Справа № 354/1110/22
Провадження № 4-с/354/5/22
28 грудня 2022 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яремче справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та зобов'язання зняти арешт з майна,-
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Івано-Франківськ) та зобов'язання зняти арешт з належного їй на праві власності майна. В обгрунтування поданої скарги зазначила, що 12 грудня 2007 року між нею та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» був укладений кредитний договір. В подальшому банк звернувся до суду із позовом про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором. Рішенням суду вимоги банку були задоволені та було відкрито виконавче провадження за №26661907 в рамках якого відповідно до постанови державного виконавця від 20 вересня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було накладено арешт на все нерухоме майно заявниці, номер запису про обтяження:11624528. 29 грудня 2011 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а виконавче провадження знищене у зв'язку із закінченням строку зберігання. Після чого, ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» повторно звернувся до виконавчої служби та 09 липня 2012 року в рамках виконавчого провадження №31192784 відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження знову було накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , номер запису про обтяження:12712959. Під час другого виконавчого провадження ОСОБА_1 дізналась про накладення арешту на її нерухоме майно у зв'язку із наявністю боргу за кредитом, після чого сплатила борг у сумі 18600,67 грн. на рахунок банку та надіслала оригінал квитанції у виконавчу службу. 27 грудня 2012 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №31192784 та дане виконавче провадження знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Проте нещодавно заявниця, як співвласник будинковолодіння, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вирішила подарувати свою частку племінниці, однак зробити цього не змогла, оскільки як їй стало відомо, що накладений державним виконавцем на її майно арешт досі не знятий. 15 вересня 2022 року вона звернулась у Яремчанський відділ державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) із заявою про зняття арешту з її майна, однак 23 вересня 2022 року отримала відповідь, в якій вказані підстави для зняття арешту. Оскільки виконавчі провадження про стягнення з неї боргу були завершені, а їх матеріали знищені, банк на протязі останніх десяти років повторно не звертався у ДВС та відповідно не має до неї жодних майнових претензій вважає, що відмовивши у задоволенні її заяви про зняття арешту з майна орган ДВС допустив бездіяльність, яка порушує її конституційне право на мирне володіння майном. Із урахуванням викладеного просила скаргу задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2022 року вказану скаргу прийнято до розгляду та призначено у ній судове засідання.
16 листопада 2022 року від представника заявниці адвоката Брайляк Е.Я. надійшло клопотання відповідно до якого відповідно до ст.43 ЦПК України прохальну частину скарги викладено у наступній редакції: зобов'язати Яремчанський відділ державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винести постанову про зняття арешту з нерухового майна, яке належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, який був накладений: 20 вересня 2011 року в рамках виконавчого провадження №26661907, номер запису про обтяження 11624528 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №26661907; 09 липня 2012 року, виконавче провадження №31192784, номер запису про обтяження 12712959 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №31192784.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Брайляк Е.Я. не з'явилися, подали заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Представник Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2010 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором №6/07/64-05/б від 12 грудня 2007 року у сумі 18600,67 грн. та 306,00 грн. судових витрат.
Як слідує із адресованого заявниці листа Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за вих. №9411 від 23 вересня 2022 року, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №26661907 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 18906,67 грн. боргу. В процесі виконання державним виконавцем було накладено арешт на все нерухоме майно. Згідно даних АСВП 29 грудня 2011 року державним виконавцем керуючись п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Виконавче провадження знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання. Також на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №31192784 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 18600,67 грн. заборгованості за кредитним договором від 12 грудня 2007 року №6/07/64-05/б та 309,01 грн. судових витрат. В процесі виконання державним виконавцем накладено арешт на все нерухоме майно. 27 грудня 2012 року державним виконавцем керуючись п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання. Одночасно зазначено, що підстави для зняття виконавцем арешту з майна боржника визначені ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», за відсутності яких арешт може бути знятий за рішенням суду.
Як вбачається із дослідженої судом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №312336147 від 13 жовтня 2022 року, 20 вересня 2011 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Яремчанського міського управління юстиції в Івано-Франківській області Ставарським Б.Б. в рамках виконавчого провадження №26661907 винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження(номер запису про обтяження:11624528 від 20 вересня 2011 року); 09 липня 2012 року начальником відділу ДВС Яремчанського МУЮ Жигалюком І.В. в рамках виконавчого провадження № 31192784 було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження(номер запису про обтяження 12712959 від 09 липня 2012 року).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» від 31 березня 2015 року перебуває в стані припинення у зв'язку із ліквідацією.
З отриманого на запит суду листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вих. №60-12723/22 від 21 грудня 2022 року, встановлено, що між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір від 12 грудня 2007 року за №6/07/64-05/б, заборгованість за яким погашено. Наведене підтверджується випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 21 листопада 2014 року по 09 січня 2015 року, сформованою станом на 16 грудня 2022 року.
Частиною першою ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із положеннями ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року(надалі-Закон № 1404-VIII) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої ст.56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до положень частини четвертої ст.59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
За приписами ч.5 ст.59 Закону № 1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Статтею 74 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Судом встановлено, що рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2010 року з заявниці було стягнуто на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором №6/07/64-05/б від 12 грудня 2007 року в суті 18600,67 грн. Вказане рішення суду було звернуте до примусового виконання та в ході здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №26661907, постановою державного виконавця від 29 грудня 2011 року виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавчу службу». В подальшому виконавчий документ був повторно пред'явлений до виконання, однак виконавче провадження №31192784 постановою державного виконавця від 27 грудня 2012 року було закінчене на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». На даний час матеріали зазначених виконавчих проваджень знищені у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, чинній на час повернення виконавчого документа) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено
частково, повертається стягувачу у разі, якщо: є письмова заява стягувача.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає закінченню у разі: направлення виконавчого документа за належністю до іншого
відділу державної виконавчої служби.
У листі Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 23 вересня 2022 року відсутня інформація про орган ДВС, до якого було скеровано виконавчий документ у виконавчому провадженні №31192784.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, Єдиного реєстру боржників, що перебуває у відкритому доступі, відомості щодо наявності відкритих виконавчих проваджень, боржником за якими є заявниця ОСОБА_1 відсутні, а згідно повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб борг заявниці перед ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за кредитним договором №6/07/64-05/б від 12 грудня 2007 року станом на 09 січня 20915 року повністю погашений.
Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов'язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно зі ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11 прийшов до висновку, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинне призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені обставини даної справи, зокрема те, що боргові зобов'язання ОСОБА_1 перед ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за кредитним договором №6/07/64-05/б від 12 грудня 2007 року, з метою забезпечення виконання яких був накладений арешт на майно заявниці в рамках виконавчих проваджень №26661907 (номер запису про обтяження 11624528 від 20 вересня 2011 року) та № 31192784(номер запису про обтяження 12712959 від 09 липня 2012 року) виконано в повному обсязі, суд приходить до висновку, що наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном та вважає, що в даному випадку незняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, а тому порушене право заявниці підлягає захисту шляхом зобов'язання начальника Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з майна боржника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258- 260, п.27 ч.1 ст.353, ст.ст. 354, 447, 449, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та зобов'язання зняти арешт з майна-задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність начальника Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гуменюка В.В., що полягає у незнятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 накладеного у виконавчих провадженнях №26661907, №31192784.
Зобов'язати начальника Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гуменюка В.В. зняти арешт із усього майна боржника ОСОБА_1 , що накладений в межах виконавчого провадження №26661907 (номер запису про обтяження 11624528 від 20 вересня 2011 року) та виконавчого провадження № 31192784(номер запису про обтяження 12712959 від 09 липня 2012 року).
Копію ухвали направити особам, які брали участь у справі.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 02 січня 2023 року.
Головуючий суддя: Т. Л. Ваврійчук