04 січня 2023 року
м. Харків
справа № 638/7740/22
провадження № 1-кс/638/120/23
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області ОСОБА_4 щодо нерозгляду клопотань від 22 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021226270000042 від 29 квітня 2021 року,
установив:
29 грудня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова зі скаргою на бездіяльність дізнавача Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області ОСОБА_4 , щодо не розгляду клопотань від 22 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021226270000042 від 29 квітня 2021 року, в якій просить зобов'язати дізнавача Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області розглянути його клопотання від 22 грудня 2022 року відповідно до вимог статті 220 КПК України; про результати розгляду повідомити або надати копію постанови у разі часткової чи повної відмови.
Скарга мотивована тим, що 22 грудня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до дізнавача з клопотанням стосовно проведення певних слідчих (розшукових, процесуальних) дій.
Однак про результати розгляду клопотання відповідно до статті 220 КПК України йому до теперішнього часу не повідомлено. Копію постанови про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання він також не отримував.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав з наведених в ній підстав, просив задовольнити.
Дізнавач, прокурор в судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили, про дату та час судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подали.
Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить такого висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в статті 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України.
Відповідно до статті 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиню першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Скарга повертається якщо вона подана після закінчення вказаного строку, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь - яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Чинним КПК України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Тому, в порядку п. 1 частини першої статті 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, яку вони зобов'язані вчинити у відповідності до КПК України і ця процесуальна дія має бути вчинена у строки, визначені КПК України.
Як зазначено в Узагальненні ВССУ від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», згідно з частиною п'ятою статті 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги статті 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленимист. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 частини першої статті 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Слідчим суддям необхідно враховувати, що якщо особа звернулась із клопотанням про проведення слідчої (розшукової) дії, однак воно залишилось без реагування або без належного реагування (наприклад, не було розглянуте або було розглянуте в частині) слідчого, то в такому випадку правомірним є оскарження такої бездіяльності відповідно до п. 1 частини першої статті 303 КПК. Однак, якщо клопотання розглянуто, а в його задоволенні було відмовлено, то така відмова є предметом оскарження винятково відповідно до п. 7 частини першої статті 303 КПК.
Водночас слід зважати і на те, що бездіяльність стосовно відсутності реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових) дій, може бути предметом оскарження лише тоді, коли скаржник попередньо ініціював вчинення таких дій, звертаючись з відповідним клопотанням до слідчого.
Разом із тим суд зауважує, що статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (частина друга статті 9 КПК України).
Пунктом 15 частини першої статті 7 КПК України передбачено змагальність сторін у кримінальному провадженні та свобода у поданні ними до суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
У відповідності до положень статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У відповідності до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою - другою статті 223 КПК України встановлено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Судом встановлено, що у провадженні СД ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12021226270000042 від 29 квітня 2021 року.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює дізнавач ОСОБА_4
ОСОБА_3 є потерпілим у кримінальному провадженні.
22 грудня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до дізнавача з клопотанням про проведення певних слідчих (розшукових, процесуальних) дій.
Відомостей про результати розгляду клопотання відповідно до статті 220 КПК України матеріали справи не містять. Доказів отримання, вручення чи надіслання, ОСОБА_3 копії постанови про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання суду також не надано.За таких обставин наявні підстави вважати, що клопотання не було розглянуто належним чином у відповідності до норм процесуального законодавства.
Відповідно до частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи, що дізнавачем ОСОБА_4 слідчому судді не надано належних доказів, які б містили відомості про результати розгляду клопотання ОСОБА_3 від 22 грудня 2022 року в порядку статті 220КПК України з повідомленням останнього про результати розгляду такого клопотання та про прийняте рішення, у встановлений діючим законодавством України строк, слідчий суддя доходить висновку про задоволення скарги та зобов'язання дізнавача Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області ОСОБА_4 розглянути клопотання ОСОБА_3 від 22 грудня 2022 року в порядку статті 220 КПК України з повідомленням останнього про результати розгляду такого клопотання та про прийняте рішення, у встановлений КПК України строк та спосіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 283, 284, 303-307 КПК України, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області ОСОБА_4 , щодо нерозгляду клопотань від 22 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021226270000042 від 29 квітня 2021 року - задовольнити.
Зобов'язати дізнавача Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Харківській області ОСОБА_4 розглянути клопотання ОСОБА_3 від 22 грудня 2022 року в порядку статті 220КПК України з повідомленням останнього про результати розгляду такого клопотання та про прийняте рішення, у встановлений КПК України строк та спосіб.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженнюне підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 04 січня 2023 року о 16 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1