05 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7249/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування наказу №2-ДС від 24.10.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з державної служби»; поновлення на посаді начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ГУ ДПС у Волинській області №2-ДС від 24.10.2022 застосовано до начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону.
ОСОБА_1 із відповідним наказом не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що винесений всупереч законодавчим приписам.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 26.09.2022 №427 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » розпочате дисциплінарне провадження щодо позивача.
Підставами для порушення дисциплінарного провадження слугувала доповідна записка сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Волинській області від 19.09.2022 №148/03-20-14-04 щодо проведення перевірки, з метою встановлення причин та умов, що призвели до неналежного рівня організації роботи з виконання показників доходів загального фонду державного бюджету, залучення резервів надходження податків і зборів до державного бюджету у 2022 році, та виконання окремих документів ДПС.
Підставою для таких висновків став акт перевірки від 16.09.2022 №146/03-20-14-13.
ОСОБА_1 на адресу її місця проживання було направлено повідомлення від 29.09.2022 вих. №09/03-20-01-01-01 про порушення стосовно неї дисциплінарного провадження, запрошено на засідання 06.10.2022 о 10 год. 00 хв. та запропоновано надати позивачу пояснення у письмовому вигляді на ім'я Голови Дисциплінарної комісії Тимощука Олександра , ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи шляхом письмового звернення до секретаря Дисциплінарної комісії (Шафранюк Інна, тел.ІР НОМЕР_2).
06.10.2022 за №16/03-20-01-01-01 на ім'я ОСОБА_1 було направлено повідомлення про перенесення засідання Дисциплінарної комісії на 12.10.2022 о 10 год. 00 хв., на адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення. А також, дане повідомлення було продубльовано на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
12.10.2022 проведено засідання Комісії відповідно до наказу від 26.09.2022 №427 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » (протокол №13-дк/03-20-01-02 від 14.10.2022), на якому було розглянуто питання про розгляд дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , де було зазначено, що будь-яких повідомлень від ОСОБА_1 на адресу ГУ ДПС у Волинській області від дати попереднього засідання не надходило.
На підставі наведеного та вимог Порядку здійснення дисциплінарного провадження (постанова КМУ від 04.12.2019 №1039) у разі коли державний службовець не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія складає - акт про відмову від надання пояснень.
Таким чином, членами Дисциплінарної комісії було складено акт від 12.10.2022 №20/03-20-01-01-01 відмови від надання пояснень позивачем.
Представник відповідача вважає, що посилання позивача на вчасне неотримання всіх документів дисциплінарної справи, на поданий адвокатський запит є необґрунтованими, оскільки відповідачем у листі №10729/6/03-20-02-06 від 07.10.2022 було повідомлено про необхідність відшкодування послуг на копіювання, друк та додано рахунок-фактуру. Відповіді на адвокатські запити ГУ ДПС у Волинській області надавалися вчасно, згідно вимог Закону України «Про адвокатуру», що не заперечується позивачем.
Зауважив, що укладання договору з адвокатом та направлення адвокатських запитів не може свідчити про намагання ознайомитися із матеріалами дисциплінарної справи чи надання пояснень, такі дії є фактично способом захисту своїх прав і не повинні підміняти встановлені законом та порядком обов'язки та права особи в дисциплінарному провадженні. А тому, позивачка була обізнана про дисциплінарне провадження та мала достатньо часу для здійснення ознайомлення із матеріалами та надання своїх пояснень.
Крім того, звернення до суду із вказаними позовними вимогами здійснено позивачем під час перебування її на лікарняному, що нівелює твердження останньої щодо порушення її права на надання таких пояснень саме під час дисциплінарного провадження.
Представник відповідача вказав, що оскільки ОСОБА_1 не прибула на засідання 12.10.2022, не повідомила про поважність причин своєї відсутності на даному засіданні (перебування на лікарняному автоматично не звільняє від обов'язку повідомлення про поважність підстав неприбуття), не надала письмових пояснень, то дисциплінарна комісія мала всі підстави для складання акту про відмову від надання пояснень.
Обставинами, що призвели до вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку є несумлінне, недобросовісне виконання нею обов'язків державного службовця та систематичне нехтування ними.
Суб'єктивна сторона визначається наявністю вини ОСОБА_1 у вчиненні такого правопорушення, оскільки відповідно до наказів Головного управління ДПС у Волинській області від 23.06.2021 №1882, від 17.02.2022 №64, від 24.03.2022 №91, згідно п. 3 пп. 1 посадової інструкції затвердженої 22.12.2020 вона несла персональну відповідальність за організацію та результати діяльності управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Волинській області.
У даному випадку мав місце умисел, оскільки ОСОБА_1 усвідомлювала шкідливий характер своєї бездіяльності, передбачала наслідки даної бездіяльності та свідомо припускала їх настання в силу зайняття останньою посади державної служби категорії «Б».
Про високий ступінь вини ОСОБА_1 свідчать тяжкі наслідки та причинно-наслідковий зв'язок між її бездіяльністю та шкідливими наслідками.
Бездіяльність у вигляді відсутності здійснення організації та контролю підпорядкованих підрозділів, за напрямами роботи, мала наслідком недосягнення встановлених показників доходів загального фонду державного бюджету, не залучення резервів надходження податків і зборів до державного бюджету у 2022 році, невиконання індикативних показників з податку на доходи фізичних осіб за січень - червень 2022 року, а саме не надійшло податку в сумі 41,5 млн. грн та не виконання окремих документів ДПС.
Для кваліфікації дій державного службовця як таких, що містять склад порушення Присяги, слід враховувати факт несумлінного виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків, що полягають у скоєнні конкретних тяжких проступків як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять, несумісних з подальшим перебуванням на державній службі.
Відповідно наявний причинно-наслідковий зв'язок (встановлена персональна відповідальність за організацію та результати діяльності управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Волинській області - згідно наказів ГУ ДПС у Волинській області та посадової інструкції) та недосягнення встановлених показників доходів загального фонду державного бюджету, не залучення резервів надходження податків і зборів до державного бюджету у 2022 році, невиконання індикативних показників з податку на доходи фізичних осіб за січень - червень 2022 року, а саме не надійшло податку в сумі 41,5 млн. грн та не виконання окремих документів ДПС.
Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою.
Представник відповідача вважає, що у даному випадку достеменно доведено, що ОСОБА_1 вчинила проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як носія влади, та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов'язків.
Стверджує, що актом перевірки ГУ ДПС у Волинській області від 16.09.2022 №146/03-20-14-13 зафіксовані порушення, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу, а тому шестимісячний термін застосування дисциплінарного стягнення встановлений частини 5 статті 74 Закону України «Про державну службу» не минув.
Крім того, зазначив, що відповідно до частини першої статті 5 Закону №2136 у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем, після закінчення відпустки.
Оскільки, наказ ГУ ДПС у Волинській області «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 24.10.2022 №451-о не реалізований, то фактично - правового порушення вищевказаного пункту закону відповідачем не допущено.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 були здійснені наступні порушення:
- відсутність належної організації роботи та здійснення керівництва діяльністю ГУ ДПС в межах повноважень, відповідно до розподілу обов'язків між керівним складом ГУ ДПС, заступником начальника Головного управління ДПС у Волинській області ОСОБА_1 з виконання управлінням податкового адміністрування фізичних осіб Доручення від 06.07.2022 на вих№14/7д/99-00-19-01-03-07;
- системне недотримання заступником начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1 п. 3.1.5. Регламенту Головного управління ДПС у Волинській області (із змінами, внесеними наказами Головного управління ДПС у Волинській області від 30.04.2021 №1312 та від 01.07.2021 №1961) у зв'язку з чим неодноразово не підписано значну кількість доповідних записок;
- відсутність протоколів службових нарад ініційованих заступником начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1 з виконання протокольних доручень;
- систематичне невиконання ГУ ДПС в області доведених індикативних показників доходів у січні-червні 2022 року, зокрема доведені наступними наказами ДПС: від 12.01.2022 №15 «Про індикативні показники доходів на І квартал 2022 року», від 12.04.2022 №188 «Про орієнтовні показники доходів на квітень 2022 року», від 05.05.2022 №212 «Про орієнтовні показники доходів на травень 2022 року», від 08.06.2022 №307 «Про орієнтовні показники доходів на червень 2022 року».
Заступники начальника ГУ ДПС забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого начальником ГУ ДПС розподілу обов'язків, який у встановленому порядку погоджено з Головою ДПС.
Так, наказами Головного управління ДПС у Волинській області від 23.06.2021 №1882, від 17.02.2022 №64, від 24.03.2022 №91 затверджувався розподіл обов'язків між керівництвом Головного управління ДПС у Волинській області.
Згідно Розділу II заступник начальника ГУ ДПС - ОСОБА_1 координує, організовує роботу та несе відповідальність в т.ч. щодо:
- здійснення адміністрування податків та зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проведення, відповідно до законодавства перевірок платників податку (платників єдиного внеску) (у межах компетенції закріплених структурних підрозділах ГУ ДПС);
- контролю за своєчасністю подання платниками податків (платниками єдиного внеску) передбаченої законом звітності (декларації, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів);
- своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску (у межах компетенції підпорядкованих структурних підрозділах ГУ ДПС за податками, зборами, платежами, які ними адмініструються).
Організовує та здійснює внутрішній контроль за закріпленими напрямами роботи , в тому числі у підпорядкованих структурних підрозділах ГУ ДПС.
Пунктом 4 Розподілу встановлено, що заступник начальника ГУ ДПС спрямовує та координує діяльність структурних підрозділів ГУ ДПС, зокрема управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, відділ координації та моніторингу доходів бюджету, управління податкового адміністрування юридичних осіб, управління податкового адміністрування фізичних осіб.
Посадова інструкція заступника начальника ГУ ДПС затверджена начальником Головного управління ДПС у Волинській області Світланою Савчук 22.12.2020.
З даною посадовою інструкцією ознайомлено заступника начальника Головного управління ДПС у Волинській області ОСОБА_1 24.12.2020.
Також представник відповідача зазначив, що 06.07.2022 за вих. №14/7д/99-00-19-01-03-07 в адресу територіальних органів ДПС, у т.ч. Головного управління ДПС у Волинській області надіслано доручення в.о. Голови ДПС, яке зареєстровано ІКС «Управління документами» (далі - ІКС УДО) 06.07.2022 за №1021/8.
В.о. начальника ГУ ДПС в області Кондратюком Сергієм 06.07.2022 накладено резолюцію наступного змісту «Надати відповідну інформацію економічному аналізу» та визначено головним виконавцем в частині контролю, заступника начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1, а виконавцем - начальника відділу координації та моніторингу доходів бюджету Горщар Аліну, співвиконавцем начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб Дейнегу Руслану.
Вищевказаним дорученням зобов'язано територіальні органи ДПС: проаналізувати причини, що призвели до невиконання визначених показників доходів у червні та січні - червні цього року; взяти під особистий щоденний контроль роботу підпорядкованих підрозділів, за напрямами роботи яких допущено недосягнення встановлених у зазначених періодах показників доходів загального фонду державного бюджету; надати інформацію про вжиті заходи, з метою досягнення доведених показників доходів.
Крім того, дорученням встановлено, що ГУ ДПС в області не забезпечено у повній міpi надходжень задекларованих до сплати сум податку на додану вартість 28,9 млн. грн.
При цьому, 08.07.2022 заступником начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1, на виконання доручення, надіслано до ДПС лист за вих. №2122/8/03-20-19-08, у якому не наведено відомості щодо вжитих заходів для повноти надходжень до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток, податку та збору на доходи фізичних осіб на виконання Доручення.
Таким чином, перевіркою встановлено відсутність належної організації роботи та здійснення керівництва діяльністю ГУ ДПС у Волинській області в межах повноважень, відповідно до розподілу обов'язків між керівним складом ГУ ДПС, заступником начальника Головного управління ДПС у Волинській області ОСОБА_1 з виконання управлінням податкового адміністрування фізичних осіб вказаного Доручення.
Представник відповідача вважає, що посилання позивачки на відсутність у червні 2022 року строків сплати ПДВ визначених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період воєнного стану» від 03.03.2022 №2118 є необґрунтованим.
Вказаним Законом, серед іншого доповнено Податковий кодекс України підпунктами (69.1, 69.3 Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) якими запровадження звільнення від відповідальності за певних умов, у разі неможливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок. Про відсутність строків сплати ПДВ, у ньому не йдеться.
Позивачем не враховано, що сама форма додатку до листа ДПС від 06.07.2022 за вих. №14/7д/99-00-19-01-03-07 передбачала заповнення всіх граф таблиці, серед яких також були відомості щодо вжитих заходів для повноти надходжень до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток, податку та збору на доходи фізичних осіб. Тому, дане порушення позивачем не спростоване.
Крім того, перевіркою встановлено системне не дотримання заступником начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1 п.3.1.5 Регламенту Головного управління ДПС у Волинській області затверджений наказом ГУ ДПС в області від 04.01.2021 №1 (із змінами, внесеними наказами Головного управління ДПС у Волинській області від 30.04.2021 №1312 та від 01.07.2021 №1961), де зазначено: документи, надані на підпис начальнику ГУ ДПС, повинні мати візи автора документа, керівника підпорядкованого підрозділу та керівника структурного підрозділу відповідального за виконання документів керівників зацікавлених структурних підрозділів (у випадках, передбачених п.п. 3.7.2.1 Регламенту), заступників начальника ГУ ДПС (відповідно до розподілу обов'язків), а також за визначенням начальника ГУ ДПС) начальника юридичного відділу.
Так, заступником начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1 неодноразово не підписано значної кількості доповідних записок про виконання протокольних доручень апаратних нарад від 05.04.2022 №5-а, від 10.05.2022 №7-а, 09.06.2022 №9-а. Крім того, зокрема, від 08.04.2022 №1268/03-20-18-04-10 управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, від 29.04.2022 №1612/03-20-24-02-06 управління податкового адміністрування фізичних осіб, від 01.06.2022 №1944/03-20-18-03-04 управління виявлення та опрацювання податкових ризиків, від 31.05.2022 №2013/03-20-24-02-06 управління податкового адміністрування фізичних осіб, від 01.06.2022 №2042/03-20-24-01-04 управління податкового адміністрування фізичних осіб, від 17.06.2022 №2244/03-20-24-01-04 управління податкового адміністрування фізичних осіб, від 29.06.2022 №2328/03-20-18-04-10 управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, від 30.06.2022 №2451/03-20-24-01-04 управління податкового адміністрування фізичних осіб.
Також, проведеною перевіркою встановлено відсутність протоколів службових нарад ініційованих заступником начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1 з виконання вищенаведених протокольних доручень.
Представник відповідача зазначає, що вказане свідчить про відсутність належної організації роботи та здійснення керівництва діяльністю ГУ ДПС в межах повноважень, відповідно до розподілу обов'язків між керівним складом ГУ ДПС, заступником начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1 з виконання доручень, наданих в.о. начальником Головного управління ДПС у Волинській області Кондратюком Сергієм та несумлінне виконання обов'язків, згідно з п.3 посадової інструкції.
Перевіркою також виявлено несумлінне виконання заступником начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків відповідно до п. 3 посадової інструкції, шляхом не вжиття заходів внутрішнього контролю щодо результатів тематичних планових перевірок територіальних відділів податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управлінням податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Волинській області щодо дотримання актів законодавства, нормативно - правових актів та розпорядчих документів при адмініструванні податку на нерухоме (майно, відмінне від земельної ділянки фізичних осіб.
За результатами перевірки управлінню податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Волинській області надано доручення визначити посадових осіб, з вини яких були допущені встановлені порушення і недоліки та надати пропозиції щодо притягнення їх до відповідальності згідно з чинним законодавством, проаналізувати причини та умови, що призвели до встановлених перевіркою порушень, забезпечити їх усунення та недопущення у подальшій роботі, посилити роботу щодо безумовного виконання/дотримання працівниками відділу вимог чинного законодавства при виконанні посадових обов'язків (Доручення Головного управління ДПС у Волинській області від 18.02.2022 №5-дз (02).
Пропозиції, щодо притягнення посадових осіб, з вини яких були допущені встановлені порушення і недоліки до відповідальності не надано, роботу щодо безумовного виконання/дотримання працівниками відділу вимог чинного законодавства при виконанні посадових обов'язків не організовано та не проконтрольовано.
Персональну відповідальність за організацію та результати діяльності управління податкового адміністрування фізичних осіб, Головного управління ДПС у Волинській області, відповідно до наказів Головного управління ДПС у Волинській області від 23.06.2021 №1882, від 17.02.2022 №64, від 24.03.2022 №91, згідно з п. 3 пп. 1 посадової інструкції затвердженої 22.12.2020, несе заступник начальника Головного управління ДПС у Волинській області ОСОБА_1.
Належні висновки щодо результатів перевірки для недопущення подібних порушень в інших територіальних відділах податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб заступником начальника Головного управління ДПС у Волинській області ОСОБА_1 не зроблено, про що свідчать результати перевірок Ковельського та Володимир - Волинського відділів податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб.
Так, в ході проведення перевірки стану організації роботи Ковельського відділу, відповідно до акту перевірки сектору відомчого контролю від 27.06.2022 №2/03-20-02-10 (Ковельська, Любомльська, Ратнівська, Старовижівська, Турійська та Шацька ДПІ), за період з 01.01.2020 по 31.12.2021, встановлено 33 платники - фізичних осіб, по яких не проведено опрацювання інформації про наявні об'єкти оподаткування податком на нерухоме майко, відмінне від земельної ділянки, в результаті чого не сформовано відповідні ППР на суму 242,3 тис.грн, чим не дотримано ст. 266 ПКУ та не виконано п.п.2.1.1, п.п.2.2.27.2 та п.п.2.2.27.5 Положення про Ковельський відділ від 05.01.2021.
Перевіркою стану організації роботи Володимир - Волинського відділу, відповідно до акту перевірки сектору відомчого контролю від 25.08.2022 №3/03-20-02-10 (Володимир-Волинська, Іваничівська, Локачинська та Нововолинська ДПІ), за період з 01.01.2020 по 30.06.2022, встановлено 68 платників - фізичних осіб, по яких не проведено опрацювання інформації про наявні об'єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в результаті чого не сформовано відповідні ППР на суму 390,3 тис.грн, чим не дотримано ст. 266 ПКУ та не виконано п.п. 2.1.1, п.п.2.2.27.2 та п.п.2.2.27.5 Положення про Володимир - Волинський відділ від 05.01.2021.
За наявності належного контролю з боку заступника начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1 за діяльністю управління адміністрування фізичних осіб, шляхом виконання своїх посадових обов'язків, зокрема щодо здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, упередило б наявність виявлених у ході перевірки порушень.
Проведеною перевіркою також встановлено систематичне не виконання ГУ ДПС в області доведених індикативних показників доходів у січні-червні 2022 року, зокрема наказом від 12.01.2022 №15 «Про індикативні показники доходів на І квартал 2022 року», наказом ДПС від 12.04.2022 №188 «Про орієнтовні показники доходів на квітень 2022 року», наказом ДПС від 05.05.2022 №212 «Про орієнтовні показники доходів на травень 2022 року», наказам ДПС від 08.06.2022 №307 «Про орієнтовні показники доходів на червень 2022 року».
Разом з тим, перевіркою виявлено відсутність організації роботи та контролю з боку заступника начальника ГУ ДПС в області ОСОБА_1 над залученням резервів надходження податків і зборів до державного бюджету у 2022 році.
В супереч твердженням позивачки щодо відсутності взаємозв'язку між фактами невиконання індикативних показників доходів та обов'язками позивачки, представник відповідача вказав наступне.
У кожному наказі ДПС «Про орієнтовні показники доходів» було зобов'язано організувати роботу структурних підрозділів для своєчасного та в повному обсязі забезпечення орієнтовних показників доходів та деталізовано які саме дії необхідно здійснити (організувати роботу щодо забезпечення повноти декларування платниками податків податкових зобов'язань, інформування платників податків про необхідність подачі декларацій, повноти та своєчасності опрацювання податкових декларацій з ПДВ та ін.).
Дане порушення встановлено перевіркою та не спростовано позивачем, а також функція організації діяльності підрозділів ГУ ДПС у Волинській області щодо виконання індикативних показників входило до компетенції позивача.
Посилання ОСОБА_1 на виконання інших показників ніж ті, що зазначені в акті перевірки не спростовує даного порушення.
Також, проведеною перевіркою виявлено випадки неналежного проведення камеральних перевірок податкових декларацій єдиного податку - фізичної особи, платників спрощеної системи оподаткування другої групи, які отримали за 2021 рік доходи, платників спрощеної системи оподаткування третьої групи, які отримали за 2021 рік доходи.
Перевіркою виявлено також платників фізичних осіб-підприємців спрощеної системи оподаткування, які подали додаток 1 до Декларації з рентної плати, отримали дозволи на спеціальне водокористування, здійснюють водозабір з Свердловини та в порушення пп. 291.5.1. п. 291.5. ст. 291 Податкового кодексу України перебувають на спрощеній системі оподаткування другої групи. Крім того, виявлено випадки неналежного проведення камеральних перевірок податкових декларацій про майновий стан і доходи.
Вибірковою перевіркою також встановлено факти неналежного контролю за дотриманням платниками ПДВ п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України в частині здійснення умовного постачання товарів та необоротних активів, які обліковувались у платника в останньому звітному періоді, на дату анулювання його реєстрації платником ПДВ.
Як свідчать результати перевірки, виявлені недоліки та порушення, свідчать про систематичне, несумлінне виконання основних посадових обов'язків, визначених посадовою інструкцією заступником начальника Головного управління ДПС у Волинській області ОСОБА_1, зокрема, щодо здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого докладено на ДПС, координації роботи відповідно до розподілу обов'язків та здійснення інших повноважень, визначені чинним законодавством, Положенням ГУ ДПС, відповідно до п. 3 посадової інструкції.
Представник відповідача вважає, що внаслідок бездіяльності ОСОБА_1 щодо відсутності здійснення організації та контролю підпорядкованих підрозділів, за напрямами роботи, яких допущено недосягнення встановлених у зазначених періодах показників доходів загального фонду державного бюджету, не залучення резервів надходження податків і зборів до державного бюджету у 2022 році, невиконання індикативних показників з податку на доходи фізичних осіб за січень - червень 2022 року, а саме не надійшло податку в сумі 41,5 млн. грн та не виконання окремих зазначених документів ДПС, чим вчинено, на підставі наведеного, систематичне несумлінне виконання своїх посадових обов'язків.
З приводу вимоги позивача щодо поновлення її на посаді начальника управління податкового аудиту, представник відповідача вважає, що вони є передчасними, так як станом на 28.11.2022 ОСОБА_1 обіймає посаду начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області.
Відповідно до наказу ГУ ДПС від 24.10.2022 №451-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказами ГУ ДПС від 25.10.2,022 №457-о «Про внесення змін до наказу Головного управлінні ДПС у Волинській області від 24.10.2022 №451-о», від 07.11.2022 №492-о «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 24.10.2022 №451-о, зі змінами», та від 17.11.2022 №520-о «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 24.10.2022 №451-о, зі змінами» ОСОБА_1 буде припинено державну службу та звільнено її із займаної посади 29 листопада 2022 року, а саме в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 (листок непрацездатності від 17.11.2022 №5799894-2011090780-1).
Таким чином, відсутність порушеного права позивача зі сторони відповідача (позивач не звільнений, відповідно відсутня наступна складова - право поновлення унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості/необґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту неіснуючого порушеного права, свобод чи інтересів позивача.
Крім того, разом із відзивом на позовну заяву представник відповідача подав клопотання про здійснення розгляду справи у загальному позовному провадженні.
Щодо клопотання про здійснювати розгляд справи у загальному позовному провадженні.
Відповідно до приписів частин п'ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.
У відповіді на відзив позивач вказала, що 29.08.2022 перебувала на лікарняному. Дисциплінарне провадження щодо неї було розпочато 26.09.2022 (наказ №427 від 26.09.2022). При цьому, непрацездатність тривала і станом на дату завершення такого дисциплінарного провадження (а саме, станом на дату винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення - 24.10.2022).
Вказала, що стан тимчасової непрацездатності свідчить про об'єктивну відсутність можливості (та, більше того, імовірного обов'язку) здійснити особисте ознайомлення із матеріалами дисциплінарного провадження.
ОСОБА_1 вважає твердження відповідача про нібито «не здійснення жодних активних дій щодо ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи» та про «достатність часу для здійснення ознайомлення» необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Оскільки, представником позивача було направлено адвокатський запит на отримання необхідних документів, що вчинено 03.10.2022, а відповідач не був обмежений жодним чином у обранні варіанту поведінки, який і не передбачав понесення витрат на копіювання, та сприяв би швидшому ознайомленню представника позивача з документами та, відповідно, наданні пояснень.
Щодо тверджень відповідача «перебування на лікарняному автоматично не звільняє від обов'язку повідомлення про поважність підстав неприбуття», позивач вказала, що згідно з встановленим Постановою КМУ від 17.04.2019 №328 «Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього» порядком передбачено, що роботодавці мають доступ до інформації про е-лікарняні в особистому електронному кабінеті страхувальника (роботодавця) на веб-порталі Електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/). Оскільки тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 розпочалася з 29.08.2022 (відкриття лікарняного), ГУ ДПС у Волинській області, як роботодавець та страхувальник, отримало інформацію про тимчасову непрацездатність позивача - 29.08.2022. Тому, з цього часу відповідач і був поінформований про існування поважних причин відсутності позивача на роботі, та зокрема, на засіданнях дисциплінарної комісії.
Крім того, відповідач стверджує, що у повідомленні Дисциплінарної комісії від 14.10.2022 №22/03-20-01-01-01 допущено описку. Проте, ГУ ДПС у Волинській області не вказує чим саме це підтверджується, адже жодного листа/повідомлення, які були б сформовані на усунення такої, нібито, описки надано не було, як і не надано підтвердження інформування позивача про допущення відповідної описки.
Оскільки відповідач скеровував лише і виключно повідомлення про закриття дисциплінарного провадження, то у позивача існувало правомірне очікування, що Дисциплінарна комісія не встановила у її діях жодних порушень і саме таку інформацію надала і суб'єкту призначення. Такі обставини вплинули і на можливість реалізації права на надання пояснень суб'єкту призначення.
Вважає, що якщо станом на теперішній час відповідач стверджує про наявність описки, то це у будь-якому випадку свідчить про порушення процедури проведення дисциплінарного провадження та позбавлення ОСОБА_1 належної можливості реалізувати гарантоване їй право на надання пояснень.
Позивач зазначила, що відповідач неодноразово у відзиві вказував на «несумлінність» та «умисел», втім жодного разу не наводить конкретного доказу, який міг би це підтвердити. За такої ситуації, такі твердження відповідача, на думку позивача, є нічим іншим як виключно його суб'єктивною оцінкою. Ненаповненим доказово є і твердження відповідача про причинний зв'язок між, нібито, відсутністю організації та контролю підпорядкованих підрозділів та недосягненням показників доходів загального фонду державного бюджету та ін.
ОСОБА_1 вважає, що момент початку обрахунку строків щодо застосування дисциплінарного стягнення, слід обраховувати не з моменту складення акту перевірки, а з моменту, коли відповідач виявив (а не зафіксував актом перевірки) порушення або ж мав таку реальну можливість.
В частині, нібито, невиконання показників доходів у січні 2022 року, така інформація могла бути виявлена відповідачем вже у лютому 2022 року. Втім у оскаржуваному наказі не наведеного жодного обґрунтування, коли саме відповідачем виявлено таке невиконання показників за січень 2022 року (у якій службовій/доповідній записці/звіті це зафіксовано) та аналіз можливості застосування дисциплінарного стягнення в контексті встановлених ч. 5 ст. 74 Закону України «Про державну службу» часових рамок його застосування.
В контексті відсутності віз на доповідних записках, позивач зауважила, що за припущення, що у наказі йде мова про той же ж перелік доповідних записок, що і у Акті про результати перевірки від 16.09.2022, то не завізованими, нібито були, зокрема, доповідні записки: від 05.04.2022 №5-а; від 08.04.2022 №1268/03-20-18-04-10 управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення винесено 24.10.2022. Тобто, як мінімум, щодо нібито вчиненого порушення щодо не візування записки від 05.04.2022 - відповідач мав можливість виявити таке «порушення» безпосередньо 05.04.2022, тому строк застосування дисциплінарного стягнення щодо такого конкретного випадку повинен був сплинути 06.10.2022.
Позивач вказала, що відповідач ні у оскаржуваному наказі, ні у відзиві не деталізує, які саме організаційні дії повинна була вона вчинити, щоб запобігти неналежного виконання доручення в.о. Голови ДПС від 06.07.2022 вих. №14/7д/99-00-19-01-03-07.
Для встановлення складу дисциплінарного проступку у діях/бездіяльності позивача щодо недосягнення показників доходів бюджету, відповідач повинен був обґрунтувати, що саме досягнення показників доходів бюджету входить у обсяг її обов'язків.
Службова перевірка проводилась за звітні періоди з 01.01.2022 по 30.06.2022. Кінцевий термін подачі звітності по єдиному податку 3-ої групи та декларації про майновий стан та доходи - до 09.02.2022. Кінцевий термін проведення камеральних перевірок - до 10.03.2022. Однак, внаслідок введення воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 та прийняття Законів України №2118, №2120 було зупинено проведення перевірок, в тому числі камеральних. Відновлення перевірок відбулось на підставі Закону України №2260 від 12.05.2022, який вступив в силу з 27.05.2022, (за ним кінцевий термін проведення перевірок - 30.06.2022).
Відповідно, у даному звітному періоді, що охопила службова перевірка, не закінчився термін проведення камеральних перевірок та не можна судити про відсутність контролю з боку ОСОБА_1 за їх проведенням та низькою якістю організації роботи по напрямку відпрацювання декларантів, які ймовірно занизили податок.
На думку позивача, наведене вище спростовує аргументи відповідача та свідчить про необґрунтованість його позиції.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що з 24.12.2020 ОСОБА_1 згідно наказу №1491-о від 23.12.2020 призначено на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Волинській області, у порядку переведення з Головного управління ДПС у Волинській області.
Наказом ГУ ДПС у Волинській області від 12.07.2022 №143-о переведено ОСОБА_1 - заступника ГУ ДПС у Волинській області на посаду начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області з 12.07.2022 (а.с.19).
Відповідно до наказу від 01.09.2022 №357 проведено перевірку з метою встановлення причин та умов, що призвели до неналежного рівня організації роботи з виконання показників доходів загального фонду державного бюджету, залучення резервів надходження податків і зборів до державного бюджету у 2022 році, та виконання окремих документів ДПС, відповідно до вимог Порядку організації роботи, спрямованої на запобігання та виявлення корупції в органах ДПС, затвердженого наказом ДПС від 08.10.2020 №555, та Порядку організації та проведення перевірок в органах ДПС Укпаїни, на підприємствах, в установах, організаціях, які належать до сфери управління ДПС, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом ДПС від 19.11.2020 №655 (а.с.20).
Актом про результати перевірки від 16.09.2022 №146/03-20-14-13 встановлено систематичне несумлінне виконання посадових обов'язків, визначених у п. 3 посадової інструкції, а саме системне не дотримання п. 3.1.5. Регламенту Головного управління ДПС у Волинській області (із змінами, внесеними наказами Головного управління ДПС у Волинській області від 30.04.2021 №1312 та від 01.07.2021 №1961), не здійснення організації роботи з виконання показників доходів загального фонду державного бюджету, зокрема невиконання індикативних показників з податку на доходи фізичних осіб за січень - червень 2022 року, а саме не надійшло податку в сумі 41,5 млн. грн., а також не здійснення залучення резервів надходження податків і зборів до державного бюджету, не здійснення координації та організації роботи щодо здійснення адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску, не здійснення внутрішнього контролю, в порушення частини другої статті 1, статті 8, статті 36 Закону України від 10.12.2015 №9889 «Про державну службу», статті 19-1 Податкового кодексу України, п. 3 посадової інструкції, що заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС в області ОСОБА_1 (на час вчинення порушень перебувала на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Волинській області) (а.с.21-31).
26.09.2022 ГУ ДПС у Волинській області винесено наказ №427 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » (а.с.32).
За результатами засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Волинській області (далі - Дисциплінарна комісія) складено протокол №7-дк, згідно з яким вирішено розпочати формування дисциплінарної справи тривалістю 20 календарних днів, призначено наступне засідання на 06.10.2022 (а.с.33-33А).
29.09.2022 начальнику управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області ОСОБА_1 направлено повідомлення №9/03-20-01-01-01 про призначення засідання Дисциплінарної комісії на 06.10.2022 (а.с.34).
03.10.2022 адвокатом Цимбала І.З. в інтересах ОСОБА_1 подано звернення «Щодо проведення засідання дисциплінарної комісії» про відкладення розгляду дисциплінарного провадження на інший день (а.с.35).
Також 03.10.2022 представником позивача подано адвокатський запит, в якому просив надати належним чином завірені копії усіх документів, що наявні у матеріалах дисциплінарного провадження, що здійснюється відносно ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 26.09.2022 №427 (а.с.36).
За результатами засідання Дисциплінарної комісії складено протокол №10-дк, яким перенесено засідання комісії на 12.10.2022.
ОСОБА_1 надіслано повідомлення №16/03-20-01-01-01 від 06.10.2022 про призначення засідання Дисциплінарної комісії на 12.10.2022 о 10 год. 00 хв. (а.с.38).
12.10.2022 за результатами засідання Дисциплінарної комісії складено протокол №13-дк, згідно з яким вирішено: скласти акт про відмову від надання пояснень; підготувати подання Дисциплінарної комісії щодо наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та внести подання начальнику ГУ ДПС у Волинській області з пропозицією про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.39-40).
14.10.2022 Дисциплінарною комісією сформовано повідомлення № 22/03-20-01-01-01 про внесення подання Дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи з пропозицію про закриття дисциплінарного провадження (а.с.41).
24.10.2022 ГУ ДПС у Волинській області винесено наказ №2-ДС «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби», застосовано до начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону (а.с.42-43).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Щодо процедурних порушень в частині позбавлення права позивача на надання письмових пояснень, на які позивач посилається у позові, перевіряючи наявність/відсутність вчинення таких дій суб'єктом владних повноважень, суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади забезпечення проходження громадянами публічної служби, її принципи врегульовані спеціальним Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ (далі - Закон №889).
Статтею 68 Закону №889 встановлено, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження), зокрема, щодо державних службовців, яка займають посади державної служби категорії «А», «Б» і «В» - суб'єктом призначення.
Дисциплінарне стягнення накладається (застосовується), зокрема, суб'єктом призначення із урахуванням пропозиції Комісії або за поданням дисциплінарної комісії.
У відповідності до вимог частини другої статті 69 Закону №889 передбачено, що дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державних службовців категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення.
За статтею 71 Закону №889 встановлено, що порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 був затверджений «Порядок здійснення дисциплінарного провадження» (далі - Порядок №1039).
Відповідно до п. 7 Порядку №1039 передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
А згідно абз.2 п. 8 наведеного Порядку №1039 визначено, що дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення.
Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення або керівником державної служби в державному органі.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що формування дисциплінарної комісії у державному органі здійснюється суб'єктом призначення та зазначеними вище нормами чинного законодавства не передбачено формування такої дисциплінарної комісії одноразово, для розгляду конкретної дисциплінарної справи, а відповідно, із наведеного можна дійти висновку про наявність повноважень у ГУ ДПС у Волинській області, як суб'єкта призначення, на формування дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі.
Таким чином, із наведених обставин та аналізу норм чинного законодавства судом встановлено правомірність формування відповідачем дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі, а відповідно, і правомірність розгляду дисциплінарної справи позивача саме постійно діючою дисциплінарною комісією.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що розгляд дисциплінарної справи позивача дисциплінарною комісією, яка діє на постійній основі, відповідає вимогам до її формування, встановленим ст.ст. 68-71 Закону №889 та Порядку №1039.
З приводу порушення відповідачем процедури дисциплінарного провадження в частині обмеження права позивача на надання письмових пояснень, про що позивач зазначає у позові, перевіряючи дії вказаного суб'єкта владних повноважень у цій частині, суд виходить з такого.
У відповідності до вимог ст.74 Закону №889 встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Також і за приписами ст. 75 Закону №889 визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями.
Також і згідно п. 35 наведеного Порядку №1039 передбачено, що Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Одночасно із внесенням суб'єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб'єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб'єкту призначення відповідно до статті 75Закону.
Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.
У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб'єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.
Згідно зі статтею 77 Закону №889 передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
Як встановлено судом із наявних в матеріалах справи копій документів та не оспорюється учасниками справи, позивача було повідомлено про порушення стосовно неї дисциплінарного провадження разом з тим було запропоновано надати пояснення у письмовому вигляді на ім'я Голови Дисциплінарної комісії, що підтверджується повідомленням від 29.09.2022 №9/03-20-01-01-01, наявним у справі (а.с.34).
03.10.2022 адвокатом позивача Цимбалою І.З. подано ГУ ДПС у Волинській області заяву, в якій просила не здійснювати розгляд дисциплінарного провадження за відсутності ОСОБА_1 та відкласти розгляд дисциплінарного провадження на інший день у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю позивача (а.с.35).
Крім того, 03.10.2022 відповідачу було надіслано адвокатський запит з вимогою надати належним чином завірені копії усіх документів, що наявні у матеріалах дисциплінарного провадження, що здійснюється відносно ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 26.09.2022 №427 (а.с.36).
Повідомленням від 06.10.2022 №16/03-20-01-01-01, яке надіслане на адресу місяця проживання та на електронну адресу позивача, проінформовано ОСОБА_1 про перенесення засідання Дисциплінарної комісії на 12.10.2022, а також запропоновано надати пояснення у письмовому вигляді на ім'я Голови Дисциплінарної комісії (а.с.38).
Відповідно до протоколу від 12.10.2022 №13-дк на засіданні Дисциплінарної комісії вирішили скласти акт про відмову від надання пояснень ОСОБА_1 та підготувати подання начальнику Головного управління ДПС у Волинській області з пропозицією про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.39-40).
Водночас, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначала, що оскільки вона перебувала і перебуває у стані тимчасової непрацездатності та, відповідно, позбавлена об'єктивної можливості вчинити дії з ознайомлення з матеріалами, з однієї сторони, та ненадання копій матеріалів дисциплінарного провадження на запит її адвоката, з іншої сторони, свідчать про грубе порушення відповідачем її прав, передбачених частиною шостою статті 76 та статті 74 Закону України «Про державну службу».
Таким чином, із наведених обставин, можна дійти висновку, що письмові пояснення позивачем не було надано з поважних причин, а саме: перебування ОСОБА_1 під час розгляду дисциплінарної справи на лікарняному.
Судом критично надається оцінка і складеному відповідачем акту про відмову посадової (службової) особи від надання пояснень від 12.10.2022 №20/03-20-01-01-01, оскільки як вбачається із заяви представника позивача від 03.10.2022, останній просив не здійснювати розгляд дисциплінарного провадження за відсутності ОСОБА_1 , повідомив відповідача про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 та про намір надання відповідних пояснень позивачем. Наведені докази спростовують обставини, що викладені у акті про відмову посадової (службової) особи від надання пояснень від 12.10.2022 №20/03-20-01-01-01, тому висновки цього акту про відому позивача від надання письмових пояснень є неспроможними.
Крім того, судом встановлено, що відповідач скеровував позивачу повідомлення від 14.10.2022 №22/03-20-01-01-01 про закриття дисциплінарного провадження (а.с.41), у зв'язку з цим у позивача існувало правомірне очікування, що Дисциплінарна комісія не встановила у її діях жодних порушень і саме таку інформацію надала і суб'єкту призначення.
Разом з тим, відповідач повідомленням від 21.11.2022 №38/03-20-01-01-01 проінформував ОСОБА_1 про внесення змін в повідомлення від 14.10.2022 №22/03-20-01-01-01, а саме у ньому зазначено про внесення в.о. начальника ГУ ДПС у Волинській області подання Дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи позивача, з пропозицією про завершення дисциплінарного провадження.
Про виправлення зазначеної описки ОСОБА_1 повідомлено після винесення спірного наказу, що в свою чергу вплинуло і на можливість реалізації права на надання пояснень суб'єкту призначення.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем позбавлено позивача права на надання та врахування таких письмових пояснень, що є порушенням процедури дисциплінарного провадження суб'єктом владних повноважень, встановленої п. 35 Порядку №1039 та вимог ст.75 Закону №889.
Також судом під час розгляду даної справи було встановлено і порушення процедури формування матеріалів дисциплінарної справи, а відповідно, і оформлення рішення суб'єктом призначення, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 73 Закону №889 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісію формується дисциплінарна справа.
За пунктами 3 та 4 частини другої вказаної статті, визначено, що дисциплінарна справа повинна містити, зокрема, характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частина друга статті 77 Закону №889).
Аналогічні приписи містяться у Порядку №1039.
Між тим, з наявних у матеріалах справи документів, вбачається, що матеріали дисциплінарної справи не містили відомостей, що характеризують позивача за період її роботи у податковому органі (зміст наданих суду документів відображає лише посади, які вона займала у податковій службі), а також відсутні відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень у позивача.
Окрім того, зі змісту опису матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що в матеріалах дисциплінарної справи взагалі відсутня пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, з висновком про вину позивача, тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби, що також є порушенням процедури проведення дисциплінарного провадження, зокрема, наведених вимог ст. 77 Закону №889 та п. 35 Порядку №1039.
Відповідно, і оспорюваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить опису відомостей про державного службовця, стислого викладу обставин стосовно того, який саме дисциплінарний проступок (час, місце його вчинення) допустила позивач на займаній посаді, відсутні і відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень у державного службовця; не вказані обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність; не враховані та не надано оцінки результатам службової діяльності позивача на займаній посаді; не зазначено про наявність/відсутність заохочень, стягнень та її ставлення до служби; що є порушенням процедури проведення дисциплінарного провадження, зокрема, вимог вищенаведених ст.ст.73, 74, 75 Закону №889.
За викладених обставин та враховуючи, що викладені вище обставини встановлених судом процедурних порушень суб'єктом владних повноважень при здійсненні дисциплінарного провадження стосовно позивача є суттєвими, оскільки їх не зібрання та не надання їм оцінки дисциплінарною комісією (письмовим поясненням позивача; відомостям, що характеризують позивача; обставинам, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результатам роботи позивача у державному органі, наявність у неї заохочень та стягнень) мали вплинути на результати прийнятого рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому суд приходить до висновку, що такі процедурні порушення є порушенням прав та інтересів позивача, а відповідно, є обґрунтованими підставами для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Наведені вище процедурні порушення вимог чинного законодавства представником відповідача у ході судового розгляду справи жодними належними та достатніми доказами не спростовані, незважаючи на те, що саме на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доведення правомірності, обґрунтованості та законності прийняття його рішень згідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, у даних правовідносинах судом враховується і те, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) наголосив, що зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість, якість їхніх дій, мінімізують ризик помилки.
Державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур (що відбулося у даних правовідносинах), не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Основна мета правової (справедливої) процедури щоб суб'єкти владних повноважень діяли правомірно, тобто належно, згідно з визначеними нормами права, але такими нормами права, які відповідають критеріям природного права, моральності, розумності, справедливості, а також загальноправовим принципам, що встановлені органами правосуддя.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю.
Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, встановлені судом вищенаведені процедурні порушення свідчать про те, що оспорюваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не відповідає вищенаведеним вимогам, а відповідно, не є вмотивованим та обґрунтованим.
Таким чином враховуючи зазначені вище порушення відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що виявилося у недотримання вимог щодо формування дисциплінарної справи, не забезпечення права позивача під час дисциплінарного провадження на надання її письмових пояснень, відсутність у матеріалах дисциплінарної справи подання дисциплінарної комісії з висновком про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, що підтверджено вище дослідженим судом змістом опису матеріалів дисциплінарної справи, а тому, суд приходить до висновку, що наведені процедурні порушення є обґрунтованими правовими підставами для задоволення позову позивача в частині визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.
Аналогічна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.09.2020 у справі №806/287/17, яка є обов'язковою для застосування адміністративними судами у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За викладеного, суд вважає, що невиконання суб'єктом владних повноважень вимог законодавства в цій частині, не дотримання процедури проведення дисциплінарного провадження стосовно позивача призводить до втрати легітимності процедури проведення такого дисциплінарного провадження відносно неї, та, як наслідок, протиправність прийнятих за її результатами рішень.
З приводу висновків відповідача в частині неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, відсутність належної організації роботи та здійснення керівництва діяльністю ГУ ДПС в межах наданих повноважень, відповідно до розподілу обов'язків між керівним складом ГУ ДПС, що за змістом оспорюваного наказу, визнано суб'єктом призначення як порушення Присяги державним службовцем, перевіряючи правомірність таких висновків суб'єкта владних повноважень та виходячи із завдань адміністративного судочинства, які містяться у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.
У відповідності до вимог частини першої статті 8 Закону №889 передбачено, що державний службовець зобов'язаний, зокрема, а саме: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
За приписами статті 62 Закону №889 встановлено, що державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.
Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
За невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом стаття 64 Закону №889.
Відповідно до частини першої статті 65 наведеного Закону №889 передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
В свою чергу, пунктом 1 частини другої статті 65 Закону №889 встановлено, що дисциплінарним проступком є порушення Присяги державного службовця.
Приписами частини першої статті 66 Закону №889 визначено, що до державних службовців застосовується один з таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана); 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Частиною першою статті 36 Закону №889 визначено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки».
З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання державного службовця.
Такого висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні від 11.03.2011 у справі №2-рп/2011.
Відтак, за такого правового регулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумісність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Наведені правові висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у його постановах від 13.05.2021 у справі №810/115/18, від 25.11.2021 у справі №826/6038/15 та від 31.08.2022 у справі №826/8773/18.
Так, як встановлено матеріалами справи, на підставі доповідної записки сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Волинській області від 19.09.2022 №148/03-20-14-04 щодо проведення перевірки, за результатами якої було встановлено факт систематичного несумлінного виконання посадових обов'язків, відповідно до частини другої статті 1, статті 8, статті 36 Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон №889), статті 19-1 Податкового кодексу України, п. 3 посадової інструкції, не здійснення організації роботи з виконання показників доходів загального фонду державного бюджету, зокрема невиконання індикативних показників з податку на доходи фізичних осіб за січень - червень 2022 року, у зв'язку з чим не надійшло податку в сумі 41,5 млн. грн, не залучення резервів надходження податків і зборів до державного бюджету, та не здійснення координації та організації роботи підпорядкованих підрозділів щодо адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску, відповідачем було порушене дисциплінарне провадження стосовно позивача згідно з наказом від 26.09.2022 №427.
Також, зі змісту оспорюваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вбачається, що вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку, яке полягає у несумлінному ставленні до виконання посадових обов'язків, недотримання вимог законодавства та відомчих документів, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, що призвело до невиконання індикативних показників з податку на доходи фізичних осіб за січень - червень 2022 року, у зв'язку з чим не надійшло податку в сумі 41,5 млн. грн.
Крім того, зі змісту матеріалів справи вбачається, що в матеріалах дисциплінарної справи взагалі відсутня пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, з висновком про вину позивача, тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби, що також є порушенням процедури проведення дисциплінарного провадження, зокрема, наведених вимог статті 77 Закону №889 та п. 35 Порядку №1039.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності повинні слугувати пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії з висновком про вину державного службовця згідно до вимог частини п'ятої статті 77 Закону №889, які в матеріалах справи відсутні.
Щодо висновків відповідача з приводу порушення позивачем Присяги державного службовця, яке полягає у неналежному, несумлінному ставленні до посадових обов'язків, відсутністю ефективного контролю за діями підпорядкованих підрозділів, суд зазначає про таке.
При цьому, судом враховується і те, що оспорюваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не відповідає критерію обґрунтованості та вмотивованості в частині неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків, а саме: не зазначено в чому полягає відсутність належної організації та здійснення керівництва діяльністю ГУ ДПС в межах наданих повноважень та з виконання доручень наданих в.о. начальника ГУ ДПС у Волинській області Кондратюком Сергієм; відсутність організації роботи та контролю над залученням резервів надходження податків і зборів до державного бюджету у 2022 році.
Описані відповідачем у наказі порушення, як поокремо, так і у своїй сукупності не можуть формувати такий дисциплінарний проступок, як порушення Присяги. Зокрема, не поставлення візи на доповідних записках може розглядатись лише в контексті вчинення дисциплінарного проступку у вигляді невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п. 5частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», проте не як порушення Присяги державного службовця (п. 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»).
Є безпідставним притягнення позивача до такої дисциплінарної відповідальності, оскільки жодними доказами не підтверджені, а саме: наказ не містить відомостей попередніх порушень позивачем вимог законодавства та в чому вони полягали, не містить і інформації про те, які саме види дисциплінарної відповідальності за попередні порушення було застосовано до позивача, тому у цій частині наведений наказ також не відповідає критерію обґрунтованості (вмотивованості), що суперечить вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не встановлено судом і фактів відсутності ефективного контролю за діями підпорядкованих підрозділів з боку позивача, про що зазначено відповідачем у спірному наказі, доказів, що їх підтверджують не наведено та суду не надано.
Крім того, судом не встановлено наслідково-причинний зв'язок між виконання позивачем своїх посадових обов'язків та недосягнення показників доходів.
Також судом враховується і те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з державної служби та звільнення з посади за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Припинення державної служби за порушення присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв поступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
Зазначені правові висновки були неодноразово викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.11.2021 у справі №826/6038/15, від 29.01.2021 у справі №260/779/19, які є обов'язковими для застосування у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Між тим, судом із матеріалів справи було встановлено, що, кваліфікуючи дії позивача як порушення Присяги, відповідачем у оспорюваному наказі не наведено відповідні мотиви, який саме проступок можна кваліфікувати саме як порушення Присяги. Зі змісту наявних у справі копій документів видно, що підставою для винесення спірного наказу слугували виключно припущення, в основу яких не було покладено жодного належного та достатнього доказу, які б підтверджували вчинення позивачем зазначених у оспорюваному наказі порушень.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що вище дослідженими судом обставинами справи та аналізом чинного законодавства у їх сукупності не встановлено неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків, що призвело до несумлінного виконання посадових обов'язків, а відповідачем таких доказів суду не надано, відповідно, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги за оспорюваним наказом є протиправним та необґрунтованим, неспівмірним (раніше позивач не притягувалася до дисциплінарної відповідальності, такі докази відсутні) та таким, що порушує права та інтереси позивача, тому такий спірний наказ є протиправним і підлягає скасуванню.
У відповідності до частини першої та частини четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина другою статті 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено належними і допустимими доказами правомірність прийняття оспорюваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади, з урахуванням встановлених обставин у даній справі аналізу наведених вище норм чинного законодавства, які жодними доказами не спростовані.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваного наказу, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення прийнятий не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з порушенням вище досліджених вимог Закону №889 та Порядку №1039, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, відповідачем при прийнятті оспорюваного наказу, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання його протиправним та скасування у судовому порядку.
Таким чином, враховуючи, що судом у ході судового розгляду даної справи було встановлено протиправність оспорюваного наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з державної служби та звільнення з посади, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу №2-ДС від 24.10.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з державної служби» підлягають задоволенню.
Разом з тим, щодо позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на посаді начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 під час проведення дисциплінарного провадження і по його закінченню перебувала та на даний час перебуває у стані тимчасової непрацездатності, докази про закінчення тимчасової непрацездатності позивача відсутні.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №2136 у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем, після закінчення відпустки.
Оскільки, наказ ГУ ДПС у Волинській області №2-ДС від 24.10.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з державної служби» не реалізований, тому позовні вимоги позивача щодо поновлення на посаді начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є передчасними, оскільки на даний час ОСОБА_1 обіймає посаду начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення частково.
При цьому, слід зазначити, що згідно до вимог статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, як зазначив Європейський Суд з прав людини у справах Burdov v. Russia,no. (59498/00, §§ 37-38,ECHR 2002), Yvonne van Duyn v.Home Office (Case 41/74 van Duyn v.Home Office) зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.
Суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України», де вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Волинській області №2-ДС від 24.10.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з державної служби».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679)
Суддя В.В. Дмитрук