вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"04" січня 2023 р. м.Вінниця Cправа №902/22/23
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман", Урочище Гурман Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області
про стягнення 4078468,80 грн неустойки, нарахованої в зв'язку з невиконанням договору поставки
Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" звернулось до Господарcького суду Вінницької області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" 4078468,80 грн штрафу, нарахованого в зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки №К2112-0283 від 22.12.2021 в частині поставки товару в повному обсязі.
Так, обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що 22.12.2021 між ним і відповідачем укладено договір поставки №К2112-0283, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити й передати, а покупець зобов'язався оплатити і прийняти від постачальника сільськогосподарську продукцію - кукурудзу 3-ого класу, урожаю 2021 року у кількості 5000,00 метричних тонн. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" у строки, визначені п.5.2 договору, поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" товар лише в обсязі 3111,82 метричних тонн, внаслідок чого, відповідно до п.7.4 договору поставки, у позивача виникло право вимоги у відповідача штрафу в розмірі 30% від вартості недопоставлених 1888,18 метричних тонн, що складає 4078468,80 грн.
Одночасно із пред'явленням позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" подало заяву про забезпечення позову від 30.12.2022 (вх. канц. суду №01-48/1/23 від 02.01.2023), в якій просить суд накласти арешт на нежитлові будівлі загальною площею 2992,9 кв.м, розташовані за адресою: Вінницька обл., Барський район, с.Бар, вул.Центральна, 50г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1835167305202), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" на праві власності, та грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в межах суми позовних вимог та понесених судових витрат під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції у загальному розмірі 4232307,83 грн.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що майновий стан відповідача свідчить про існування сумнівів щодо можливості виконання ним судового рішення у випадку задоволення позову у справі №902/22/23, адже, як свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності відповідача перебуває лише один об'єкт нерухомого майна за реєстраційним №1835167305202 - нежитлові будівлі загальною площею 2992,9 кв.м, що розташовані за адресою: Вінницька обл., Барський район, с.Бар, вул.Центральна, буд.50Г, оціночна вартість яких становить 1965800,00 грн, що більше ніж вдвічі менше суми заявлених до стягнення позовних вимог. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" становить 2026800,00 грн, що також менше суми заявлених до нього позовних вимог і який сформований переважно за рахунок вартості зазначених нежитлових будівель. Окрім цього, відомості Державного реєстру обтяжень рухомого майна свідчать про те, що у відповідача наявний значний обсяг боргових зобов'язань перед кредитними установами, зокрема, згідно кредитного договору - перед Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" - на суму 20000000,00 грн, в зв'язку з чим на його рухоме майно накладено низку обтяжень.
Вищенаведене, на думку заявника, свідчить про недобросовісність Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" і відповідно про те, що ним можуть вчинятись дії щодо відчуження належного йому майна та виведення грошових коштів з рахунків, аби уникнути відповідальності за порушення договору поставки №К2112-0283 від 22.12.2021 у разі прийняття у цій справі рішення про задоволення позову.
Це і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" до господарського суду із заявою про забезпечення позову, розглянувши яку суд вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1, 3-6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Слід вказати, що з огляду на положення ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Згідно з вимогами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
На підставі ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову суд констатує, що всупереч зазначеним вище положенням закону, позивачем як заявником належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі його винесення на користь заявника.
Саме лише акцентування уваги позивача на невиконанні відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки, наявність імовірності переведення усіх активів відповідача до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", без надання суду належних та допустимих доказів зазначених обставин (вчинення відповідачем таких дій), не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Долучений до матеріалів справи позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не містить актуальних записів про те, що згадані нежитлові будівлі загальною площею 2992,9 кв.м, розташовані за адресою: Вінницька обл., Барський район, с.Бар, вул.Центральна, буд.50Г, перебувають у заставі банку або будь-кого іншого. Актуальна інформація свідчить лише про належність на праві приватної власності відповідачу відповідних будівель. Обтяження на них відсутні, що наразі виключає звернення стягнення Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на нежитлові будівлі.
Суд вважає необхідним звернути увагу, що відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Суд також критично ставиться до посилання ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" на розмір статутного капіталу ТОВ "Плюс Гурман", який є меншим ніж розмір заявленого позивачем до стягнення штрафу, адже саме лише ця обставина не може свідчити про ухилення ТОВ "Плюс Гурман" від виконання зобов'язань за договором поставки №К2112-0283 від 22.12.2021 та наявність загрози невиконання рішення суду у випадку винесення судом рішення за наслідками розгляду такого позову на його користь.
При цьому, судом враховується, що згідно зазначених у позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" відомостей: "... у період з 29.12.2021 року по 19.02.2021 року з порушенням Строку поставки було поставлено Позивачу лише частину Товару, а саме 3111,82 метричних тонн з 5 000, метричних тонн, належних до поставки...", тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" не є таким, що повністю ухиляється від виконання обов'язків за укладеним між сторонами договором.
Натомість до заяви про забезпечення позову не додано належних та допустимих доказів, що підтверджували б вчинення відповідачем дій на: приховування чи перерахування грошових коштів на інші рахунки, або на користь третіх осіб без відповідних правових підстав для цього; доказів, що підтверджують недостатність коштів на діючих рахунках відповідача у банках; підготовчих дій до реалізації рухомого та нерухомого майна з метою недопущення звернення стягнення на майно в майбутньому, тощо.
Враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов до висновку про недоведеність Товариством з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову. Зазначене зумовлює прийняття судом ухвали про відмову в задоволенні відповідної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна".
Слід роз'яснити, що відмова у забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову, що, зокрема, відповідає положенням п.3 ч.1 ст.138 ГПК України.
Керуючись ст.74, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про забезпечення позову б/н від 30.12.2022 (вх. канц. суду №01-48/1/23 від 30.12.2022) у справі №902/22/23 відмовити.
2. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256 ГПК України.
3. Ухвала суду від 04.01.2023 у справі №902/22/23 підписана суддею та набрала законної сили 04.01.2023.
4. Примірник цієї ухвали надіслати сторонам згідно переліку.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. ухвали:
1 - до справи;
2 - ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" (ІНФОРМАЦІЯ_1);
3,4 - ТОВ "Плюс Гурман" (Урочище Гурман, буд.1, кімната 7, сільрада Івановецька (за межами населеного пункту), Барський район, Вінницька обл., 23013) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, (вул.Л.Ординського, буд.4, с.Чемериси-Барські, Жмеринський район, Вінницька обл., 23009) - рекомендованим листом