Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 січня 2023 року Справа№200/2570/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 січня 2022 року (рішення №056650006900 від 13 січня 2022 року) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- визнати протиправними дії відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо відмови (ігнорування) зарахувати до пільгового стажу в кратному обчисленні на час проходження військової служби в особливий періоди з 13 травня 2019 року по 5 липня 2019 року; з 20 березня 2020 року по 23 листопада 2020 року; з 14 вересня 2021 року по 24 жовтня 2021 року; з 3 листопада 2021 року по 10 листопада 2021 року для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати відділ обслуговування громадян №6 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 5 січня 2022 року зареєстровану за №90 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та зарахувати до пільгового стажу в кратному обчисленні на час проходження військової служби в особливий період з 13 травня 2019 року по 5 липня 2019 року; з 20 березня 2020 року по 23 листопада 2020 року; з 14 вересня 2021 року по 24 жовтня 2021 року; з 3 листопада 2021 року по 10 листопада 2021 року до спеціального пільгового стажу позивача в потрійному розмірі;
- зобов'язати призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій , посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 5 січня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має необхідний пільговий стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при зверненні до пенсійного органу надав усі необхідні документи, проте рішенням відповідача відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на відсутність пільгового стажу роботи. Позивач вказав, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції - один місяць служби за три місяці, що передбачено наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей", затвердженого Наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що періоди в яких позивач безпосередньо приймав участь в антитерористичнійоперації підлягають зарахуванню до його пільгового стажу в звичайному обчисленні,оскільки позивач не приймав участь у бойових діях у складі діючої армії, як передбаченест. 57 Закону України „ Про пенсійне забезпечення". Вважає рішення законним та обґрунтованим.
Крім того, відповідач зазначив, що спірне рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, тому підстави для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії відсутні.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, правом надати відзив на позов не скористався, клопотання про продовження строку на подання відзиву до суду не надходило.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою судді від 7 жовтня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року вирішено залучити до участі у справі №200/2570/22 другим відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта серії НОМЕР_1 , виданим 5 червня 1999 року Красноармійським МРВУМВС України в Донецькій області.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 2 вересня 2020 року.
Згідно з довідкою № 423 від 7 лютого 2022 року, яка видана військовою частиною НОМЕР_3 ОСОБА_1 в період з 13 травня 2019 року по 5 липня 2019 року, з 20 березня 2020 року по 23 листопада 2020 року, з 14 вересня 2021 року по 24 жовтня 2021 року, з 3 листопада 2021 року по 10 листопада 2021 року безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення її здійснення.
5 січня 2022 позивач звернувся через Веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13 січня 2022 №056650006900 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 25 років.
Так, згідно вказаного рішення, відповідно до поданих документів, страховий стаж заявника складає 46 років 0 місяців 6 днів, у тому числі роботи підземні з урахуванням кратності (20) 12 років 9 місяців 19 днів, роботи підземні, професії за постановою №202 (25) 10 років 6 місяців 19 днів.
При цьому, спірне рішення містить інформацію про те, що за доданими документами до пільгового стажу заявника не зараховано періоди роботи:
- з 1 липня 1994 року по 21 листопада 1995 року, з 5 серпня 1997 року по 26 грудня 1997 року, оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум трудової участі, довідка про перейменування;
- період проходження військової служби з 22 листопада 1995 року по 5 травня 1997, оскільки в трудовій книжці не зазначена дата видачі військового квитка.
При цьому з розрахунку стажу вбачається, що час проходження ОСОБА_1 військової служби в особливий періоди з 13 травня 2019 року по 5 липня 2019 року; з 20 березня 2020 року по 23 листопада 2020 року; з 14 вересня 2021 року по 24 жовтня 2021 року; з 3 листопада 2021 року по 10 листопада 2021 року зараховано в одинарному розмірі.
Позивач, не погодившись з рішенням пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, вважаючи, що йому протиправно не зараховано до пільгового стажу в потрійному розмірі період проходження військової служби в особливий період, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV.
Статтею 14 Закону №1788-ХІІ передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Частиною 2 статті 114 Закону №1058-ІV (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_1 № НОМЕР_4 від 5 червня 1994 року, позивач, зокрема у період:
- з 3 лютого 1998 року по 25 березня 1998 року прийнятий учнем гірничого робітника підземного Державна Холдингова Компанія "Селидіввугілля" Державного відкритого акціонерного товариства "Шахтоуправління Центральне" технічна одиниця шахта "Родинська",
- з 25 березня 1998 року по 21 липня 1999 року працював гірничим робітником підземним 3-го розряду шахти "Родинська" "Красноармійськвугілля";
- з 17 січня 2000 року по 5 листопада 2011 року працював у державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Красноармійська-Західна - 1" гірничим робітником підземним 3-го розряду з повним робочим днем у шахті, учнем гірничого очисного вибою з повним робочим днем у шахті на час практики, гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем в шахті;
- з 19 грудня 2011 року по 9 квітня 2012 року працював гірничим робітником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею у ПАТ "Шахтоуправління "Покровське"
- з 9 квітня 2012 року по 16 липня 2012 року працював гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті;
- з 16 липня 2012 року по 10 вересня 2012 року - заступником начальника підземної дільниці з повним робочим днем у шахті;
- з 10 вересня 2012 року по 13 травня 2013 року - помічником начальника дільниці підземного з повним робочим днем у шахті;
- з 13 травня 2013 року по 5 березня 2014 року - гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті;
- з 14 квітня 2014 року по 10 травня 2014 року працював у ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті;
- з 10 травня 2014 року по 8 вересня 2014 року - помічником начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті;
- з 8 вересня 2014 року по 29 листопада 2014 року - начальником зміни зайнятого на підземних роботах п'ятдесят та більше робочого часу на рік;
- з 29 листопада 2014 року по 6 квітня 2015 року - гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті;
- з 6 квітня 2015 року по 6 травня 2015 року - помічником начальника дільниці підземного з повним робочим днем у шахті;
- з 6 травня 2015 року по 7 липня 2015 року - начальником зміни зайнятого на підземних роботах п'ятдесят та більше робочого часу на рік;
- 7 липня 2015 року по 22 липня 2015 року - помічником начальника дільниці підземного з повним робочим днем у шахті;
- з 22 липня 2015 року по 14 травня 2016 року - начальником зміни зайнятого на підземних роботах п'ятдесят та більше робочого часу на рік;
- з 14 травня 2016 року по 16 липня 2018 року - гірничим диспетчером зайнятим на підземних роботах п'ятдесят та більше робочого часу на рік;
- з 6 серпня 2018 року по 15 листопада 2021 року працював у ВСП "Шахтоуправління Білозерське" ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" гірником очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем у шахті;
- 8 грудня 2021 року по 10 січня 2022 року працював у ТОВ "Укрцентраль" на посаді гірника очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем в шахті.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що посади, яки обіймав позивач, передбачені списком №1 розділом №1 підрозділом 1 1.1а Постановами КМУ №162 від 11 березня 1994 року, №36 від 16 січня 2003 року, №461 від 24 червня 2016 року.
При цьому, згідно з довідкою від 7 лютого 2022 року №423 виданої військовою частиною НОМЕР_3 Міністерства оборони України старшина ОСОБА_1 в період з 13 травня 2019 року по 5 липня 2019 року, з 20 березня 2020 року по 23 листопада 2020 року, з 14 вересня 2021 року по 24 жовтня 2021 року, з 3 листопада 2021 року по 10 листопада 2021 року безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення.
Вказане також вбачається з копії військового квитка НОМЕР_5 .
Відповідно до ст. 2 Закону України 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Так, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 6 грудня 1991 року №1932-XII "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII визначає пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" затвердженого наказом Міноборони України від 14 серпня 2014 року №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Вказана правова позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17, від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17, від 16 червня 2020 року у справі № 185/7049/16-а.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу під час мобілізації та за контрактом в особливий період, що підтверджується копією військового квитка, яка наявна в матеріалах справи, а отже, зазначений період повинен зараховуватись до страхового та пільгового стажу позивача.
При цьому, періоди участі позивача в антитерористичній операції та операції об'єднаних сил мають зарахуватись до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три.
Відповідачем, вказані періоди не зараховані до страхового та пільгового стажу позивача і до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три, що свідчить про порушення пенсійним органом вимог наведених норм законодавства.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є протиправним та підлягає скасуванню з подальшим повторним розглядом заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах суд зазначає, що повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд зазначає, що позивач, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення пенсії.
Отже, суд вважає, що задоволення вказаної позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення пенсії та зобов'яже відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою.
Також позовні вимоги щодо скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області задоволенню не підлягають, оскільки спірне рішення прийнято Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
З огляду на зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанцій про сплату судового збору, позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 №056650006900 від 13 січня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ: 14035769) повторно розглянути заяву від 5 січня 2022 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ) про призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 5 січня 2022 року, зарахувавши до спеціального пільгового стажу в потрійному розмірі час проходження військової служби в особливий період з 13 травня 2019 року по 5 липня 2019 року, з 20 березня 2020 року по 23 листопада 2020 року, з 14 вересня 2021 року по 24 жовтня 2021 року, з 3 листопада 2021 року по 10 листопада 2021 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ: 14035769) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв