ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"03" січня 2023 р. Справа № 300/5565/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС»
до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області,
Державної податкової служби України,
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС» (надалі, також - позивач, ТОВ «ІС-ТРАНС») 29.12.2022 звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач 1, ГУ ДПС в області), Державної податкової служби України (надалі, також - відповідач 2, ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС в області №3542509/42788292 від 17.12.2021, №3694712/42788292 від 24.01.2022, №3694710/42788292 від 24.01.2022, №3701944/42788292 від 25.01.2022, №3708945/42788292 від 26.01.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №4 від 10.11.2021, №8 від 20.11.2021, №9 від 20.11.2021, №12 від 30.11.2021, №13 від 30.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також разом з позовною заявою ТОВ «ІС-ТРАНС» подано заяву №15/12 від 27.12.2022 про поновлення строку звернення до суду.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2022 складає 2 481,00 грн.
Положенням підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У даному випадку, в позовній заяві ТОВ «ІС-ТРАНС» заявлено десять вимог немайнового характеру: визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС в області №3542509/42788292 від 17.12.2021, №3694712/42788292 від 24.01.2022, №3694710/42788292 від 24.01.2022, №3701944/42788292 від 25.01.2022, №3708945/42788292 від 26.01.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №4 від 10.11.2021, №8 від 20.11.2021, №9 від 20.11.2021, №12 від 30.11.2021, №13 від 30.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивач має сплатити судовий збір у загальному розмірі 24 810,00 грн. (2 481,00 грн х 10 = 24 810,00 грн).
Однак до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору в розмірі 24 810,00 грн.
При цьому, за змістом частини 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд не вправі відкрити провадження у справі, в разі якщо до спеціального фонду Державного бюджету України не надійшов судовий збір в розмірі, передбаченому цим Законом.
Таким чином, позивачу слід подати документ про сплату судового збору за подання цього позову до суду у розмірі 24 810,00 грн.
За наявності вказаного недоліку позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України.
Окрім цього, згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах встановлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19), яка у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що ТОВ "ІС-ТРАНС" у відповідності до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України скористалось правом на адміністративне оскарження рішень №3542509/42788292 від 17.12.2021, №3694712/42788292 від 24.01.2022, №3694710/42788292 від 24.01.2022, №3701944/42788292 від 25.01.2022, №3708945/42788292 від 26.01.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернувшись зі скаргами до ДПС, за результатами розгляду яких комісією центрального рівня прийнято рішення №1830/42788292/2 від 13.01.2022, №8907/42788292/2 від 17.02.2022, №9484/42788292/2 від 18.02.2022, №9485/42788292/2 від 18.02.2022 та №9486/42788292/2 від 18.02.2022, відповідно, згідно яких скарги залишено без задоволення та відповідні рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Таким чином, встановленим строком звернення до адміністративного суду із заявленими ТОВ «ІС-ТРАНС» позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій є тримісячний строк.
Згідно з статтею 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
При цьому, позивач не заперечує факту отримання рішень Державної податкової служби України №1830/42788292/2 від 13.01.2022, №8907/42788292/2 від 17.02.2022, №9484/42788292/2 від 18.02.2022, №9485/42788292/2 від 18.02.2022 та №9486/42788292/2 від 18.02.2022 у строки, встановлені Податковим кодексом України, а саме 13.01.2022, 17.02.2022, 18.02.2022, 18.02.2022, 18.02.2022 відповідно, про що зазначає у позовній заяві.
Відтак, суд зазначає, що звернувшись 29.12.2022 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із цією позовною заявою, ТОВ «ІС-ТРАНС» подано позов після закінчення строків, встановлених законодавством.
На обґрунтування поважності причин строку звернення до суду позивач у заяві №15/12 від 27.12.2022 про поновлення строку звернення до суду вказує на обставин, які полягають у введенні на території України карантинних заходів з метою запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 та введенням воєнного стану з 24.02.2022, які вважає форс-мажорними та такими, що перешкоджали своєчасно звернутися з цим позовом до суду. Зокрема, вказує, що в перші дні воєнного стану ТОВ «ІС-ТРАНС» зупинило свою діяльність, працівники відправлені в безоплатні відпустки, на підтвердження чого долучає копії відповідних наказів. З цього приводу суд зазначає таке.
Так, відповідно до копій наказів №2402/1 від 24.02.2022, №0104/1 від 01.04.2022, №3105/1 від 31.05.2022 працівникам надано відпуски без збереження заробітної плати на періоди з 24.02.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 31.08.2022 відповідно.
Зі змісту таких наказів вбачається, що вони стосуються надання відпусток працівникам, які займають посади заступника директора, менеджера, директора комерційного, машиніста котка самохідного та напівпричіпного на пневматичних шинах, водія автотранспортних засобів, машиніста екскаватора одноковшового, механіка.
Натомість, відповідно до долученої копії наказу №14 від 01.05.2022 «Про внесення змін до штатного розпису з 11.05.2022р.», у штаті ТОВ «ІС-ТРАНС» передбачені посади директора та юрисконсульта. Такі посади є відповідальними за складання та підписання процесуальних документів, звернення ТОВ «ІС-ТРАНС» до суду та представництво інтересів позивача у суді.
Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2022 у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини 1 статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі №640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Зважаючи на це, зазначення позивачем у заяві №15/12 від 27.12.2022 про поновлення строку звернення до суду обставин перебування у зв'язку з введенням воєнного стану окремих працівників у вимушених відпустках без збереження заробітної плати та за відсутності підтвердження неможливості виконання своїх обов'язків іншими штатними працівниками товариства, які безпосередньо відповідальні за ініціювання судового спору та представництво ТОВ «ІС-ТРАНС» у суді (директора та юрисконсульта), як причини пропуску строку звернення до суду, що перешкоджала такому зверненню, не можуть бути визнані судом поважними.
Окрім цього, позивачем жодним чином не обґрунтовано поважність причин, які перешкоджали звернутися до суду з цим позовом після 31.08.2022, тобто закінчення відпусток працівників ТОВ «ІС-ТРАНС» згідно описаних вище наказів.
Також, безпідставними є посилання позивача, як на обставину, яка підтверджує поважність причин пропуску строку на звернення до суду, введення на території України карантинних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, з огляду на таке.
Так, відповідно до пункту 3 розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Тобто, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України поновлюється не автоматично, а лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) такі причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У поданій заяві №15/12 від 27.12.2022 про поновлення строку звернення до суду позивач належним чином не обґрунтував які саме обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду.
Враховуючи все вище наведене, суд дійшов висновку, що позивач не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об'єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом.
Враховуючи наведене, позовна заява не відповідає вимогам частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного, керуючись статями 161, 169, 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними, наведені у заяві №15/12 від 27.12.2022 про поновлення строку звернення до суду, причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС» строку звернення до суду із позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій, - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:
- долучення документа про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок;
- надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, відмінних від тих, які наведенні позивачем у заяві №15/12 від 27.12.2022 про поновлення строку звернення до суду, разом з доказами поважності причин його пропуску.
У разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.
Роз'яснити, що в разі бездіяльності щодо усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.