номер провадження справи 18/113/22
29.12.2022 справа № 908/1223/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1223/22
за позовом комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, буд. 23-А, м. Запоріжжя, 69006)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Южтрансінвест” (вул. Ситова, буд. 9, кв. 20, м. Запоріжжя, 69104)
про стягнення 38409,60 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Комунальне підприємство “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Южтрансінвест” 38409,60 грн. основного боргу за договором № 482/В від 26.07.2018.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням умов договору № 482/В від 26.07.2018 щодо оплати послуг з управління та утримання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01.08.2018 по 30.06.2022, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 38409,60 грн. Позивач відзначив, що Господарським судом Запорізької області 18.04.2022 видано судовий наказ про стягнення з ТОВ “Южтрансінвест” заборгованості за цим договором, який ухвалою від 11.05.2022 скасовано за заявою боржника. Посилаючись на приписи ст.ст. 509, 530, 599, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити. Позивач просив розглянути справу в порядку спрощеного провадження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2022 справу № 908/1223/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 22.08.2022, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1223/22, присвоєно справі номер провадження 18/113/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1223/22, також запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку шляхом направлення на їхні адреси відповідної ухвали.
Від відповідача 05.09.2022 (в межах визначеного судом строку) до суду надійшла заява, в якій відповідач повністю визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 в сумі 38409,60 грн. та просив повернути позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ст.ст. 46, 191 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/1223/22 дозволяють здійснити розгляд справи по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, а також інтенсивні артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом вересня-грудня 2022 року, що загрожувало життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 29.12.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №520 від 01.09.2017 управителем багатоквартирних будинків м. Запоріжжі, в тому числі будинку АДРЕСА_1 , призначено КП “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради.
Комунальним підприємством “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (Управителем, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Южтрансінвест” (Замовником, відповідачем у справі) 26.07.2018 укладений договір №482/В (надалі - Договір).
В преамбулі зазначеного Договору зазначено, що товариство ТОВ “Южтрансінвест” є власним нежитлового приміщення згідно договору купівлі-продажу від 06.11.2017 та Витягу на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2017 за № 102287202.
Відповідно до п. 1.1 Договору Управитель зобов'язується забезпечувати отримання Замовником послуги з управління багатоквартирним будинком (утримання будинку та прибудинкової території) (надалі - управління), розташованим за адресою: м. Запоріжжя, Соборний, буд. 185 відповідно до законодавства України, а Замовник зобов'язується оплачувати управителю послугу з управління будинком та прибудинковою територією, згідно вимог діючого законодавства України та умовами цього договору.
Згідно із п. 1.2 Договору об'єктом договору є нежитлове приміщення №7 першого поверху та підвалу (літ. А-5) загальною площею 648,0 кв. м.
В пункті 2.1 Договору сторони погодились, що за надані Управителем послуги Замовник щомісяця здійснює оплату згідно додатку 1 до договору в розмірі 2,15 грн. за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення. Розмір щомісячної плати за надані послуги з управління будинком на дату укладання цього договору становить 1393,20 грн. (648,0 кв.м. х 2,15 грн/кв.м.), в т.ч. ПДВ.
Відповідно до п. 2.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
За визначенням п. 2.4 Договору послуги оплачуються в готівковій або безготівковій формі, до 20 числа наступного місяця.
За умовами п. 3.1 Договору Замовник зобов'язався оплачувати послуги в установлений цим договором строк.
Відповідно до п. 5.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2018. Сторони домовились, що згідно з п. 3 ст. 631 ЦК України правовідносини по цьому правочину починаються з 01.01.2018.
Договір може бути пролонгований у разі наявності повноважень щодо управління багатоквартирним будинком, в якому знаходиться приміщення Замовника, за основним договором з виконавчим комітетом Запорізької міської ради (п. 5.7 Договору).
Доказів припинення дії даного Договору суду не надано.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманих послуг стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частинами 3, 4 статті 11 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання. (ч. 3 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”).
Договір № 482/В від 26.07.2018, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пункт 1 частини 1 статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву кореспондує визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із наведеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Навіть відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2018 у справі №910/15085/16).
Виходячи з загальних норм цивільного права, обов'язок відповідача сплачувати на підставі закону та/або договору вартість послуг з утримання і обслуговування будинку і прибудинкової території має узгоджуватись з самим фактом їх надання.
Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
За приписами ст. 12 зазначеного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2.1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
За твердженням позивача, за період з 01.08.2018 по 30.06.2022 відповідачу надано послуги з управління багатоквартирним будинком в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами надання послуг та рахунками на оплату за відповідні місяці.
Відповідач отримання від позивача послуг у визначеному ним розмірі не заперечив та надав заяву про визнання позовних вимог.
Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Зважаючи на те, що відповідач в наданій суду заяві № б/н від 02.09.2022 позовні вимоги комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради визнав, розмір заборгованості ним не заперечується, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані учасниками справи обставини, не потребують додаткового доведення.
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 38409,60 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги визнав, доказів виконання зобов'язання не надав.
На підставі викладеного, суд позовні вимоги задовольняє в повному обсязі.
Приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Водночас, відповідно до частини 3, якою доповнено статтю 7 Закону України “Про судовий збір” згідно із Законом України від 03.10.2017 N 2147-VIII, передбачено, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання відповідачем заявлених позовних вимог в повному обсязі до початку розгляду справи по суті, суд визнав за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути комунальному підприємству “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжних доручень № 9891 від 21.02.2022 на суму 248,10 грн. та № 11090 від 21.07.2022 на суму 2232,90 грн., що складає 1240,50 грн. - за наявності відповідного клопотання позивача.
Решта сплаченого позивачем судового збору у сумі 1240,50 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 130, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Южтрансінвест” (вул. Ситова, буд. 9, кв. 20, м. Запоріжжя, 69104; ідентифікаційний код 40308414) на користь комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, буд. 23-А, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код 22144952) 38409,60 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста дев'ять грн. 60 коп.) заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком та 1240,50 грн. (одну тисячу двісті сорок грн. 50 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 03.01.2023.
Суддя В.В. Левкут