Справа № 386/1/23
Провадження № 1-кс/386/1/23
про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні
03 січня 2023 року смт. Голованівськ
Слідчий суддя
Голованівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Голованівськ клопотання слідчого СВ Голованівського відділу поліції ГУН в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121110000755 від 31 грудня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
Клопотання надійшло до суду поштою «02» січня 2023 року о 11 год. 28 хв.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах -
Слідчий СВ Голованівського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12022121110000755, звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання вказала, що 31.12.2022 року до Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення про те, в смт. Вільшанка по вулиці Кожемякіна біля стадіону «Колос», за участю водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 сталася дорожньо - транспортна пригода, який рухався на легковому автомобілі Ауді А4 синього кольору д.н.з. НОМЕР_1 не впорався з керуванням транспортного засобу, здійснив зіткнення з металевим парканом та деревом, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: рвана рані лівого стегна та проникаюча колота рана черевної порожнини з розривом сечового міхура й госпіталізований до хірургічного відділення КНП «Вільшанська лікарня» Голованівського району.
31.12.2022 року у період з 06 години 25 хвилин до 07 годин 10 хвилин проведено огляд місця дорожньо - транспортної пригоди - ділянки вулиці Кожемякіна смт. Вільшанка Вільшанської територіальної громади Голованівського району.
Під час огляду виявлено легковий автомобіль марки AUDI A4 AVANT, 2002 року випуску, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами огляду місця дорожньо - транспортної пригоди вилучено: автомобіль марки AUDI A4 AVANT, 2002 року випуску, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, 31.12.2022 постановою слідчого, вилучений під час огляду місця дорожньо - транспортної пригоди, транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки автомобіль AUDI A4 AVANT, 2002 року випуску, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 є об'єктом кримінального правопорушення, який зберіг на собі сліди, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які потрібно встановити під час кримінального провадження.
Факт порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження підтверджується проведеними слідчими діями, які є належними та допустимими, а саме: витягом з ЄРДР за № 120221201110000755 від 31.12.2022 року; рапортом старшого інспектора-чергового Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області про отримання повідомлення про факт дорожньо- транспортної пригоди за участю водії ОСОБА_5 ; постановою слідчого від 31.12.2022 про визнання вилучених речей речовими доказами у кримінальному провадженні; протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди - ділянки вулиці Кожемякіна смт. Вільшанка Вільшанської територіальної громади Голованівського району, та іншими матеріалами кримінального провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Таким чином, оскільки, вказаний транспортний засіб може бути беззаперечним доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, має важливе доказове значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, на місці події він оглянутий не був, з метою виконання завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України), що полягає у захисті суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а саме: автомобіль марки AUDI A4 AVANT, 2002 року випуску, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що є засобом вчинення кримінального правопорушення, шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження.
В судове засідання слідчий не зявився надав суду письмову заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити.
Власник майна до суду не викликався з причин його перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі.
Згідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши внесене клопотання, дослідивши додані до клопотання документи та матеріали, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном є фактично позбавлення підозрюваного можливості, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно до п.п. 3,4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно ч.ч 1,2 ст.170 КПК України арешт майна є тимчасово позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливість відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим кодексом порядку. Відповідно до вимог цього кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначено в клопотанні, арешт на майно необхідно накласти оскільки вилучений транспортний засіб має суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та з метою забезпечення його зберігання та використання як речового доказу у справі.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання слідчий суддя виходить з наступного.
Матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.
Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.
Враховуючи вищезазначені положення КПК України, строки подання клопотання про арешт вилученого майна в ході огляду місця ДТП від 31.12.2022 року, слідчий суддя вважає, що є обгрунтована необхідність у накладенні арешту на автомобіль марки AUDI A4 AVANT, 2002 року випуску, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, з метою збереження речових доказів та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 170-173,309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121110000755 від 31 грудня 2022 року - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майнов ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 31.12.2022 року, а саме: автомобіль марки AUDI A4 AVANT, 2002 року випуску, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-кому права на його відчуження, користування та розпорядження -до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.
Ухвала діє до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала слідчого судді згідно з п. 9 ч. 1 ст.309 КПК України, може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1