Ухвала від 04.01.2023 по справі 914/3372/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

04.01.2023 Справа № 914/3372/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд», місто Львів

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» (81118, Львівська область, Пустомитівський район, село Ставчани, вулиця Шевченка, будинок 9А; ідентифікаційний код юридичної особи 36808029) суми основного боргу за поставлений товар в розмірі 93 544,24 грн.

ВСТАНОВИВ

До Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» суми основного боргу за поставлений товар в розмірі 93 544,24 грн.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до частин 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Як на правові підстави поданої заяви заявник посилається на норми статей 525, 526, 530, 612, 626, 627, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 147, 148, 151, 152, 175 Господарського процесуального кодексу України.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що боржник, на думку заявника, в порушення умов договору, своєчасно не розрахувався за поставлений товар згідно видаткових накладних за період з 29.06.2022 по 06.07.2022 включно, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед заявником.

За положеннями частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина 1 статті 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У пункті 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частини 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України).

Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» на те, що у тексті заяви заявник покликається на те, що 15.06.2021 між ТзОВ «Легіон-Трейд» та ТзОВ «Рітейл Україна» укладено договір поставки №300-КП/21.

Заявник, стверджуючи про укладення договору та виникнення між сторонами господарських зобов'язань, на підтвердження цього факту надав суду: додаток №11 до договору поставки від 15.06.2021 між ТзОВ «Рітейл Україна» і 300-КП/21; додаток №11/1 до договору поставки від 15.06.2021 між ТзОВ «Рітейл Україна» і 300-КП/21; додаток №11/2 до договору поставки від 15.06.2021 між ТзОВ «Рітейл Україна» і 300-КП/21; протокол розбіжностей до договору поставки №300-КП/21 від 15.06.2021 лише 1 (перший ) аркуш; видаткові накладні за період з 29.06.2022 по 06.07.2022 включно, а саме:

- №ЛТЛ-119340 від 29.06.2022 на суму 1557,41 грн;

- №ЛТЛ-119415 від 30.06.2022 на суму 1264,64 грн;

- №ЛТЛ-119416 від 30.06.2022 на суму 3066,40 грн;

- №ЛТЛ-119917 від 01.07.2022 на суму 1025,96 грн;

- №ЛТЛ-119919 від 01.07.2022 на суму 1176,19 грн;

- №ЛТЛ-119920 від 01.07.2022 на суму 542,71 грн;

- №ЛТЛ-119921 від 01.07.2022 на суму 559,16 грн;

- №ЛТЛ-120186 від 02.07.2022 на суму 3986,93 грн;

- №ЛТЛ-120187 від 02.07.2022 на суму 4842,56 грн;

- №ЛТЛ-120188 від 02.07.2022 на суму 4049,81 грн;

- №ЛТЛ-120189 від 02.07.2022 на суму 6430,25 грн;

- №ЛТЛ-120569 від 05.07.2022 на суму 1614,33 грн;

- №ЛТЛ-120570 від 05.07.2022 на суму 1784,66 грн;

- №ЛТЛ-120571 від 05.07.2022 на суму 846,35 грн;

- №ЛТЛ-120572 від 05.07.2022 на суму 3888,70 грн;

- №ЛТЛ-120573 від 05.07.2022 на суму 2000,38 грн;

- №ЛТЛ-120574 від 05.07.2022 на суму 586,45 грн;

- №ЛТЛ-120575 від 05.07.2022 на суму 3663,08 грн;

- №ЛТЛ-120576 від 05.07.2022 на суму 1551,92 грн;

- №ЛТЛ-120577 від 05.07.2022 на суму 273,31 грн;

- №ЛТЛ-120578 від 05.07.2022 на суму 109,87 грн;

- №ЛТЛ-120579 від 05.07.2022 на суму 321,62 грн;

- №ЛТЛ-120580 від 05.07.2022 на суму 240,77 грн;

- №ЛТЛ-120581 від 05.07.2022 на суму 222,91 грн;

- №ЛТЛ-120811 від 06.07.2022 на суму 2394,69 грн;

- №ЛТЛ-120812 від 06.07.2022 на суму 2898,43 грн;

- №ЛТЛ-120813 від 06.07.2022 на суму 701,35 грн;

- №ЛТЛ-120814 від 06.07.2022 на суму 2756,33 грн;

- №ЛТЛ-120815 від 06.07.2022 на суму 2559,67 грн.

Проте, із поданих видаткових накладних за період з 29.06.2022 по 06.07.2022 включно не вбачається, що підставою для їх видачі був договір поставки №300-КП/21 від 15.06.2021 року.

Суд звертає увагу позивача на те, що у пункті 10 переліку додатків до поданої заяви про видачу судового наказу заявником вказано, що ним долучено до заяви, зокрема, договір, протокол розбіжностей. Однак, при огляді матеріалів заяви судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» до заяви про видачу судового наказу не долучено договір поставки №300-КП/21 від 15.06.2021, на підставі якого заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відтак, Господарським судом Львівської області складено акт від 29.12.2022 №174 та зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» через систему «Електронний суд» надіслано заяву про видачу судового наказу, однак працівниками канцелярії виявлено недоліки, а саме відсутній додаток: «№10. Договір».

Враховуючи наведене, із поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається, що 15.06.2021 між сторонами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» був укладений договір поставки №300-КП/21 у письмовій (в тому числі електронній) формі.

Як вже зазначалось, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України).

Суд роз'яснює заявнику про право на звернення за захистом порушеного права шляхом подання позову про стягнення 93 544,24 грн до господарського суду у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Разом з тим, за приписами частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.

Керуючись статтями 148, 151-153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» за договором поставки №300-КП/21 від 15.06.2021, суми основного боргу за поставлений товар за період з 29.06.2022 по 06.07.2022 включно в розмірі 93 544,24 грн.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України (з моменту її підписання) та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані в статтях 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію.

Ухвала підписана 04.01.2023.

Суддя Сухович Ю.О.

Попередній документ
108259520
Наступний документ
108259522
Інформація про рішення:
№ рішення: 108259521
№ справи: 914/3372/22
Дата рішення: 04.01.2023
Дата публікації: 06.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.12.2022)
Дата надходження: 29.12.2022
Предмет позову: про видачу судового наказу
Учасники справи:
суддя-доповідач:
СУХОВИЧ Ю О
відповідач (боржник):
ТзОВ "Рітейл Україна"
позивач (заявник):
ТзОВ "Легіон-Трейд"
представник заявника:
МАНІЛО ІВАННА ІВАНІВНА