05 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7815/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій щодо проведення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.01.2018 та з 01.04.2019 в розмірі 70% грошового забезпечення протиправними; зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2018 та з 01.04.2019, в розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення, на підставі довідки від 19.03.2022 №ХА15909, виданої Волинським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 07.10.2022 отримує пенсію за вислугу років, яка йому призначена на підставі Закону №2262-XII у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення.
Однак, відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2018, обмеживши її розмір 70% відповідного грошового забезпечення.
В подальшому, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 у справі №140/5542/22 було зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 19.03.2022 №ХА15909 із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
На виконання вказаного рішення суду, відповідач здійснив перерахунок пенсії та знову обмеживши її розмір 70% відповідного грошового забезпечення.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та стверджує, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, а розмір уже призначеної пенсії в процентному визначенні не може бути зменшений при зміні діючого законодавства з огляду на незворотність дії нормативно-правових актів у часі. Наголошує, що при перерахунку раніше призначених пенсій не може допускатись звуження змісту та обсягу досягнутих громадянами прав, свобод, соціальних гарантій.
Позивач вважає такі дії ГУ ПФУ у Волинській області протиправними, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позову, оскільки з 01.01.2018 розмір пенсії ОСОБА_1 визначено на підставі чинної редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із змінами, передбаченими Законом України від 27.03.2014 №1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», тобто у розмірі 70% від грошового забезпечення.
Представник відповідача вказує, що вимога позивача про перерахунок пенсії з 01.04.2019 в розмірі 71% не підлягає задоволенню, оскільки дія норми Закону №1166 про максимальний розмір пенсії 70% не зворотня в часі, застосовується з 01.05.2014 році та відповідає конституційному принципу, передбаченому частиною 1, ст.58 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1 -рп/99 про незворотність дії в часі норми закону).
Аналогічні підстави й для відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу із 01.01.2018 у розмірі 71% сум грошового забезпечення.
Крім того, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтриліки від 19.03.2022 №ХА15909, оскільки у ній зазначено грошове забезпечення для обчислення пенсії з 05.03.2019, яке встановлене згідно рішення суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, відповідач зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період із 01.01.2018 по 31.03.2019.
З наведених підстав просив залишити без розгляду у частині перерахунку та виплати пенсії за період із 01.01.2018 по 31.03.2019 в розмірі 71% та в решті позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.01.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії за період із 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року залишено без розгляду.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує з 07.10.2002 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; її основний розмір становив 71% відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2018, обмеживши її розмір 70% відповідного грошового забезпечення.
В подальшому, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 у справі №140/5542/22 було зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 19.03.2022 №ХА15909 із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
На виконання вказаного рішення суду, відповідач здійснив перерахунок пенсії та знову обмеживши її розмір 70% відповідного грошового забезпечення.
На звернення позивача про проведення з 01.01.2018 та 01.04.2019 перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 16.09.2022 по справі 140/5542/22 у розмірі 71% грошового забезпечення, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 26.10.2022 №8902-8201/А-02/8-0300/22 повідомило позивача про те, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії уповноваженого органу протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» .
Як вбачається із матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу було призначено у розмірі 71 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 відсотків, до категорії 2, - 95 відсотків.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у наступному.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій останні не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства. Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 71% до 70% грошового забезпечення під час її перерахунку.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано неправомірність відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Волинського ОТЦК та СП про розмір грошового забезпечення від 19.03.2022 №ХА15909, виходячи з розрахунку 71% від розміру грошового забезпечення, а відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даної позовної вимоги.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача необхідно пропорційно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 496,20 грн, сплаченого платіжним дорученням від 24.11.2022.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 71 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 19 березня 2022 року №ХА15909.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 01 квітня 2019 року у розмірі 71 процентів відповідних сум грошового забезпечення, на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 19 березня 2022 року №ХА15909.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя В.В. Дмитрук