23 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 171/2136/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2022 року у справі № 171/2136/21 (суддя І інстанції Букіна Л.Є.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати неправомірними рішення від 01.07.2021 № 047150013512, від 15.07.21 № 047150013695, від 27.07.2021 № 047150013695 та рішення відділення призначення пенсії управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 13.09.2021 № 047150013695 щодо незарахування у пільговому обчисленні за Списком № 2 періоду роботи електрозварювальником ручного зварювання з 22.08.1992 по 31.03.2021;
- зобов'язати комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, включити до стажу призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи електрозварювальником ручного зварювання у період з 26.07.1984 до 07.05.2021, включно.
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування йому пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 згідно ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 07 травня 2021 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2022 року позов задоволений.
Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 01.07.2021 № 147150013512 «Про відмову в призначенні пенсії».
Зобов'язано відповідача зарахувати періоди роботи позивача з 22.08.1992 по 31.03.2021 до його пільгового стажу.
Зобов'язано відповідача призначити та нарахувати з 02.05.2021 позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 242 КАС України і просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 6-9), після досягнення 55-річного віку, неодноразово звертався до відповідача із заявами з питання призначення пенсії на підставі п. «б» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2. ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішеннями від 01.07.2021 № 147150013512 та від15.07.2021 № 047150013695 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, що зараховується до Списку № 2, зокрема, 12 років 06 місяців при наявних 10 років 11 місяців 17 днів (ураховуючи навчання за фахом 2 роки 10 місяців 20 днів) а наданий документ на підтвердження атестації робочих місць не придатний до прочитання 01.07.2021 (а.с. 21, 24). Також відповідач відмовляв позивачу у призначенні пільгової пенсії рішеннями від 27.07.2021 № 047150013695 та від 13.09.2021 № 047150013695 (а.с. 23- 32), в яких наводились мотиви їх прийняття та невідповідсність довідки на не атестоване робоче місце позивача, для підтвердження пільгового стажу не відповідає порядку № 637 (а.с. 31).
Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Наведені відповідачем мотиви щодо не зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача за Списком № 2 у силу встановлених обставин та правової позиції Великої Палати Верховного Суду є протиправними, оскільки в трудовій книжки останнього наявні усі необхідні відомості, які визначають його право на зарахування спірного періоду саме до пільгового стажу за Списком № 2. Щодо мотивів прийняття оскарженого рішення пенсійного органу суд І інстанції правову оцінку не надав та в резолютивній частині рішення судом І інстанції визнано протиправним та скасовано лише рішення пенсійного органу від 01.07.2021 № 147150013512 яке містило інші мотиви відмови, а саме відсутність необхідного пільгового стажу, надання документу на підтвердження стажу придатного до читання, інші рішення не розглянуто.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що суд І інстанції неповно дослідив обставини справи та не прийняв рішення в частині вимог, а в частині яку суд І інстанції вирішив інші підстави, з огляду на таке.
Позивач звернувся до суду з вимогами щодо визнання неправомірним 4 рішень:
- від 01.07.2021 № 047150013512, підстава до електронної пенсійної справи долучено наказ про проведення атестації робочих місць, який непридатний до прочитання (а.с. 21);
- від 15.07.2021 № 047150013695, підстава недостатньо пільгового стажу 08 років 00 місяців 26 днів (а.с. 24);
- від 27.07.2021 № 047150013695, підстава період стажу з 22.08.1992 по 31.10.1997 року неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки відповідно до наказу від 30.12.1994 № 1105 про атестацію робочих місць та переліку атестованих робочих місць, "цех теплоснабжения и подземных комуникаций" в якому працював позивач на посаді електрозварника ручного зварювання, не атестовано (а.с. 27-28);
- від 13.09.2021 № 047150013695, підстава надано довідку невідповідного зразка ,форма якої затверджена постановою № 637 (а.с. 31).
Судом І інстанції зазначено, що позов задоволений, водночас рішення прийнято стосовно тільки однієї вимоги щодо скасованого рішення від 01.07.2021 № 047150013512. Як в мотивувальній частині та і в резолютивній частині рішення суду І інстанції наведено мотиви тільки скасовано рішення від 01.07.2021 № 047150013512. Жодних посилань на інші оскаржувані рішення суд І інстанції не навів.
Отже в частині оскаржених рішень від 15.07.2021 № 047150013695, від 27.07.2021 № 047150013695 та від 13.09.2021 № 047150013695 позов не розглянутий. Рішення щодо вимог про визнання неправомірними рішень від 15.07.2021 № 047150013695, від 27.07.2021 № 047150013695 та від 13.09.2021 № 047150013695 судом І інстанції не прийнято.
Водночас підстави за яких суд І інстанції прийняв рішення щодо розгляду вимоги про скасування рішення від 01.07.2021 № 047150013512 не наведені. Мотиви скасування про необхідність зарахування стажу на робочому місці, що не пройшло атестацію не узгоджується з підставами прийняття вказаного рішення пенсійного органу, а саме рішення вмотивоване відсутністю стажу та надання на підтвердження стажу документу не придатного для читання, тобто з інших підстав.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів відмови позивача від частини позовних вимог або зміни підстав прийняття позову.
Крім наведено, рішення від 01.07.2021 № 047150013512 (а.с. 21) яке скасоване оскарженим рішення суду І інстанції прийнято Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке не залучене в якості відповідача і не є стороною по справі. Інші рішення, які просить скасувати позивач також приймались органами Пенсійного фонду України, які не були залучені в якості відповідачів.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів враховує, що оскільки скасоване судом І інстанції рішення від 01.07.2021 № 047150013512 містить іншу підставу відмови у призначенні пільгової пенсії, якій суд не надав відповідну правову оцінку та скасував рішення з інших підстав, рішення в цій частині підлягає скасуванню, а позов в свою чергу не підлягає задоволенню оскільки наведені в рішенні владних повноважень висновки не створюють для позивача перешкоди для звернення до пенсійного органу з належними доказами, придатними до читання. Крім того, позивач не спростував вказаний висновок пенсійного органу. Враховуючи, що позивачем оскаржені інші рішення, прийняті пізніше, які стосувалися права позивача на призначення пенсії та які є предметом оскарження у цій справі, проте не розглянуті та не вирішені судом І інстанції.
Окремо суд І інстанції зауважує, що підстави зазначені в оскарженому рішенні відповідача, щодо яких суд І інстанції не прийняв рішення, стосувались висновку пенсійних органів про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу для призначення пенсії, чому суд взагалі оцінку не надав, що виключає підстави для прийняття рішення про призначення позивачу пільгової пенсії.
Крім того, рішення визнане протиправним судом І інстанції не є остаточним, містить виключно підставу прийняття як то ненадання документів, що позивачем не спростовано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2022 року у справі № 171/2136/21 - скасувати
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко