Ухвала від 03.01.2023 по справі 620/1966/22

УХВАЛА

03 січня 2023 року

м. Київ

справа №620/1966/22

адміністративне провадження № К/990/36468/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 620/1966/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування вимоги,

установив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд:

- визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року № Ф-12999-17 зі сплати єдиного соціального внеску на суму 15 819,54 грн, від 14 травня 2019 року № Ф-12999-17 зі сплати єдиного соціального внеску на суму 21 030,90 грн, 24 травня 2021 року № Ф-12999-17 зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37 788,74 грн;

- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з єдиного соціального внеску ОСОБА_1 на суму 37 788,74 грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року, позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.

На час звернення позивача з адміністративним позовом, а саме у 2022 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2481 гривні.

Предметом оскарження у цій справі є правомірність прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-12999-17 зі сплати єдиного соціального внеску на суму 15819,54 грн, від 14.05.2019 № Ф-12999-17 зі сплати єдиного соціального внеску на суму 21030,90 грн, від 24.05.2021 № Ф-12999-17 зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37788,74 грн.

Зазначена сума в сукупності не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.

Крім того, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного вбачається, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 620/1966/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування вимоги.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко

Попередній документ
108238871
Наступний документ
108238873
Інформація про рішення:
№ рішення: 108238872
№ справи: 620/1966/22
Дата рішення: 03.01.2023
Дата публікації: 04.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (22.09.2022)
Дата надходження: 03.02.2022
Предмет позову: про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
20.09.2022 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ОКСЕНЕНКО ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ
ШИШОВ О О
суддя-доповідач:
ОКСЕНЕНКО ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ
ТКАЧЕНКО О Є
ШИШОВ О О
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області
Головне управління ДПС у Чернігівській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління ДПС у Чернігівській області
позивач (заявник):
Сова Валентина Петрівна
представник позивача:
Адвокат Горщар Сергій Васильович
суддя-учасник колегії:
ДАШУТІН І В
ЛІЧЕВЕЦЬКИЙ ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
МЕЛЬНИЧУК ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
ЯКОВЕНКО М М