04 січня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/3975/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позивач у позовній заяві просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради та зобов'язати Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , разової грошової допомоги до 05 травня 2022 року, яка передбачена статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 9670,00 грн;
- стягнути з Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , невиплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 9670,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 (справа №1-247/2018 (3393/18), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачала, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосуються у порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного соціального страхування. З урахуванням наведеного позивач зазначив, що згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) йому як учаснику бойових дій передбачено щорічно 5 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, яка станом на 2022 рік становить 9670 грн. Водночас позивачу таку виплату до 5 травня за 2022 рік не здійснено. Таким чином, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою суду від 24 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання, що міститься в матеріалах справи, 24 листопада 2022 року на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 було відправлено ухвалу від 24 листопада 2022 року.
Разом з тим, станом на 04 січня 2023 року від Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради до суду відзиву на позовну заяву не надходило. Окрім цього, будь-яких доказів на підтвердження або спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві, не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 26 червня 2015 року.
16 серпня 2022 року позивач звернуся до відповідача із заявою про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до05 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Листом від 18 серпня 2022 року №3-441/21/02-12 відповідач повідомив позивача, що з метою нарахування та виплати невиплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня позивачу необхідно звернутися за місцем служби.
Водночас матеріали справи не містять жодних відомостей про нарахування і виплату позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік або ж не нарахування такої допомоги взагалі.
У зв'язку з цим суд зазначає таке.
Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до змісту частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.
Частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З огляду на викладене, з метою з'ясування дійсних обставин даної справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне витребувати з Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради письмові докази (інформацію) щодо нарахування й виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік.
Відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Керуючись статтями 72, 73, 75, 77, 80, 94, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Витребувати з Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради письмові докази (інформацію) щодо нарахування й виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік.
2. Для подання до суду витребуваних доказів встановити Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради строк протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк