Справа № 991/6492/22
Провадження № 1-кс/991/6520/22
04 січня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
І. Суть скарги
1.1. 19 грудня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (надалі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).
Скарга обґрунтована тим, що 16 грудня 2022 року адвокат ОСОБА_3 направив прокурору САП повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, втім станом на 19 грудня 2022 року відомості про нього не були внесені до ЄРДР.
1.2. Скаржник просив зобов'язати уповноважених осіб САП невідкладно внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, зазначене у його повідомленні № 16/12/2022-Т3 від 16 грудня 2022 року.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, подав клопотання про розгляд скарги без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарги має відбуватися за обов'язкової участі особи, яка її подала. Водночас участь у розгляді скарги є правом, а не обов'язком особи, яка подала скаргу, і вона, враховуючи принцип диспозитивності, є вільною у використанні своїх прав (ч. 1 ст. 26 КПК України). Отже, неприбуття скаржника у судове засідання не звільняє слідчого суддю від обов'язку розглянути скаргу.
2.2. Уповноважена особа САП в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином. Відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
ІІІ. Оцінка слідчого судді
3.1. Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
3.2. Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
3.3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях.
Судовий контроль в цілому (ч. 2 ст. 33-1 КПК України), зокрема і цей його складовий елемент (ч. 1 ст. 306 КПК України), здійснюється слідчими суддями Вищого антикорупційного суду виходячи з правил предметної підсудності, визначених ч. 1 ст. 33-1 КПК України.
Разом з тим, підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду визначається за одночасної наявності двох обов'язкових ознак:
- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України);
- наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб'єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.
3.4. Як зазначив адвокат ОСОБА_3 у поданій скарзі, ним було подане повідомлення про вчинення поліцейськими УПП у м. Києві ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання свідка, надане органу, що здійснює досудове розслідування). Аналогічні обставини зазначені у самому повідомленні, доданому до скарги.
Оцінюючи підсудність скарги, слід зазначити:
- по-перше, кримінальне правопорушення, стосовно якого було направлено повідомлення, не передбачене ані приміткою до ст. 45 КК України, ані ч. 1 ст. 33-1 КПК України;
- по-друге, враховуючи посади осіб, щодо яких подане повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, відсутня жодна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Отже, кримінальне правопорушення, зазначене у повідомленні адвоката ОСОБА_3 , не підсудне Вищому антикорупційному суду, що виключає повноваження слідчого судді здійснювати розгляд його скарги.
3.5. Частина 2 ст. 304 містить перелік обставин, за наявності яких скарга не підлягає розгляду по суті та має бути повернена. Однією з таких обставин є подання до суду скарги, яка не підлягає розгляду у цьому суді.
Водночас, рішення про повернення скарги може бути ухвалене лише до початку її розгляду, а тому, у випадку, коли обставини, передбачені ч. 2 ст. 304 КПК України, були встановлені слідчим суддею вже під час розгляду скарги, подальший її розгляд має бути припинений шляхом закриття провадження у справі за цією скаргою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303-304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Провадження у справі за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженого осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - закрити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1