Справа № 600/5145/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
05 січня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив:
- визнати протиправними дії чи бездіяльність вчинених суб'єктом владних повноважень - Департаментом патрульної поліції на виконання рішення суду по справі №600/5145/21-а.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України від 16.09.2022 року за вх. №16305/22 - повернуто без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Департаменту патрульної поліції з заявою з проханням виконати рішення суду по справі №600/5145/21-а. Листом Департаменту патрульної поліції від 08.08.2022 року повідомлено про виплату на виконання вказаного рішення суду та надано розрахунковий лист за серпень 2022 року. Отримавши цей лист, заявник дізнався про порушення своїх прав.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що судом вже досліджувалась заява позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Департаменту патрульної поліції щодо не виплати ОСОБА_1 суми доплати за службу у нічний час за період з 27.03.2016 по грудень 2017 року, суми індексації грошового забезпечення за період з 27.03.2016 по листопад 2017 року, матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, суми доплати до грошового забезпечення у розмірі 50% від грошового забезпечення за періоди з грудня 2020 року по день звільнення пропорційно відпрацьованому часу під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, у відповідності до постанови КМУ від 29.04.2020 № 375;
- зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми доплати за службу у нічний час за період з 27.03.2016 по грудень 2017 року, суми індексації грошового забезпечення за період з 27.03.2016 по листопад 2017 року, матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, суму доплати до грошового забезпечення у розмірі 50% від грошового забезпечення за періоди з грудня 2020 року по день звільнення пропорційно відпрацьованому часу, під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, у відповідності до постанови КМУ від 29.04.2020 № 375;
- cтягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 2000 гривень;
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено;
- в задоволенні клопотання про негайне виконання рішення в частині сум стягнення за один місяць - відмовити.
Як вже зазначалось вище, 03.10.2022 року заявник звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з заявою у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив:
- визнати протиправними дії чи бездіяльність вчинених суб'єктом владних повноважень - Департаментом патрульної поліції на виконання рішення суду по справі №600/5145/21-а.
12.10.2022 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду в задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України у справі №600/5145/21-а відмовлено.
Аналізуючи заяву заявника від 16.09.2022 року та заяву від 03.10.2022 року, судом встановлено, що вказані заяви є ідентичними.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.10.2022 року надано правову оцінку вищевказаній заяві ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд зазначає, що частиною 2 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності із вимогами, зазначеними у статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що судом вже досліджувалась заява позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення заяви від 16.09.2022 року за вх. №16305/22 позивачеві без розгляду на підставі частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.