06 січня 2023 року Справа 160/453/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення -
05.01.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021р., яка була складена ГУ ДПС України у Дніпропетровській області на суму 37788,71 грн.
Відповідно до пунктів 3, 5 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить скасувати вимогу від 03.02.2021 року.
До суду позов подано 04.01.2023 року засобами поштового зв'язку.
Отже, позивачем порушено 6-місячний строк звернення до суду.
Крім того, суд зазначає, що ухвалою від 08.12.2022 року у справі №160/15690/22 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування цієї ж вимоги залишено без розгляду з підстав порушення строку звернення до суду.
Так, в ухвалі від 08.12.2022 року у справі №160/15690/22 зазначено таке:
"Судом встановлено, що вимога №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021 на суму 37 788,71 грн., згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код відправлення 4903502217938), отримана позивачем 21.05.2021.
До суду з даним позовом позивач звернувся 10.10.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, посилання позивача на те, що він не отримував 21.05.2021 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021 не підтверджено жодними належними доказами та спростовується, доказами наданими відповідачем щодо отримання позивачем вимоги саме 21.05.2021.
Відтак, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду від 28.11.2022 позивачем зазначено, що підпис на рекомендованому повідомленні №4903502217938 про начебто отриману позивачем вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021 не належить позивачу, оскільки останній не проживає за адресою своєї реєстрації, та хто саме отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) та чи отримано взагалі кимось за вказаною адресою невідомо.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 358 КК України визначено відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Тобто, у разі наявності у позивача підстав вважати, що документи містять ознаки підробки останній вправі звернутись до відповідних органів.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що позивач зазначаючи про те, що з 2009 року не мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з не зрозумілих підстав зазначає цю адресу як в позовній заяві, так і в інших процесуальних заявах, що містяться в матеріалах справи, при тому, що жодних інших адрес, як то фактичного місця проживання ОСОБА_1 не вказано.
Означене додатково свідчить про те, що оскаржувана вимога №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021 була отримана позивачем безпосередньо 21.05.2021.
Що стосується тверджень позивача стосовно того, що за даними веб-сайту Укрпошти жодного поштового відправлення з таким штрих кодом (4903502217938) не існує, то з цього приводу слід зазначити, що з моменту отримання поштового відправлення (21.05.2021 року) минуло більше року, а тому дані стосовно штрих коду (4903502217938) могли не зберігтися.
Більш того, з наданої відповідачем копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код 4903502217938) вбачається, що остання містить як підпис посадової особи поштового зв'язку, так і відповідний штемпель відділення Укрпошти, тож стверджувати про недійсність такого поштового відправлення не доводиться.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
При цьому, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Враховуючи викладене, причини пропуску строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-6289-50/67У від 03.02.2021, суд вважає неповажними."
Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви не надано заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На підставі частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З долучених до позовної заяви додатків вбачається, що на підтвердження сплати судового збору надано копію квитанції від 10.10.2022 року №4Е4Х-СХР5-2ВАВ-К046 про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн.
06.01.2023 року начальником відділу аналітики та судової статистики Т.В. Семенко складено довідку в тому, що матеріали справи № 160/453/23 (суддя Бондар М.В.), за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, містять платіжне доручення про сплату судового збору від 10.10.2022 року №4Е4Х-СХР5-2ВАВ-К046 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», на суму 992,40 грн. за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Станом на 06.01.2023 року зазначене вище платіжне доручення прикріплено та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою №160/15690/22, яка перебуває в провадженні судді Рищенко А.Ю.
Таким чином, квитанція АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 10.10.2022 року №4Е4Х-СХР5-2ВАВ-К046 про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн. обліковується як доказ сплати судового збору за надання до суду позовної заяви у справі №160/15690/22 та не може вважатись доказом сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №160/453/23.
На підставі частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з 01.01.2023 року розмір судового збору за позовною заявою немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 1073,60 грн.
Враховуючи, що позивачем подано позов до суду поштою 04.01.2023 року, позивачу потрібно сплатити судовий збір в сумі 1073,60 грн. за реквізитами: отримувач коштів - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених стаття 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку;
- доказу сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Позивач має усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку;
- доказу сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар