05 січня 2023 року Справа 160/288/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17-А) про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2021 року № Ф-37228-13/65 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 8 556,22 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 22 коп.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ( абзац 1 частини 2 статті 122 КАС України).
При цьому, за приписами частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Закон №2464-VI як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац восьмий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
Як встановлено судом, оскаржувану вимогу позивачем отримано 15.01.2022 року засобами поштового зв'язку.
На спірну вимогу позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби України, за результатами якої контролюючим органом прийнято рішення від 14.02.2022 року за №2783/6/99-00-06-02-01-06, яке, в свою чергу, отримано позивачем 19.02.2022 року.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляд справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.
Позивач звернувся до суду з позовом - 30.12.2022, тобто з пропуском встановленого спеціальним законодавством тримісячного строку звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Як встановлено судом, разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування вказаної заяви, позивачем зазначено, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Як вказує позивач, враховуючи значну загрозу та непередбачуваність розвитку подій та ситуації в Україні в цілому, та в Дніпрі та Дніпропетровській області зокрема, він разом з усією родиною евакуювався до міста Кам'янець-Подільський, Хмельницької області.
Позивач вказує, що у зв'язку з екстреною евакуацією та виниклим, у зв'язку з військовим вторгненням, сумбуром та панікою - спірна вимога була загублена.
Позивач також зауважує, що з метою поновлення та можливості подальшого процесу оскарження вимоги, він 02.11.2022 року звернувся із запитом до Державної податкової служби України про повторне надання копії рішення про результати розгляду скарги від 11.02.2022 року, яка ним повторно отримана - 16.11.2022 року.
Відтак, позивач вказав, що граничний строк для звернення до адміністративного суду з позовною заявою про скасування спірної припадав на 20.05.2022 року, тобто на період першої найгарячішої та най непередбачуваної хвилі вторгнення та військових дій, коли об'єктивно не було ні фізичної, ані фінансової можливості вирішувати такого роду питання, як оскарження неправомірних вимог Державної податкової служби України.
Відтак, як вказує позивач, саме через вище зазначені обставини - процесуальний строк було пропущено позивачем.
Втім, суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Позивачем зазначено декілька обставин щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, а саме: воєнний стан, втрата спірної вимоги, евакуація до міста Кам'янець-Подільський, Хмельницької області.
Щодо доводу про наявність воєнного стану, як підстави для поновлення строку звернення до суду із даним позовом, суд зауважує на такому.
При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, суд вказує, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
В свою чергу, позивач зауважив на тих обставинах, що ним було втрачено спірну вимогу, евакуація до міста Кам'янець-Подільський, Хмельницької області.
Втім, довод також щодо втрати вимоги є неповажними, оскільки, днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вже встановлювалося судом, оскаржувану вимогу позивачем отримано 15.01.2022 року засобами поштового зв'язку. На спірну вимогу позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби України, за результатами якої контролюючим органом прийнято рішення від 14.02.2022 року за №2783/6/99-00-06-02-01-06, яке, в свою чергу, отримано позивачем 19.02.2022 року.
Відтак, враховуючи вказані обставини, суд не бере до уваги доводи позивача про втрату спірної вимоги, як обставини, що вказує на поважність причини пропущення строку звернення до суду із даним позовом.
Також суд вважає необгрунтованими доводи позивача, яка полягає у евакуації до міста Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, оскільки позивачем не зазначено в який період він перебував в евакуації, та чи вплинула евакуація до міста Кам'янець-Подільський, Хмельницької області на вчасне подання вказаної позовної заяви до суду.
При цьому, позивачем взагалі не надано до суду доказів евакуації або перебування у місті Кам'янець-Подільський, Хмельницької області.
Відтак, суд доходить висновку, що доводи позивача, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, окремо та у сукупності, є необґрунтованими.
Втім, доводи позивача є безпідставними та неповажними, оскільки, позивачем не вказано та не надано доказів того, як наявність воєнного стану вплинула на можливість подання позивачем позовної заяви вчасно.
Відтак, суд доходить висновку, що доводи позивача, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи зазначене вище, суд вбачає за необхідне надати можливість позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із означеною позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський