справа№380/14982/22
04 січня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321653) про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, від 16 вересня 2022 року, прийняте заступником начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшим лейтенантом ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 (Позивача) ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що під час перетинання державного кордону України 16.09.2022 року у міжнародному автомобільному пункті пропуску «Шегині», відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у перетинанні державного кордону з виїзду з України. При цьому, відповідачем не було зазначено в рішенні від 16.09.2022 конкретних документів, які повинні бути подані позивачем для виїзду за кордон. Позивачем 16.09.2022 було надано відповідачеві усі необхідні документи для виїзду з України у зв'язку із навчанням у Республіці Чехія, зокрема, посвідчення про приписку до призовної дільниці 30/2000-2, у якому зазначено про відстрочку від призову на військову службу згідно ч. 9 ст. 17 Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу». Позивач не погоджується з рішенням про відмову у перетині державного кордону, оскільки вважає, що має право на перетин державного кордону під час воєнного стану у встановленому законом порядку. З наведених підстав звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 28.10.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що надані позивачем 16.09.2022 документи не дали змогу уповноваженим посадовим особам, які здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, прийняти рішення про надання дозволу на перетин державного кордону України позивачу, внаслідок чого оскаржуване рішення про відмову в перетинанні державного кордону України є правомірним. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач подав до суду заперечення на відзив відповідача, у якому вказує, що в оскаржуваному рішенні причиною для відмови йому в перетинанні державного кордону України вказано: «…так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль відповідні документи». Натомість у відзиві відповідач посилається на іншу причину відмови: «відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільнені від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянина України». З наведеного позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить об'єктивних причин, не може бути законним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано вичерпний перелік всіх необхідних документів. Крім цього позивач вказує, що відповідачем не надано інформації ні суду ні позивачу щодо «відповідного документа» «який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільнені від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянина України», його форми та вигляду, та ким такий документ затверджено.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що посвідчується паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , виданим 06.04.2021, орган, що видав; 1215.
Згідно підтвердження про навчання від 23.05.2022 року, виданого Празьким лінгвістичним інститутом (м. Прага, Чеська Республіка), ОСОБА_3 зареєстрований на очне навчання за програмою магістратури Економічного факультету Празького лінгвістичного інституту. Повний термін навчання складає 2 роки з 01.09.2022 по 31.08.2024.
Відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці №О/2000-2 від 01.02.2017, копія якого міститься в матеріалах справи, позивач як призовник перебуває на обліку у Центрально-Чечелівському ОРТЦК та СП м. Дніпра.
Згідно змісту довідки Центрально-Чечелівському ОРТЦК та СП м. Дніпра від 30.08.2022 №103, ОСОБА_1 відповідно до пункту 9 статті 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має право на відстрочку від призову на строкову військову службу. При цьому, заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає.
16.09.2022 р. позивач прибув до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Шегині» з метою здійснити перетинання державного кордону на виїзд з України.
Однак, заступником начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшим лейтенантом ОСОБА_2 прийнято рішення від 16.09.2022 р. про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, ОСОБА_4 .
Позивач не погоджується з рішенням про відмову у перетинанні державного кордону України, оскільки вважає, що має право на перетин державного кордону України під час воєнного стану.
За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII(в редакції станом на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 8 Закону № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 2593/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», що затверджений Законом від 22.05.2022 № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2022 року позивач намагався перетнути кордон України, тобто під час дії правового режиму воєнного стану на території України.
Відповідно до ч. 1ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року №1710-VI (в редакції на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №1710-VI), іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону №1710-VI особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.
Згідно з пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455(в редакції станом на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ(в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон№3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 №57 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
Відповідно до п.2-6 зазначених Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно із статтею 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Як встановлено судом, позивач є студентом Празького лінгвістичного інституту (м. Прага, Чеська Республіка), очної форми навчання.
Згідно довідки Центрально-Чечелівського ОРТЦК та СП м. Дніпра від 30.08.2022 №103, ОСОБА_1 відповідно до пункту 9 статті 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має право на відстрочку від призову на строкову військову службу. Також в довідці вказано, що заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає.
Наведене дає підстави для висновку про те, що позивач, у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII, станом на 16.09.2022 року (під час спроби перетину державного кордону) не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, а Центрально-Чечелівський ОРТЦК та СП м. Дніпра, на військовому обліку в якому знаходиться позивач, не заперечував щодо виїзду останнього за кордон для продовження навчання за кордоном.
Разом з цим, у поданому відзиві відповідач вказує, що 16 вересня 2022 року в ході перевірки документів, поданих позивачем при перетині державного кордону України, було встановлено відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільнені від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянами України.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2022 р. позивач при спробі перетину державного кордону надав працівнику прикордонного загону, зокрема, наступні документи:
- договір про очне навчання за програмою магістратури, укладений між позивачем та Празьким лінгвістичним інститутом (м. Прага, Чеська Республіка);
- довідку на підтвердження про очне навчання за програмою магістратури терміном 2 роки з 01.09.2022 по 31.08.2024;
- міжнародне посвідчення студента №S380002978334 S;
- платіжні доручення в іноземній валюті від 2021-12-1 про сплату коштів за навчання, сплачених на користь Празького лінгвістичного інституту;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 із візою на термін від 01.09.2022 до 31.08.2023;
- довідку для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти від 30.08.2022 №103, видану Центрально-Чечелівським ОРТЦК та СП м. Дніпра, щодо наявності у позивача відстрочки від призову на строкову військову службу та відсутності заперечень щодо виїзду ОСОБА_1 з України у встановленому порядку;
- посвідчення про приписку до призовної дільниці №О/2000-2 від 01.02.2017 із відміткою Центрально-Чечелівського ОРТЦК та СП м. Дніпра про наявність права на відстрочку від призову згідно ч. 9 ст. 17 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач, пред'явивши під час перетину державного кордону України документи, які підтверджують, що він є студентом Празького лінгвістичного інституту (м. Прага, Чеська Республіка) очної форми навчання, та довідку Центрально-Чечелівського ОРТЦК та СП м. Дніпра, про відстрочку від призову на строкову військову службу, мав право на перетин державного кордону України як здобувач фахової вищої освіти, який навчається за кордоном та не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 14 Закону №1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.
Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретного переліку документів, які необхідно було подати позивачу для виїзду за кордон.
При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.
Наведене, в свою чергу, свідчить про безпідставність висновку відповідача, викладеного у відзиві, про те, що при перетинанні державного кордону позивачем не було надано документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільнені від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянами України, оскільки у оскаржуваному рішенні від 16.09.2022 працівником прикордонної служби взагалі не вказано, які саме документи необхідно було надати позивачу для виїзду за межі території України.
Отже, позивач 16.09.2022 р. мав право на перетин державного кордону України як студент Празького лінгвістичного інституту (м. Прага, Чеська Республіка) очної форми навчання, який навчається за кордоном.
Суд не бере до уваги твердження відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, про те, що громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти в Україні не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, але, з урахуванням приписів п. 2-6 Правил, дана категорія не має права виїжджати за кордон, так як ця категорія зазначена в абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону №3545-ХІІ, оскільки наведені відповідачем норми чинного законодавства не були вказані в оскаржуваному рішенні як підстави для відмови позивачу у перетинанні державного кордону України.
Таким чином, рішення заступника начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта ОСОБА_5 від 16.09.2022 р про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, ОСОБА_4 , прийняте не на підставі, не у межах та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому є нечинним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 992,40 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції №8350-5717-5614-0736 від 14.10.2022
Керуючись статтями 6, 14, 77, 90, 139, 143, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, від 16 вересня 2022 року - ОСОБА_4 , прийняте заступником начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшим лейтенантом ОСОБА_2 .
3. Судовий збір в розмірі 992,40 грн стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 04.01.2023.
Суддя Костецький Н.В.