06 січня 2023 р. Справа № 120/10651/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) які подані його представником - адвокатом Юрченко Т.П. (представник позивача), до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.12.2022 №69351442.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що 06.12.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №69351442. Позивач не погоджується із вказаною постановою та вважає, що вона є передчасною і такою, що прийнята без належного досліджень фактичних обставин, позаяк рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №120/7078/21-а, на підставі якого відкрите виконавче провадження, фактично не є виконаним. Позивач зазначає, що поновлення його на роботі не відбулося, оскільки до виконання трудових обов'язків він не приступив та навіть не був обізнаним про наявність наказу про його поновлення від 08.11.2022 № 1084-о. Вказує, що такий наказ не отримував, будь - яких пропозицій повідомлень та телефонних дзвінків від Державної митної служби України - не надходило. Поряд із тим зазначає, що доказів надсилання вручення наказу боржник не надав, а отже у державного виконавця не було жодних підстав вважати, що боржник - Державна митна служба України, фактично вжила заходів щодо призначення його на рівнозначну посаду в органах державної митної служби та, відповідно, виконала рішення суду від 13.12.2021.
Окрім того, відносно органу до якого його було поновлено, то позивач вказує, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дніпровська митниця Держмитслужби з 03.11.2020 перебуває в стані припинення у зв'язку із реорганізацією. А тому, на переконання позивача, посада на яку його було поновлено на роботі фактично не існувала, а юридична особа - Дніпровська митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення, що також не можна вважатися належним виконанням судового рішення про його поновлення на посаді, рівнозначній посаді начальника Вінницької митниці ДФС.
Отже, на думку позивача, у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.12.2022. Тому з метою захисту порушених, на його думку, прав та інтересів він звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 26.12.2022 судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд з власної ініціативи в порядку статті 49 КАС України залучив до участі у страві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державну митну службу України, як учасника виконавчого провадження (боржника).
30.12.2022 засобами електронного та 03.01.2023 - поштового зв'язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що згідну наказу Державної митної служби України від 08.11.2022 №1084-0 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Дніпровської митниці Держмитслужби, тобто на посаді, рівнозначній посаді начальника Вінницької митниці ДФС. Відповідач зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Положеннями ч. 2 ст. 65 Закону №1404-VІІІ визначено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Відповідач наголошує, що виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником або уповноваженим ним органом, який прийняв незаконне рішення про звільнення, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Відтак, на переконання відповідача, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VІІІ головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України правомірно 06.12.2022 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №69351442 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Окрім того відповідач зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Дніпровська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) з 03.11.2020 перебуває в стані припинення у зв'язку з реорганізацією, однак не є ліквідованою, тому як юридична особа продовжує існувати. Враховуючи викладене відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
03.01.2023 до суду від Державної митної служби України надійшли письмові пояснення з витребуваними судом доказами, у яких представник третьої особи висловив свої заперечення проти задоволення позову. Вказує, що з метою належного виконання вимог зазначених у судовому рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 та наступних ухвалах суду від 15.09.2022 та від 30.09.2022 у справі № 120/7078/21-а, враховуючи постанову державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження від 26.10.2022 ВП № 69351442, відповідно до наказу Державної митної служби України від 08.11.2022 № 1084-0 “Про виконання рішення суду” ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Дніпровської митниці Держмитслужби, тобто нa посаді, рівнозначній посаді начальника Вінницької митниці ДФС. Окрім того звертає увагу суду на те, що листом від 08.11.2022 № 08-1/12-02/К/300 Державна митна служба України повідомила ОСОБА_1 про необхідність прибуття до Дніпровської митниці Держмитслужби для ознайомлення з наказом про поновлення та внесення відповідного запису до трудової книжки. Поряд із цим, Дніпровська митниця Держмитслужби листом від 28.12.2022 №. 7.5-08-01-1/12/4/119 повідомила Державну митну службу України про те, що позивача було поінформовано в телефонному режимі про необхідність прибуття до Дніпровської митниці Держмитслужби для внесення відповідного запису до трудової книжки, що зафіксовано протоколом про доведення інформації. Третя особа вказує, що Державна митна служба України виконала рішення суду, натомість позивач до Дніпровської митниці Держмитслужби не прибув, у зв'язку із чим дії ОСОБА_1 мають розглядатись як особисті та вчинені на власний розсуд. З огляду на викладене третя особа просить суд відмовити у задоволенні даного позову.
Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі № 120/7078/21-а за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Вінницька митниця ДФС, Подільська митниця Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, адміністративний позов задоволено частково.
Зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 02.06.2021 № 846-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Вінницької митниці ДФС з 03.06.2021.
Звернуто рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Вінницької митниці ДФС.
17.12.2021 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 120/7078/21-а щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Вінницької митниці ДФС з 03.06.2021, який пред'явлений стягувачем до примусового виконання.
08.07.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69351442 з примусового виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду № 120/7078/21-а.
У подальшому ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 120/7078/21-а замінено сторону у виконавчому листі, а саме боржника - Державну фіскальну службу України на Державну митну службу України. Крім того, цією ж ухвалою змінено спосіб виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 з “Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Вінницької митниці ДФС з 03.06.2021” на “Поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді начальника Вінницької митниці ДФС з 03.06.2021”.
Враховуючи викладене, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 26.10.2022 винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, пунктом першим якої внесено зміни (доповнення в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість резолютивна частина: поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Вінницької митниці ДФС з 03.06.2021, зазначити: поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді начальника Вінницької митниці ДФС з 03.06.2021”.
Окрім того ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі № 120/7078/21-а замінено сторону виконавчого провадження № 69351442, зазначену у виконавчому листі, виданому 17.12.2021, а саме боржника: Державну фіскальну службу України на Державну митну службу України.
У зв'язку із зазначеним, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.10.2022 змінено сторону виконавчого провадження №69351442, зазначену у виконавчому листі, виданому 17.12.2021 Вінницьким окружним адміністративним судом по справі №120/7078/21-a, а саме боржника: Державна фіскальна служба України на Державна митна служба України.
Також, вказаною постановою державного виконавця було зобов'язано Державну митну службу України виконати та повідомити державного виконавця про виконання рішення протягом трьох робочих днів з моменту отримання постанови.
Дану постанову було направлено на адресу Державної митної служби України 26.10.2022 листом відповідача № 20.1/69351442/24.
У відповідь на вищезазначену постанову відповідача, Державна митна служба України направила лист від 08.11.2022 № 08-1/12-02/8.19/6474, в якому повідомила, що відповідно до наказу Державної митної служби України від 08.11.2022 №1084-0 “Про виконання рішення суду” ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Дніпровської митниці Держмитслужби, тобто на посаді, рівнозначній посаді начальника Вінницької митниці ДФС.
06.12.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №69351442 у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Позивач, вважаючи вказану постанову протиправною, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд виходить із такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон №1404-VІІІ.
У відповідності до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону № 1404-VІІІ).
Згідно з частиною 4 статті 19 Закону №1404-VIII сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішення суду про поновлення на роботі регламентовано статтею 65 цього ж Закону № 1404-VIII.
Так, згідно частини 1 статті 65 Закону 1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувана на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 2 ст. 65 Закону 1404-VIII).
Частинами першою та другою статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом виконавче провадження підлягає закінченню.
Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що стосовно до правил статті 24 КЗпП України рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Вказане роз'яснення узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 760/9521/154 в якій зазначено, що виконання рішення вважається закінченим із дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
Крім того відповідно до норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
Аналіз наведених вище правових приписів вказує на те, що виконання рішення щодо поновлення працівника на роботі вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником або уповноваженим ним органом, який прийняв незаконне рішення про звільнення, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як уже було встановлено судом вище, 06.12.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 69351442, якою закінчено виконавче провадження саме у зв'язку із фактичним виконанням виконавчого листа № 120/7078/21-а від 17.12.2021.
Підставою для висновку державного виконавця про фактичне виконання судового рішення слугувала видача наказу Державної митної служби України від 08.11.2022 №1084-0 “Про виконання рішення суду”, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Дніпровської митниці Держмитслужби, тобто на посаді, рівнозначній посаді начальника Вінницької митниці ДФС.
Натомість, передумовою звернення позивача до суду у даній справі стало неналежне, на його думку, виконання Державної митної служби України виконавчого листа 120/7078/21-а від 17.12.2021, яке полягає у тому, що фактично поновлення на роботі не відбулося, оскільки він не був обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі та до виконання трудових обов'язків не приступив.
Проте такі доводи позивача суд не вважає такими, що мають під собою правове підґрунтя.
Так, як вбачається з матеріалів справи, листом від 08.11.2022 № 08-1/12-02/К/300 Державна митна служба України повідомила ОСОБА_1 про необхідність прибуття до Дніпровської митниці Держмитслужби для ознайомлення з наказом про поновлення та внесення відповідного запису до трудової книжки. Поряд із цим, Дніпровська митниця Держмитслужби листом від 28.12.2022 №. 7.5-08-01-1/12/4/119 повідомила Державну митну службу України про те, що позивача було поінформовано в телефонному режимі про необхідність прибуття до Дніпровської митниці Держмитслужби для внесення відповідного запису до трудової книжки, що зафіксовано протоколом про доведення інформації від 17.11.2022.
Щодо ж до тверджень позивача що посада на яку його було поновлено на роботі фактично не існувала, а юридична особа - Дніпровська митниця Держмитслужби перебувала в стані припинення, що не можна вважати виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №120/7078/21-a, то з цього приводу суд погоджується з позицією відповідача яка полягає у тому, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Дніпровська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) на даний час не припинена та не ліквідована, а перебуває з 03.11.2020 в стані припинення у зв'язку з реорганізацією. Тобто, така юридична особа наразі є діючою, тому перебування з нею у трудових відносинах може мати місце на законних підставах.
При цьому зазначені вище доводи позивача фактично свідчать про незгоду останнього із порядком виконання боржником судового рішення у адміністративній справі № 120/7078/21-а та, власне, з наказом Державної митної служби України від 08.11.2022 №1084-0 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Дніпровської митниці Держмитслужби, що може бути предметом окремого судового розгляду в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України (визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем (боржником) на виконання рішення суду). Натомість, в межах даного спору підлягають перевірці лише дії державного виконавця пов'язаної із прийняттям оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, а не перевірки законності наказу Держмитслужби від 08.11.2022 № 1084-о.
В матеріалах справи відсутні жодні докази про те, що наказ Держмитслужби від 08.11.2022 № 1084-о наразі визнаний протиправним чи скасований у судовому порядку.
Крім того, Законом №1404-VIII не надано повноважень державному виконавцю ставити під сумнів законність прийнятих боржником рішень на виконання рішення суду, натомість виконавець має перевіряти виконання судового рішення у такий спосіб, як визначено судом у рішенні і у виконавчому документі.
Враховуючи те, що у виконавчому листі зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді начальника Вінницької митниці ДФС з 03.06.2021, а передумовою для вчинення таких дій передує винесення Державною митною службою України відповідного наказу про поновлення позивача на вищевказаній посаді, то суд вважає обгрунтованими доводи відповідача, що в даному випадку наказ про поновлення позивача на даній посаді є достатньою підставою для висновку, що боржником були вчинені дії на відновлення правового становища позивача згідно із судовим рішенням.
Окрему суд також враховує і те, що до обов'язків державного виконавця не віднесено здійснення перевірки факту допущення стягувача до виконання трудових обов'язків, оскільки державний виконавець з'ясовує не фактичний допуск позивача до роботи, а фактичне та у повній відповідності до виконавчого документа виконання рішення суду.
Вказане підтверджується тим, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» № 1217-IX від 05.02.2021 було виключено обов'язок державного виконавця перевіряти факт внесення боржником відповідного запису про поновлення на роботі до трудової книжки стягувача, що свідчить про відсутність повноважень у відповідача перевіряти фактичний допуск позивача до роботи та не може ставитись у протиправність оскаржуваної постанови.
Таким чином суд вважає, що наказ Державної митної служби України від 08.11.2022 №1084-0 свідчить про відновленням трудових відносин між працівником і роботодавцем, що в силу вимог пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VII є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження та свідчить про правомірність оскаржуваної постанови державного виконавця від 06.12.2022 ВП № 69351442.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови від 06.12.2022 №69351442 про закінчення виконавчого провадження.
За таких обставин заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати згідно ст. 139 КАС України присудженню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 268, 287, 295 КАС України, суд,
У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.01.23.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ: 00015622);
Третя особа: Державна митна служба України (вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ: 43115923).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович