65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"02" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3700/22
Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 3824/22 Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пекеджінг Груп Україна” про стягнення штрафних санкцій у розмірі 737665,20 грн., -
Міністерство оборони України звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пекеджінг Груп Україна” про стягнення штрафних санкцій у розмірі 737665,20 грн. за порушення строків поставки товару. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків поставки товару на 2022 рік, передбачених укладеним між сторонами договором від 20.10.2021 р. № 286/2/21/21 на постачання столових приборів і тарілок одноразового використання, з урахуванням положень додаткових угод № 2 від 29.12.2021 р. та № 3 від 24.01.2022 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, матеріали позовної заяви не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. При цьому заявником до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування даного клопотання позивач зазначає, що грошові кошти у необхідному розмірі відсутні на відповідному рахунку, а отже зазначену суму коштів необхідно переводити із одного рахунку на інший та оплачувати із бюджету оборонної сфери до спеціального фонду державного бюджету, які в свою чергу відповідно до пункту 3 статті 9 будуть спрямовані на забезпечення судочинства та функціонування органів судової влади, а також забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. При цьому позивач повідомляє, що бюджетні кошти усіх бюджетних програм Міністерства оборони України спрямовуються виключно на здійснення оборонних заходів, які включають у свою чергу і закупівлю речового майна для військовослужбовців, та іншого майна вкрай необхідного для забезпечення особового складу Збройних Сил України речового майна, засобів індивідуального захисту для озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових та інших ресурсів.
В ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, спрямування бюджетних коштів усіх бюджетних програм Міністерства оборони України виключно на здійснення оборонних заходів, які включають у свою чергу і закупівлю речового майна для військовослужбовців, та іншого майна вкрай необхідного для забезпечення особового складу Збройних Сил України речового майна, засобів індивідуального захисту для озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових та інших ресурсів, не є достатніми критеріями за положеннями Закону України “Про судовий збір” для відстрочення позивачу сплату судового збору за поданий позов.
При цьому судом критично оцінюються твердження позивача про те, що бюджетні кошти усіх бюджетних програм Міністерства оборони України спрямовуються виключно на здійснення оборонних заходів, адже позивачем сплачено у передбаченому законом порядку та розмірі судовий збір за подачу клопотання про забезпечення позову у цій справі № 916/3700/22.
Посилання позивача у своєму клопотанні на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, а також ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №826/3676/18, від 21.07.2021 року у справі №460/3026/20, від 25.08.2021 року у справі №9901/335/21, від 21.04.2022 року у справі №640/5568/21, від 05.05.2022 року у справі №240/2634/21, від 11.05.2022 року у справі № 160/9639/21, від 25.05.2022 року у справі № 380/7694/20, від 25.05.2022 року у справі №640/17091/21, від 31.05.2022 року у справі № 580/686/21 та від 15.06.2022 року у справі № 560/10132/21, в яких зазначено про можливість відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані висновки не є релевантними відносно цієї справи, оскільки вказані судові рішення ухвалені за інших обставин. Також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 розглядалось питання можливості застосування майнового критерію на підставі статті 133 КАС з урахуванням положень ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, що не може бути застосовано у даному спорі.
Як зазначено у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, із системного аналізу змісту норм ст. 8 Закону України “Про судовий збір” вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої цієї статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, позивач не фізичною особою, а умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою. Також предметом даного спору, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому Міністерство оборони України в даному спорі не виступає суб'єктом владних повноважень, а є суб'єктом господарювання.
До того ж статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України “Про судовий збір” господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні відстрочення від сплати судового збору.
Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2021 р. у справі № 909/8/18, наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Отже, враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати заявником сплати судового збору, оскільки заявлений Міністерством оборони України позов не підпадає під вище визначені умови, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
За таких обставин, вищевказане клопотання Міністерства оборони України не підлягає задоволенню судом, а судовий збір за подачу даного позову підлягає сплаті заявником на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Міністерством оборони України при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пекеджінг Груп Україна” про стягнення 737665,20 грн. залишити без руху.
2. Встановити Міністерству оборони України 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Міністерству оборони України, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили 02.01.2023 року та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Петров