з питань зупинення провадження у справі
справа № 380/18378/22
04 січня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув клопотання позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 81400, Львівська область, м.Самбір, вул. Мазепи, 8, код ЄДРПОУ 25258877), в якому просить суд:
-визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації у перерахунку та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05.05.2022 у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
-зобов'язати Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05.05.2022, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 22.12.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.01.2023 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яка мотивована об'єктивною неможливістю розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.11.2022 у справі № 640/8186/22.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суд виходить з такого.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку адміністративного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відтак, дана норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для даної справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у цій справі.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки набрання законної сили рішенням за результатом розгляду іншої справи, їх взаємозв'язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.
Суд, за даними офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що предметом оскарження у справі № 640/8186/22 є постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, яка є нормативно-правовим актом. При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва у справі № 640/8186/22, яке на даний час не набрало законної сили, постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540, було визнано протиправною та нечинною.
Втім, з системного аналізу норм КАС України вбачається відмінність у правових наслідках «визнання протиправним та скасування» та «визнання протиправним та нечинним» відповідного адміністративного акту.
Так, згідно з вимогами ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або ж визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до абз. 3, 4 п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 №7, скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату ним чинності з моменту набрання відповідним судовим рішенням законної сили або з іншого, визначеного судом моменту.
Таким чином, визнаються протиправними та скасовуються індивідуальні акти, а нормативно-правові акти визнаються протиправними та нечинними. Такі відмінності у правовому регулюванні обумовлені тим, що відповідно до приписів нормативно-правових актів виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб. Відповідно, скасування нормативно-правового акту впливатиме на права, свободи, інтереси та обов'язки не лише позивача, а й інших осіб, а також поставить під сумнів легітимність дій та рішень, прийнятих на підставі скасованого нормативно-правового акту та може призвести до порушення необхідного балансу між захистом прав позивача та будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, які були учасниками правовідносин, у яких застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт; принципу правової визначеності.
Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, прийняте за наслідками судового розгляду адміністративної справи №640/8186/22 судове рішення, у випадку набрання ним законної сили, не вплине на вирішення даної справи, оскільки не матиме ретроактивної дії.
З урахуванням наведених обставин, суд не вбачає об'єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.11.2022 у справі №640/8186/22, оскільки як на момент виникнення спірних правовідносин в адміністративній справі № 380/18378/22, так і на даний час норми законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, були чинними, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у межах даної справи.
Відтак суд доходить висновку про те, що клопотання позивача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.236, ст.ст. 241-243, 256 КАС України, суд
у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лунь З.І.