загальному розмірі 1 500 000,00 грн, та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.05.2020, укладеного між ТОВ "Аграрій+" та ОСОБА_1 і скасування державної реєстрації договору.
В обґрунтування позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій+" про стягнення збитків позивач посилається на невиконання ТОВ "Аграрій+", як зберігачем, за Договором відповідального зберігання № 1/11-11ЗБ від 01.11.2011 та додаткових угод до нього, зобов'язань в частині повернення з відповідального зберігання майна, внаслідок чого позивачу завдано збитків в розмірі 2 635 528,45 грн, з яких позивачем заявлено до стягнення 1 500 000,00 грн.
В той час, обґрунтовуючи позовні вимоги до ТОВ "Аграрій+" та громадянина ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, позивач вказує на те, що ТОВ "Аграрій+" станом на 14.10.2018 прострочив виконання зобов'язання за Договором відповідального зберігання № 1/11-11ЗБ від 01.11.2011, проте 19.05.2020 уклав з громадянином ОСОБА_1 , який є учасником ТОВ "Аграрій+", договір купівлі-продажу нерухомого майна за ціною, що є очевидно сумнівною з точки зору економічного ефекту. Тому позивач вважає, що вказаний правочин був укладений в порушення його законних інтересів, та вчинений на шкоду кредитора.
За наведеного, суд вважає, що за поданою позивачем позовною заявою останній фактично заявляє свої вимоги до кожного із відповідачів за правовідносинами, які виникли між ними за різними договорами, які є різними за своїм предметом, ціною, містять різний обсяг зобов'язань та строки їх виконання, що засвідчується окремими (не спільними документами), складеними в рамках кожного договору.
Отже, з викладеного вище слідує, що позовні вимоги між собою не є пов'язані підставами виникнення та поданими доказами, також вони не є основними та похідними позовними вимогами.
За даних обставин, сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін за кожним із укладених правочинів та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки, за вказаних обставин, заявлення позовних вимог, які виникли з різних підстав та підтверджені різними доказами, вимагає дослідження дійсних правовідносин між сторонами, а відтак, великої кількості вищезазначених доказів, що перешкоджатиме з'ясуванню обставин справи в рамках одного провадження та суттєво утруднить вирішення спору по суті у встановлені ст.195 ГПК України строки, фактично суд буде вимушений розглянути два окремі спори.
Поряд з цим, судом встановлено, що позовні вимоги позивача до відповідача ТОВ "Аграрій+" про стягнення 1 500 000,00 грн збитків підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини носять господарський характер.
При цьому, надавши правову кваліфікацію правовій природі спірних правовідносин, дослідивши зміст правовідносин сторін, суд зазначає, що фактично позовні вимоги позивача до відповідача - громадянина ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 19.05.2020, укладеного між ТОВ "Аграрій+" та громадянином ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Суд зазначає, що Цивільний процесуальний кодекс України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Тобто, за певних умов обидві сторони у цивільному процесі можуть і не бути фізичними особами, якщо тільки такий спір не належить до юрисдикції іншого суду.
Таким чином, оскільки відповідач - громадянин ОСОБА_1 у справі не є суб'єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем), а даний спір не підпадає під критерії господарського спору за участю фізичної особи, що охоплюється ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на зміст статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, подана позовна заява із вимогами до фізичної особи в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 19.05.2020, не підлягає розгляду у господарських судах України.
Отже, судом встановлено, що в даній позовній заяві позивачем об'єднані позовні вимоги, які повинні розглядатися в порядку господарського та цивільного судочинства.
Згідно з ч.4 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 2 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовна заява Приватного підприємства "АДІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій+" та громадянина ОСОБА_1 про стягнення збитків, визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію підлягає поверненню позивачу.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Також суд зазначає, що у зв'язку з поверненням позовної заяви Приватного підприємства "АДІС", подана заява про вжиття заходів забезпечення позову та клопотання про витребування доказів не підлягають розгляду та повертається позивачу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 4, 162, 174, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Приватного підприємства "АДІС" № б/н від 31.12.2022 (вх. № 38/23 від 04.01.2023) разом з матеріалами (в т.ч. заяву про забезпечення позову №б/н від 31.12.2022, клопотання про витребування №б/н від 31.12.2022, платіжне доручення № 1004 від 30.12.2022 на суму 27462,00 грн) повернути позивачу.
Копію позовної заяви № б/н від 31.12.2022 (вх. № 38/23 від 04.01.2023) долучити до примірника ухвали який залишається в суді.
Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відому суду адресу електронної пошти позивача - dmitr.zaw@gmail.com.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційної господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали 06.01.2023.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Чехова, кімната 2308, м. Вінниця, 21034)
3 - відповідачу 1 (вул. Присадибна, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)
4 - відповідачу 2 (вул. Присадибна, 5, м. Вінниця, 21034)