04 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5548/22
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)
відповідача-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802).
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через адвоката Гулян Я.В., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 під час роботи електрослюсарем та електромонтером в Олександрійській ТЕЦ 1-2 набув пільговий трудовий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте рішенням ГУ ПФУ в м. Києві №112750004871 від 26.09.2022 року йому відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з цим рішенням, посилаючись на те, що він має достатній стаж роботи, необхідний для призначення пенсії, який підтверджується трудовою книжкою, уточнюючими довідками та матеріалами перевірок, проведених ГУ ПФУ в Кіровоградській області, а також має право на зараховування до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду строкової військової служби. З цих підстав просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зарахуванні періоду його роботи в Олександрійській ТЕЦ 1-2 з 01.08.1984 року по 15.10.1985 року, а також періоду строкової військової служби з 23.10.1985 року по 18.11.1987 року до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до його стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи в Олександрійській ТЕЦ 1-2 з 01.08.1984 року по 15.10.1985 року, а також період строкової військової служби з 23.10.1985 року по 18.11.1987 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №112750004871 від 26.09.2022 року про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 розділу XIV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та нарахувати йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 розділу XIV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.07.2022 року.
Ухвалою судді від 07.12.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Відповідач-1 відзив на позовну заяву до суду не подав.
Від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що при вирішенні питання про призначення пенсії ОСОБА_1 встановлено, що його пільговий стаж за Списком №2 становить лише 11 роки 5 місяців 28 днів, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. ГУ ПФУ в Кіровоградській області провело перевірку в КП "Теплоелектроцентраль" з питання обґрунтованості видачі ним уточнюючої довідки №10/2 від 03.05.2022 року про підтвердження пільгового стажу роботи позивача в Олександрійській ТЕЦ 1-2 у період з 01.08.1984 року по 15.10.1985 року (акт перевірки №1100-1003-1/4812 від 09.11.2022 року) і виявило невідповідність між вказаною довідкою та первинними документами щодо посади електрослюсара електроцеху №1, яку займав позивач. Належність електроцеху №1, у якому позивач працював у цей період, до цехів: котельних, машинних (теплосилових), паливоподавання та пилоприготування, як це передбачено Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, у ході перевірки встановити не вдалося. Тож підстави для зарахування до стажу роботи на пільгових умовах періоду з 01.08.1984 року по 15.10.1985 року відсутні. З цих підстав відповідач-2 просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вересні 2022 року, досягнувши 55 років, звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 19.09.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. (а.с. 74 - 75)
Заява ОСОБА_1 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та за нею цим територіальним органом Пенсійного фонду прийнято рішення №112750004871 від 26.09.2022 року "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки він не має необхідного пільгового стажу за Списком №2 (12 років 6 місяців). (а.с. 12 -13)
Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з частиною 1 статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Умови призначення пенсії за віком регламентовано статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачена пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
- з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок (абзац 22 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до абзацу 24 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії унормований статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії - статтею 45 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.7 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема такі документи:
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1 - 6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105. Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Згідно з пунктом 2.23 Порядку №22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Пунктом 4.1 Порядку №22-1 передбачено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).
Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до пункту 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби приймаються військові квитки.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників передбачені пунктом 20 Порядку №637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок №383).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Суд зазначає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, і лише в разі її відсутності або відсутності у ній відповідних записів, що не дозволяє з'ясувати відомості про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Підтвердження спеціального трудового стажу шляхом подання уточнюючої довідки має проводитися тоді, коли відсутня трудова книжка або у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах. Зокрема, підтвердження спеціального трудового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, що дають право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має здійснюватися шляхом подання уточнюючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видається підприємством або його правонаступником. У разі відсутності правонаступника такого підприємства підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється в порядку, визначеному Пенсійним фондом України.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , він з 1984 року працював в Олександрійській ТЕЦ 1-2, на базі якої у 1996 році утворено ДВАТ "Олександрійська ТЕЦ 1-2", яке у 1997 році реорганізоване в структурний підрозділ ДХК "Олександріявугілля". У 2005 році Олександрійська ТЕЦ 1-2 перейменована в Олександрійську теплоцентраль, яка приєднана до КП "Теплоелектроцентраль". (а.с. 31)
У трудовій книжці позивача містяться такі записи про його роботу в Олександрійській ТЕЦ 1-2:
- 01.08.1984 року - прийнятий на роботу електрослюсарем і монтажником з освітлення 3 розряду в електроцех №1, по ремонту і обслуговуванню електричного обладнання в цехах: котельному та турбінному;
- 15.10.1985 року - звільнений за п.3 ст.36 КЗпП України у зв'язку з призовом у лави Радянської Армії;
- з 23.10.1985 року по 25.11.1987 року - служба у лавах Радянської Армії;
- 25.02.1988 року - прийнятий старшим черговим електромонтером електроцеха №2 по ремонту і обслуговуванню електричного обладнання в цехах: котельному, турбінному та паливотранспортному;
- 17.12.1999 року - звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
Позивач разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці подав також уточнюючі довідки КП "Теплоелектроцентраль" №10/2 від 03.05.2022 року, №10/3 від 03.05.2022 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Крім того, позивач подав копії наказів Олександрійської ТЕЦ 1-2 про прийняття його на роботу та звільнення з роботи, а також копії наказів №144 від 25.07.1994 року, №236 від 30.12.1999 року про проведення атестації на відповідному робочому місці.
Згідно з уточнюючою довідкою №10/2 від 03.05.2022 року ОСОБА_1 працював повний робочий день в Олександрійській ТЕЦ 1-2 та у період з 01.08.1984 року по 15.10.1985 року виконував роботи з обслуговування та ремонту обладнання за посадою електрослюсара по ремонту та обслуговуванню обладнання в цехах котельному, турбінному та паливоподачі, яка передбачена Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року (розділ XІV, підрозділ "а"). За цей період пільговий стаж за Списком №2 складає 1 рік 2 місяці 15 днів. (а.с. 84)
Згідно з уточнюючою довідкою №10/3 від 03.05.2022 року ОСОБА_1 працював повний робочий день в Олександрійській ТЕЦ 1-2 та у період з 25.02.1988 року по 24.07.1999 року виконував роботи з обслуговування та ремонту обладнання за посадою електромонтера, зайнятого на обслуговуванні та ремонті котельного, турбінного обладнання і обладнання паливоподачі, яка передбачена Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року (розділ XІІІ підрозділ "а", позиція 214000а-18455). За цей період пільговий стаж за Списком №2 складає 11 років 3 місяці 28 днів. (а.с. 83)
Відповідно до розрахунку стажу, який міститься у пенсійній справі позивача, його страховий стаж становить 39 років 4 місяці 28 днів. З них до пільгового стажу по Списку №2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, включено періоди роботи в Олександрійській ТЕЦ 1-2 з 25.02.1988 року по 24.07.1999 року на посаді електромонтера, що загалом становить 11 років 5 місяців 1 день і є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після досягнення 55 років, але дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 4 роки (тобто при досягненні 56 років) (а.с. 105)
У спірному рішенні ГУ ПФУ в м. Києві №112750004871 від 26.09.2022 року не наведені причини неврахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи в Олександрійській ТЕЦ 1-2 з 01.08.1984 року по 15.10.1985 року на посаді електрослюсара з ремонту та обслуговування обладнання, підтвердженого уточнюючою довідкою №10/2 від 03.05.2022 року.
Воднораз, у відповідях ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 18.10.2022 року та ПФУ від 02.11.2022 року, наданих на звернення позивача, зазначено, що причиною цього стало те, що така посада не передбачена Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року. (а.с. 42 - 43, 44 - 46)
Суд зазначає, що у періоди роботи позивача в Олександрійській ТЕЦ 1-2 були чинними Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року.
До Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року були включені посади "Слюсарі та електромонтери чергові, слюсарі та електромонтери з ремонту та обслуговування обладнання та автоматики в цехах: котелень, машинних (теплосилових), паливоподачі та пилоприготування" (розділ XІV "Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство для виробничих цілей", підрозділ "а").
До Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, були включені посади "Слюсарі, електромонтери, електрослюсарі всіх найменувань, зайняті на обслуговуванні, ремонті котельного, турбінного (парогазотурбінного) устаткування, устаткування паливоподавання і пилоприготування, що забезпечують його роботу засобів вимірювання та автоматики" (розділ ХІІІ "Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство", підрозділ "а", позиція 214000а-18455).
Згідно з пунктом 10 Роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України №01-3/406-02-2 від 10.05.1994 року "Про порядок застосування Списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" якщо в Списках №1 і 2 передбачені слюсарі, електрики, електрослюсарі і електромонтери без зазначення характеру виконуваної ними роботи, то вони користуються правом на пільгову пенсію незалежно від того, зайняті вони ремонтом чи обслуговуванням устаткування в даному виробництві.
Такі ж правила містилися у роз'ясненнях Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 02.04.1976 року №81/8 "Про порядок застосування затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 Списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах".
Наданими документами підтверджено, що позивач з 01.08.1984 року по 15.10.1985 року працював електрослюсарем з ремонту та обслуговування котельного та турбінного обладнання Олександрійської ТЕЦ 1-2, яка виробляла теплову та електричну енергію, тому цей період роботи на посаді зі шкідливими і важкими умовами праці, яка передбачена Списком №2, зараховується до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Актом ГУ ПФУ в Кіровоградській області №1100-1003-1/3808 від 12.09.2022 року підтверджено обґрунтованість видачі уточнюючої довідки №10/2 від 03.05.2022 року, достовірність наведених у ній відомостей та відповідність її первинним документам. (а.с. 114 - 116)
Відповідно до військового квитка ОСОБА_1 він з 23.10.1985 року по 18.11.1987 року проходив строкову військову службу. (а.с. 89) Оскільки на момент призову на строкову військову службу позивач працював за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, то відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час проходження строкової військової служби також зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Між тим, відповідачем-1 ці документи безпідставно не враховані при вирішенні питання про право позивача на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за його заявою від 19.09.2022 року.
Суд погоджується з доводами позову, що спірний період роботи ОСОБА_1 з 01.08.1984 року по 15.10.1985 року та час проходження строкової військової служби з 23.10.1985 року по 18.11.1987 року мають бути зараховані до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. З урахуванням пільгового стажу, який відповідачами визнається (з 25.02.1988 року по 24.07.1999 року), загалом пільговий стаж позивача становить понад 14 років.
Оскаржене рішення ГУ ПФУ в м. Києві №112750004871 від 26.09.2022 року "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з підстав недостатності пільгового стажу прийнято необґрунтовано, немотивовано та нерозсудливо, що призвело до порушення права позивача на призначення пенсії. Тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За правилами частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Матеріали справи свідчать, що позивач на час звернення до відповідача-2 із заявою від 19.09.2022 року про призначення пенсії 30.06.2022 року досягнув віку 55 років, мав 39 років страхового стажу, з них не менше 12 років 6 місяців пільгового стажу на посадах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, що підтверджується необхідними документами, тому він має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і така пенсія згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 цього Закону має бути йому призначена з 01.07.2022 року.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах повноваження відповідачів не є дискреційними, а право позивача, порушене незаконним рішенням відповідача-1 про відмову у призначенні пенсії, має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача-2 - територіального органу Пенсійного фонду України, що призначає та виплачує пенсію за зареєстрованим місцем проживання позивача, - зарахувати спірний період роботи в Олександрійській ТЕЦ 1-2 та час проходження строкової військової служби до пільгового стажу роботи позивача та призначити йому пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Представник позивача у позові просила стягнути на його користь судовий збір у сумі 1984, 80 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн., на підтвердження розміру яких надала відповідні докази.
Суд зазначає, що за подання цього позову немайнового характеру судовий збір обчислюється за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481 грн.). Тому судовий збір за подання цього позову до суду повинен становити 992,40 грн. Решта 992,40 грн. сплачені позивачем зайво.
Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Відтак, зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 992, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, який прийняв незаконне рішення. Кошти зайво сплаченого судового збору можуть бути повернуті позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням, за ухвалою суду.
Також на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, який не подавав до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат з підстав їх неспівмірності.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №112750004871 від 26.09.2022 року "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 з 01.07.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до стажу роботи на посадах, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, період роботи з 01.08.1984 року по 15.10.1985 року та час проходження строкової військової служби з 23.10.1985 року по 18.11.1987 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 992,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш