про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
03 січня 2023 року № 320/11100/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши клопотання/заяву представника позивача у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.07.2020р. по 30.10.2022р. включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.07.2020р. по 30.10.2022р. включно.
Ухвалою суду від 06.12.2022р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків.
В ухвалі зазначено про те, що позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за запитуваний період.
При цьому, вказано на те, що суд не може визначити суму судового збору за вимогу про зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.07.2020р. по 30.10.2022р., оскільки позивачем до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку такої суми.
За наведених обставин позивачу було рекомендовано подати до суду обґрунтований розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
28.12.2022р. канцелярією суду зареєстровано клопотання/заяву представника позивача на виконання вимог наведеної ухвали.
Дослідивши подане клопотання/заяву, судом встановлено, що представник розрахував розмір середньоденного грошового забезпечення позивача у запитуваний період - 667,13 грн.
Відтак, визначаючи ціну позову суд, враховує наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок №100), який застосовується до правовідносин щодо обчислення середньої заробітної плати у визначених ним випадках, зокрема в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати (підпункт л пункту 1 Порядку №100).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Абзацами 1, 2 пункту 3 розділу III Порядку №100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Як вказано у пункті 8 Порядку №100, можливість проведення обрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи із кількості саме календарних, а не робочих днів, має бути прямо передбачена законодавством. Таким законодавством у даному випадку є Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, який набрав чинності 20.07.2018р. (далі - Порядок №260).
Тобто Порядок №260 є спеціальним у спірних правовідносинах в частині особливостей обчислення грошового забезпечення військовослужбовців.
За приписами п. 7 Порядку №260, середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
Тобто спеціальним порядком передбачено застосування саме календарних днів при обрахунку середньої заробітної плати військовослужбовця.
Згідно розрахунку, проведеного представником позивача, розмір середньоденного грошового забезпечення останнього становить 667,13 грн.
Кількість днів, впродовж яких затримано виплату заробітку - 845 днів (з 07.07.2020р. по 30.10.2022р. включно), відтак сума середнього грошового забезпечення становить - 845 х 667,13 грн. = 563 724,85 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 992,40 грн. і не більше 12 405 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 грн.
Сукупність обставин справи та наведеного вище розрахунку свідчить на користь висновку про те, що позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.07.2020р. по 30.10.2022р. включно (845 календарних днів) у розмірі 563 724,85 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 5637.25 грн (563 724,85 х 1%).
Втім, у матеріалах справи наявна копія квитанції на підтвердження сплати позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 1040,00 грн., у зв'язку із чим позивач має платити судовий збір на суму нестачі - 4597,25 грн.
Відтак, враховуючи часткове усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність продовження позивачеві строку на усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені, шляхом подання до суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4597,25 грн.
При вирішенні вказаного питання судом враховано, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити ОСОБА_1 на п'ять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Марич Є.В.