Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 січня 2023 року Справа№200/3926/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Черкаській області), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії № 057250004494 від 22.06.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в призначенні пенсії; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію з 13.06.2022, зарахувавши: - до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 01.09.1990 по 04.06.1994, з 28.06.1994 по 18.08.1994, з 28.10.1994 по 19.01.1995, з 02.02.1995 по 15.03.1995, з 18.04.1995 по 11.10.1995, з 11.10.1995 по 22.05.1997, з 10.12.2004 по 29.04.2005, з 21.11.2005 по 05.07.2006, з 20.07.2006 по 31.10.2006, з 16.01.2007 по 07.11.2008, з 21.11.2008 по 01.03.2009, з 02.04.2009 по 08.06.2009, з 16.06.2009 по 07.09.2009, з 01.10.2009 по 20.12.2009, з 04.01.2010 по 30.06.2016, з 01.07.2016 по 31.03.2022, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається безпідставну відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з не зарахуванням спірних періодів до пільгового страхового стажу, у тому числі період навчання в Селидівському гірничому технікумі.
Відповідач-1 надав відзив на адміністративний позов. Зазначає, що автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Вважає, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідач-2 надав відзив на адміністративний позов. Зазначає, що за наданими позивачем документами встановлено, що страховий стаж становить 31 рік 5 місяців 19 днів. Пільговий стаж особи становить 7 років 5 місяців 5 днів. Періоди роботи на підприємствах розміщених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області, частково обчислено за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до пункту 20 Порядку № 637. Оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж як працівника провідних професій, у відповідача-2 відсутні правові підстави для призначення пенсії на пільгових умовах за частиною 3 статті 114 Закону № 1058-ІV.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 18.06.2002.
За наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком (дата звернення 13.06.2022) відповідач-2 прийняв оскаржуване рішення № 057250004494 від 22.06.2022 про відмову в призначенні пенсії.
Указаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю пільгового стажу. У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 31 рік 5 місяців 19 днів. Також вказано, що Пільговий стаж особи становить 7 років 5 місяців 5 днів (періоди роботи на підприємствах, розміщених на тимчасово окупованих територіях у донецькій області, частково обчислено за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування).
У вказаному рішенні відсутні відомості про зарахування/не зарахування певних періодів роботи позивача до пільгового стажу та відповідні підстави.
Спірні правовідносини виникли щодо наявності підстав для призначення позивачу пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Приписами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 227/1732/17 зазначив, що право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.
У постанові від 5 березня 2020 року у справі № 227/4978/16-а Верховний Суд також відзначив, що право на пенсію на пільгових умовах (згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення») мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списком № 1, виконання яких проводиться протягом повного робочого дня.
Частиною 1 ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
У постанові Верхового Суду України від 25.03.2014 № 21-47а14 зазначено, що можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, які не є вищими навчальними закладами (стаття 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).
Суд також звертає увагу на постанову Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року № К/800/60430/14, в якій зазначено, що «Закон УРСР від 28.06.1974 р. № 2778-VIII "Про народну освіту" відносив технікуми до середніх спеціальних навчальних закладів, а Закон України від 23.05.1991 р. № 1060-XII "Про освіту" (в редакції, яка була чинною до 06.09.2014 р.) - до вищих навчальних закладів.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про віднесення Селидівського гірничого технікуму до професійно-технічних навчальних закладів, час навчання в яких зараховується до пільгового стажу, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права».
У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2011 № 4.7-17/674 «Роз'яснення щодо прирівняння середньої спеціальної освіти, здобутої за часів існування Радянського Союзу в технікумах та училищах, до неповної вищої освіти» також зазначено, що після набуття чинності Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (з 1991 р.) та Закону України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ) (з 2002 р.) технікуми та училища віднесені до вищих навчальних закладів I рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Середня спеціальна освіта, здобута за часів існування Радянського Союзу в технікумах та училищах, прирівнюється відповідно до чинного законодавства до неповної вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
За унормуванням п. 4.2 і п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Працівник органу, що призначає пенсію, не розглядає документи та звернення щодо пенсійного забезпечення щодо себе, другого з подружжя, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного та двоюрідного брата, рідної та двоюрідної сестри, рідного брата та сестри дружини (чоловіка), племінника, племінниці, рідного дядька, рідної тітки, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещи, свекра, свекрухи, батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
В аналогічному порядку після визначення Пенсійним фондом України розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
У разі якщо на дату звернення особи за перерахунком пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про страховий стаж за двадцять четвертий місяць після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, за бажанням особи перерахунок пенсії проводиться за наявні місяці страхового стажу або після надходження відповідних даних за цей місяць за умови, якщо дані надійшли не пізніше трьох місяців від дня звернення за перерахунком пенсії. У цьому разі днем звернення за перерахунком пенсії є день приймання органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Отже, після отримання заяви позивача про призначення/перерахунок пенсії, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення із наданням оцінки кожному періоду роботи позивача і документам, що їх підтверджують.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про призначення пенсії та надання необхідних документів, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти мотивоване рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. При цьому рішення про відмову в призначенні пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Аналогічний за змістом правовий висновок сформульований Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2020 року в справі № 229/4165/17.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
Відсутність обґрунтування щодо не зарахування певних періодів роботи позивача до пільгового стажу позбавляє особу можливості належним чином конкретизувати свої позовні вимоги, а також позбавляє суд можливості надати оцінку правомірності оскаржуваного рішення в частині не включення певних періодів до пільгового стажу.
Натомість у спірному рішенні відповідача-2 № 057250004494 від 22.06.2022 не надано оцінки спірним періодам роботи позивача. Взагалі не вказано які періоди зараховані, не здійснено оцінки представлених документів, посилання на них та на нормативно-правові акти, на підставі яких такі періоди роботи не були зараховані.
Оскільки спірне рішення не містить посилання на зарахування або відмову у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача, суд зауважує, що вимога про зобов'язання призначити пенсію є передчасною.
У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року у справі № 21-87а13.
Статтею 58 Закону № 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 348/2160/15-а.
При вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст.19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України"
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій "прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Суд наголошує, що відповідачем-2 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Разом з тим, у спірному рішенні не зазначено спірних періодів, вказаних позивачем у позовних вимогах, які не були зараховані/та які були зараховані до пільгового стажу позивача, та причин такого не зарахування.
Натомість, у суду відсутнє право на втручання в дискреційні повноваження управління щодо надання на власний розсуд оцінки наявності у позивача права на призначення пенсії, за такого наведеного змісту рішення пенсійного органу, оскільки визначення періодів зарахування або відмови у зарахування певної кількості днів до пільгового стажу повинні бути відображені у рішенні органу, що призначає пенсію, з посиланням на відповідні законодавчі норми.
Наведене відповідає практиці Першого апеляційного адміністративного суду, яка викладена в постанові від 19 липня 2022 року у справі № 200/13109/21.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Крім того, слід зазначити, що в межах спірних правовідносин судом не встановлено вчинення протиправних дій, бездіяльності або прийняття протиправних рішень відповідачем-1.
Відповідно до квитанції № 5638-3975-0303-6273 від 21.07.2021 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 992,40 грн.
Частиною 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 496,20 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ідентифікаційний код: 21366538, 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 057250004494 від 22 червня 2022 року про відмову в призначенні пенсі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути подану 13 червня 2022 року заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правових висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суму судових витрат у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Повне рішення суду складене 6 січня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков