вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/750/22
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570
адреса для листування: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50
до ОСОБА_1
08665 АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1
про стягнення заборгованості
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №714/22 від 27.05.2022) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором банківського обслуговування №б/н від 12.08.2013, що укладений між відповідачем та позивачем.
Згідно з частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
27.05.2022 Господарським судом Київської області направлені запити до Державної міграційної служби України та Васильківського районного відділу Державної Міграційної Служби України у Київській області.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Державної міграційної служби України надійшов лист (вх. №8796/22 від 18.07.2022), відповідно до якого місце реєстрації ОСОБА_1 підтвердилось.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що на 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає гривень 2481,00 грн.
За позовною заявою Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 11208,09 грн., отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки подання заяв по суті справи.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Господарського суду Київської області від 20.07.2022 вручено відповідачу 13.12.2022, відтак, відповідач належним чином повідомлений про розгляд позову до нього судом та його право на подання суду відзиву та доказів.
Після спливу строку на подання відповідачем відзиву, що встановлений ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2022, відзиву та доказів відповідачем суду не подано, позов не заперечений.
Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, судом підписано повне рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -
встановив:
1. Правовідносини сторін
Фізичною особою-підприємцем Ковпак Анастасією Сергіївною (далі - відповідач, клієнт) 12.08.2013 підписана Заява про відкриття поточного рахунку в ПАТ КБ «Приватбанк», на даний момент - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач, банк).
Відповідно до Заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 12.08.2013 (далі - договір).
Відповідно до договору відповідачу в електронному вигляді, через встановлені засоби електронного зв'язку, встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 .
З 05.09.2019 відповідачем припинена господарська діяльність, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності), її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до пункту 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів та угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, що належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів і угод у письмовій формі.
Відповідно до пункту 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається для поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк повідомляє клієнта про розмір ліміту письмово або через встановлені засоби електронного зв'язку між банком та клієнтом.
Відповідно до пункту 3.181.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.
Відповідно до пункту 3.18.1.8. Умов - проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, здійснюється банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).
2. Аргументи позивача
На виконання зобов'язань за договором, відповідачу на рахунок № НОМЕР_2 встановлено кредитний ліміт на суму 1800,00 гривень, що підтверджується довідкою вих. №30812KICWS0P9 та виписками по рахунку, проте, відповідач, у визначений Умовами строк, грошові кошти не повернув, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1800,00 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 5480,79 гривень, заборгованість за комісією за користування кредитом у розмірі 3794,00 гривень та пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 133,30 гривень.
3. Аргументи відповідача
Через відсутність коштів на направлення поштової кореспонденції, ухвала Господарського суду Київської області від 20.07.2022 не була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.
Відповідно до частини 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України судом надсилались процесуальні документи учасникам справи на відомі електронні адреси та шляхом телефонограм, за номерами телефонів, що надані суду та отримані судом з публічних джерел.
Ковпак Анастасії Миколаївні здійснено спроби надіслання процесуальних документів суду телефонограмами, проте, отримано відповідь автовідповідача надавача телекомунікаційних послуг: «Набраний номер не обслуговується».
У зв'язку із надходженням коштів на відправку поштової кореспонденції, додатково засобами поштового зв'язку 02.12.2022 направлено ухвалу Господарського суду Київської області від 20.07.2022 на адресу відповідача: 08665, Київська обл., с. Саливонки, вул. Білоцерківська, буд. 29. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 13.12.2022 відповідач отримав ухвалу Господарського суду Київської області від 20.07.2022.
Відповідачем відзиву не подано, доводи позивача не заперечено, докази сплати грошових коштів у матеріалах справи відсутні.
4. Норми права, що підлягають застосуванню
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо ця форма законом не вимагалася для такого виду договору.
Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
5.1. Фізичною особою-підприємцем Ковпак Анастасією Сергіївною 12.08.2013 підписана заява про відкриття поточного рахунку в ПАТ КБ «Приватбанк», на даний момент - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
Відповідно до заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розміщені на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 12.08.2013.
Даний факт підтверджується Заявою про приєднання від 12.08.2013, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до договору відповідачу в електронному вигляді, через встановлені засоби електронного зв'язку, встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 на суму 1800,00 гривень, що підтверджується довідкою вих. №30812KICWS0P9.
Відповідно до пункту 3.181.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.
Відповідно до розділу 3.18.4 Умов, яким затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта на кінець банківського дня, клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок нарахування відсотків такий:
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го по 25-те число місяця (далі - «період, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.18.4.1.1. Умов).
При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (пункт 3.18.4.1.2 Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.18.4.1.3 Умов).
Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (пункт 3.18.4.1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з моменту на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами з розрахунку 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту не включається в інтервал часу нарахування відсотків. Відсотки нараховуються на дату сплати.
Пунктом 3.18.4.4. Умов визначено розмір винагороди за користування лімітом, яку позичальник сплачує Банку першого числа кожного місяця.
У разі несплати винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати вони вважаються простроченими.
Відповідно до пункту 3.18.2.3.4. Умов - банк має право у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування, вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його використання, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3.18.5.1. Умов, при порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої пунктами 3.18.2.2., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі використання банком права встановлення іншого строку погашення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, визначеному пунктом 3.18.4.1.3. із суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивач зазначає, що у зв'язку із порушенням зобов'язань за договором, відповідач станом на 05.01.2022 має заборгованість 25290,93 гривень, яка складається з:
- 1800,00 гривень - заборгованість по кредиту;
- 5480,79 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 3794,00 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 14216,14 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
У той же час, далі у позовній заяві позивач, посилаючись на право самостійно обирати спосіб правового захисту та визначати розмір своїх вимог (статті 15, 16 Господарського процесуального кодексу України), сформував остаточну вимогу до відповідача у розмірі 11208,09 гривень, що складається з:
- 1800,00 гривень - заборгованість по кредиту;
- 5480,79 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 3794,00 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 133,30 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
За результатами перевірки документів, що долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вірність арифметичного розрахунку основної суми заборгованості, заборгованості за відсотками, заборгованості по комісії за користування кредитом, а також допустимості самостійного визначення позивачем своїх вимог щодо нарахованої пені, тобто, наявні підстави для повного задоволення позову.
5.2. Також, слід зазначити, що позивач здійснив описку в прохальній частині позовної заяви, а саме: при визначенні ціни позову в розмірі 11208,09 гривень, у розшифровці даної суми зазначив пеню в розмірі 14216,14 гривень.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу: «…що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
Суд розглядає позовну заяву в цілому, а не окремі її частини. Ціна позову у розмірі 11208,09 гривень визначена позивачем, як по тексту позовної заяви, так і у прохальній частині. Одночасно, за текстом позовної заяви та у її додатках присутній точний розрахунок та розмір пені - 133,30 гривень, що, у свою чергу, відповідає вимогам пункту 3 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищезазначене, суд оцінює, що дійсні вимоги позивача про стягнення пені визначені ним у розмірі 133,30 гривень та дійшов висновку про описку в прохальній частині, відтак, неврахування її судом та визначення остаточного розподілу ціни позову за текстом позовної заяви у цілому та доданому до неї розрахунком позовних вимог, а саме:
- 1800,00 гривень - заборгованість по кредиту;
- 5480,79 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 3794,00 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 133,30 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
6. Результати розгляду справи
6.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
7. Розподіл судових витрат
Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному розмірі.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 52, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов (вх. №714/22 від 27.05.2022) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) 1800,00 гривень (одна тисяча вісімсот гривень) заборгованості за кредитом, 5480,79 гривень (п'ять тисяч чотириста вісімдесят гривень сімдесят дев'ять копійок) заборгованості по процентам за користування кредитом, 3794,00 гривень (три тисячі сімсот дев'яносто чотири гривні) заборгованості по комісії за користування кредитом, 133,30 гривень (сто тридцять три гривні тридцять копійок) пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2481,00 гривні (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 04.01.2023.
Суддя С.О. Саванчук