справа № 380/22/23
про залишення позовної заяви без руху
04 січня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ 24973434), Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Лілі Карастоянової, 49) з вимогами:
- визнати протиправними дії Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби особового складу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.
Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн.
З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимогу визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Тобто, позивачем подано позов з однією вимогою немайнового характеру - судовий збір становить 992,40 грн. (2481,00 грн. х 0,4).
Позивачем до позовної заяви долучено копію квитанції №0.0.2752594551.1 від 22.11.2022 на суму 992,40 грн.
Однак, згідно довідки начальника відділу документального забезпечення та архіву (канцелярія) відповідно до інформації із Автоматизованої системи документообігу суду подана позивачем квитанція про сплату судового збору використовувалася у адміністративній справі № 380/16852/22, суддя Ланкевич А.З.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу.
Варто зауважити, що відповідно до ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги.
Відтак, позивач, в межах адміністративної справи №380/16852/22, може звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору.
З урахуванням наведеного, подання тієї ж квитанції, яка була подана з іншим адміністративним позовом, не може вважатися належною сплатою судового збору в межах адміністративної справи №380/22/23.
Тому, позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору або докази звільнення від його сплати.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В свою чергу, публічною службою у розумінні вимог п.17 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, проходження військової служби за призовом під час мобілізації є публічною службою в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України.
З позовної заяви, судом встановлено, що позивач з 14.05.2022 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач вважає, що він був протиправно призваний на військову службу під час загальної мобілізації, з огляду на те, що йому не було проведено медичного обстеження стану його здоров'я, оскільки він жодних медичних оглядів, згідно направлень Бердичівського РТЦК та СП не проходив.
Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що посилене виконання позивачем своїх професійних обов'язків в умовах воєнного стану по захисту України від російських окупантів та багаторазова участь в бойових діях свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. Вважає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовними заявами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Розглянувши вказану заяву представника позивача та зазначені в ній доводи, суд зазначає, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим.
Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
Таким чином, суд поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку. При цьому, поважність причин повинен доводити заявник.
Надаючи оцінку доводам позивача про запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України.
Суд зазначає, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, однак у випадку, якщо пропуск процесуального строку на звернення до суду знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Таким чином, питання поновлення строку на звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду в всіх абсолютно випадках.
В поданій до суду заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, позивач не обґрунтовав, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на його неспроможність своєчасно, в межах строку, передбаченого КАС України, звернутися з даним позовом до суду.
Саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач, не вказав обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили його своєчасне звернення до суду, як до введення воєнного стану так і після його введення, та не надав відповідних доказів. Більш того, наразі також діє воєнний стан, що в свою чергу не заважало позивачу подати даний позов.
Крім того, слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків на звернення до суду та їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносились.
Також суд звертає увагу, що процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду пропущено ОСОБА_1 на понад п'ять місяців (з 14.05.2022 по 29.12.2022), що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду.
Частиною другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Верховний Суд зазначив, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів існування причин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
З огляду на вказане, суд визнає неповажними вказані представником позивача у заяві про поновлення строку підстави.
За правилами ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Окрім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, на виконання вищевказаних вимог ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд -
Визнати не поважними причини пропуску строку звернення до суду, викладені у клопотанні від 29.12.2022.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду копії документа, що приєднується до позовної заяви, а саме:
- доказ сплати судового збору в сумі 992,40 грн за подання даної позовної заяви;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку та докази в підтвердження викладеного у такій заяві.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто у відповідності до положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Сподарик Н.І.