79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.12.2022 Справа № 5015/118/11 (914/1689/21)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Гусак Х., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ", смт. Шкло, Яворівський район, Львівська область
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", с. Коростів, Сколівського району, Львівської області
до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "Інженерні технології", смт. Шкло, Яворівський район, Львівська область
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс", смт. Брюховичі, м.Львів
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство «Львівметалпласт», м.Львів,
ТОВ «Укр-Полімер», м.Львів
про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договорів
в межах провадження у справі №5015/118/11
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", м. Київ
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", с. Коростів Сколівського району Львівської області
Представники сторін:
ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ": Ганайлюк Б.А.
відповідач-1: Козій В.Ю.
відповідач-2: Москаль Д.М.
відповідач-3: Москаль Д.М.
присутні у судовому засіданні:
ТОВ "Укравтозапчастина": Гаврилюк О.Р.
ФОП Гаврилюк О.Р.: Гаврилюк О.Р.
ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування": Ганайлюк Б.А., Демідонт Б.О.
Судом роз'яснено зміст ст.ст. 35, 46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
18.06.2021 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", Закритого акціонерного товариства "Інженерні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс", якій позивач просить: визнати недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна №5621 від 20.10.08 і №№5678, 5682, 5685 від 23.10.08, предметом яких були нежитлові приміщення (будівля адміністративно-побутового корпусу), що розташовані за адресом: м.Львів, вул.Шевченка, 321 позначені в плані літерою "Е-4", загальною площею 9261,4 кв. м., та ідеальні частки будівлі виробничого корпусу №12, загальною площею 91 001, 3 кв. м., позначеної в плані літерою "А-4" а саме: 11/100 ідеальної частки, нежитлові приміщення 15а; 24-29; 50; 51; 122; III; 104; 105; 123; 10/100 ідеальної частки будівлі - нежитлові приміщення 30-49; 100-103 та приміщення підвалу - II; 17/100 ідеальної частки будівлі - нежитлові приміщення 59а; 15-23; І; II; 96-99; 115; 116; 117а; 119. Застосувати наслідки недійсності договорів купівлі продажу: визнати недійсним-договір про поділ нежитлової будівлі, 30.12.2008 укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2, посвідчений 30.12.2008, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. та зареєстрований під №6579. Відновити в реєстрі прав на нерухоме майна записи про право власності ТОВ "Управляюча компанія Львівський автонавантажувач" на об'єкти нерухомості: - Реєстраційний номер майна: 2125868 Тип майна: нежитлові приміщення (будівля виробничого корпусу №12 /літ.А-4/ загальною площею 91 001,3 кв.м. Адреса нерухомого майна: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321 Загальна площа (кв.м) 91001,3 загальна вартість нерухомого майна (грн) 22582732 Номер запису:1670 в книзі 6; - Реєстраційний номер майна: 19936267 Тип майна: нежитлові приміщення літ. "Е-4" загальною площею 9261,4 кв.м. Адреса нерухомого майна: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321 стор. 219 з 321 RRP-4HI5SD82B Загальна площа (кв.м): 9261,4. та включити ці об'єкти нерухомість у ліквідаційну масу.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.06.2021 справу № 5015/118/11 (914/1689/21) передано на розгляд судді Чорній Л.З. на підставі ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в провадженні якої перебуває справа №5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач".
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" подано заяву про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", с.Коростів Сколівського району Львівської області, у порядку, встановленому ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки сума заборгованості останнього становить 1 060 656,25 грн., яка не була задоволена боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
15.09.2010 року ухвалою Господарського суду Львівської області (с.Морозюк А.Я.) провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" припинено у зв'язку із недотриманням кредитором вимог ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року апеляційну скаргу ТзОВ "Укравтозапчастина" задоволено повністю, ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.09.2010 року у справі №28/45 скасовано та матеріали справи скеровано на розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.01.2011 року прийнято справу №28/45 до розгляду та присвоєно справі №5015/118/11.
Ухвалою від 08.02.2011р.введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Скочка І.Я..
Постановою господарського суду від 15.07.2011 ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 06.08.2011 в газеті "Голос України" №143 (5143) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.
Справа № 5015/118/11 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
Ухвалою суду від 23.06.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", Закритого акціонерного товариства "Інженерні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс" про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договорів залишено без руху, надано заявнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 06.07.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", Закритого акціонерного товариства "Інженерні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс" про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договорів - прийнято до розгляду в межах провадження справи №5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач". Справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 25.08.2021.
В судове засідання від 25.08.2021 сторони з'явилися.
Представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач-1 в особі ліквідатора Козія В.Ю. в судове засідання з'явився, просив надати можливість подати відзив на позов, оскільки на його адресу позовна заява з додатками не надходила. Адвокат відповідача-2 в судове засідання з'явився, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, яким проти задоволення позову заперечує.
Через канцелярію суду відповідачем-3 -ТОВ "Фармекс" подано відзив на позовну заяву, яким вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
В судове засідання від 15.09.2021 сторони не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали.
Через канцелярію суду ПАТ "ВНК "Розточчя СТ" подано відповідь на відзив відповідача-2-ЗАТ "Інженерні технології". Також, подано клопотання про витребування доказів, яке буде вирішуватися в наступному судовому засіданні.
Через канцелярію суду надійшла заява в порядку ст.50 ГПК України щодо залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме: уповноважену особу учасників ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" - ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", яка буде вирішуватися в наступному судовому засіданні.
Відповідач-1 явку в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав.
У судове засідання від 20.10.2021 сторони не з'явилися. На адресу суду заяв, клопотань чи пояснень не надходило.
Ухвалою суду від 20.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №5015/118(914/1689/21) на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 11.11.2021.
У судове засідання 11.11.2021 позивач з'явився, позовні вимоги підтримав.
Відповідач-1 у судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позову. 19.10.2021 відповідач-1 подав письмові пояснення на позов, в яких просить застосувати у справі №5015/118/11(914/1689/21) позовну давність та відмовити у задоволенні позову.
Відповідач-2 судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. Відповідач-3 судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
26.08.2021 позивач продав заяву про забезпечення позову, яка за своїм змістом є заявою про витребування доказів.
Присутні у судовому засіданні представники відповідачів заперечували щодо витребування задоволення заяви про витребування доказів.
09.09.2021 позивач подав заяву за вх. №3618/21, в якій просить залучити у справу №5015/118/11(914/1689/21) Уповноважену особу учасників ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" - ТзОВ "Львівські заводи автомобілебудування" (ідентифікаційний код: 38369750) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою суду від 11.11.2021 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" за № 2419/21 від 26.08.2021 про забезпечення позову (про витребування доказів) - відмовлено; у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" за № 3618/21 від 09.09.2021 про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відмовлено. Підготовче засідання відкладено на 22.12.2021
В судове засідання від 22.12.2021 представники сторін з'явились.
На електронну адресу суду 22.12.2021 ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" за вх..№ 30939/21 подано заяву про витребування доказів.
В судовому засіданні представник ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" підтримав дану заяву щодо витребування документів та просив її задовольнити.
Голова правління ПАТ "ЛЗА", ТОВ "Укравтозапчастина" та ліквідатор усно заперечили.
Представник ЗАТ "Інженерні технології" та ТОВ "Фармекс" усно клопотав про відкладення даної заяви з метою ознайомлення та надання письмових пояснень.
В судове засідання 11.01.2022 представники сторін з'явились.
29 грудня 2021 на електронну адресу суду ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" подано уточнення до заяви про забезпечення доказів від 22.12.2021.
На електронну адресу суду 11.01.2022 ЗАТ "Інженерні технології" подано заперечення на заяву про забезпечення доказів, якими вважає, що заява не охоплюється підставами заявлених позовних вимог та вважає недоцільним витребування документів, просить відмовити у задоволенні заяви щодо забезпечення доказів від 22.12.2021 разом із поданими уточненнями від 29.12.2021.
Через канцелярію суду ТОВ "Фармекс" 11.01.2022 подано додаткові пояснення на позовну заяву, якими вважають позов ПрАТ "ВНК Розточчя СТ" необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. До пояснень долучено документи запитувані позивачем.
Також 11.01.2022 на електронну адресу суду ліквідатором подано заперечення на заяву про забезпечення доказів, в якому зазначає, що позивач визнає факт відсутності розрахунків коштами та в матеріалах справи відсутні договори купівлі-продажу згідно яких вбачалось би протилежне, тому вважає, що заява про витребування доказів від ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" щодо здійснення оплати є безпідставною.
В судове засідання від 26.01.2022 представники сторін не з'явились.
24 січня 2022 на електронну адресу суду ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" подано клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із великим об'ємом матеріалів, з якими необхідно ознайомитись та у зв'язку із перебуванням уповноваженої особи ТОВ "ЛЗА" у відрядженні.
Ухвалою суду від 26.01.2022 підготовче засідання відкладено на 02.03.2022.
02 березня 2022 року судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Чорній Л.З. у відпустці.
Ухвалою суду від 03.03.2022 підготовче засідання призначено на 13.04.2022.
В судове засідання від 13.04.2022 представники сторін в судове засідання не з'явились.
08 квітня 2022 на електронну адресу суду ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" подано клопотання про відкладення розгляду заяви на інший день після завершення воєнних дій в Україні.
В судове засідання від 18.05.2022 представники сторін в судове засідання не з'явились.
17 травня 2022 на електронну адресу суду ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" подано клопотання про відкладення розгляду заяви на інший день після завершення воєнних дій в Україні.
ТОВ "Фармекс" подано через канцелярію суду заперечення на заяву позивача про зміну предмета позову.
В судове засідання від 22.06.2022 представники сторін та ліквідатор в судове засідання не з'явились.
В судове засідання від 14.07.2022 представники сторін з'явились.
В судовому засіданні представник позивача та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" підтримали заяву про зміну предмету позову та просили прийняти дану заяву та здійснювати подальший розгляд справи з її врахуванням та усно заявив клопотання про відкладення судового засідання з метою подання доказів до матеріалів справи.
Адвокат ТОВ "Фармекс" та ЗАТ "Інженерні технології" заперечив щодо даної заяви про зміну предмету позову та вважає, що позивач фактично змінив підстави первісних позовних вимог та додав нові позовні вимоги немайнового характеру, що відповідно до ст.46 ГПК України не допускається.
В судове засідання від 17.08.2022 представники сторін не з'явились. На адресу суду заяв, клопотань чи пояснень не надходило.
В судове засідання від 31.08.2022 представники сторін не з'явились.
На електронну адресу суду ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" подано клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування".
Через канцелярію суду ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" подано клопотання про допит свідка, яке буде вирішуватися в наступному судовому засіданні.
02 березня 2022 ПрАТ "ВНК Розточчя СТ" подано заяву про зміну предмету позову.
Ухвалою суду від 31.08.2022, суд дійшов висновку про відмову у прийняті заяви позивача - про зміну підстав позову від 02.03.2022.
В судове засідання від 14.09.2022 сторони та ліквідатор не з"явилися. Через канцелярію суду ЗАТ "Інженерні технології" подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію свідоцтва про реєстрацію випуску акцій ЗАТ "Інженерні технології" №4/13/1/03 від 19.02.2003, копію акту приймання-передачі реєстру власників іменних цінних паперів від 30.07.2008, витяг з Реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Інженерні технології" станом на 30.07.2008 року, яке судом задоволено.
ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" через канцелярію суду подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме: ПП "Львівметалпласт" та ТОВ "Укр-Полімер".
Ухвалою суду від 14.09.2022 заяву ПрАТ "ВНК Розточчя СТ" за вх.№2904/22 від 12.09.2022 про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів задоволено. Залучено Приватне підприємство "Львівметалпласт" (іден. код - 36248365, адреса; 79069, Львівська обл., місто Львів, вул.Шевченка, буд.321) у справу №5015/118/11 (914/1689/21) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Залучено ТОВ "Укр-Полімер" (іден. код - 37986336, адреса: 79069, Львівська обл., місто Львів, вул.Шевченка, буд. 321) у справу №5015/118/11 (914/1689/21) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Підготовче засідання відкладено на 19.10.2022.
В судове засідання від 19.10.2022 сторони не з'явилися. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" подано клопотання за вх.№18094/22 від 31.08.2022 про допит свідка та письмове опитування представника.
Ухвалою суду від 19.10.2022 в задоволенні клопотання ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" від 31.08.2022 за вх.№18094/22 відмовлено; підготовче провадження по справі №5015/118/11 (914/1689/21) закрито та призначено справу до судового розгляду. Розгляд справи призначено на 09.11.2022.
Судове засідання 09.11.2022 не відбулось у зв'язку з відсутністю в приміщені суду електроенергії. Ухвалою суду від 14.11.2022 розгляд справи призначено на 23.11.2022.
Судове засідання 25.11.2022 не відбулось у зв'язку з відсутністю в приміщені суду електроенергії. Ухвалою суду від 25.11.2022 розгляд справи призначено на 14.12.2022.
В судове засідання від 14.12.2022 сторони з'явилися. Представник позивача позовні вимоги підтримала. Представник відповідачів-1, -2 проти позовних вимог заперечив повністю. Адвокат ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" усно просив відкласти розгляд справи з метою подання письмових пояснень.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 14.12.2022, розгляд справи відкладено на 26.12.2022.
12.11.2021 на електронну адресу суду надійшла заява ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" за вх. №4598/21 про залучення третьої особи, в якій просить залучити у справу №5015/118/11 (914/1689/21) Уповноважену особу учасників ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» - ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» (ідентифікаційний код: 38369750) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. У судовому засіданні 14.12.2022 адвокат ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" усно заявив клопотання про залишення без розгляду заяви від 12.11.2021 за вх. №4598/21 про залучення третьої особи. Суд дійшов висновку задовольнити клопотання адвоката ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" та залишити без розгляду заяву ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" за вх. №4598/21 про залучення третьої особи.
26.12.2022 Приватне акціонерне товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" на електронну адресу суду надійшло клопотання, в якому просить повернути справу №5015/118/11(914/1689/21) до стадії підготовчого провадження для вирішення клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду, позовну заяву ПрАТ «ВНК Розточчя СТ», що є предметом розгляду у справі №5015/118/11 (914/1689/21), залишити без розгляду на стадії підготовчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
В обгрунтування клопотання зазначає, що 02 березня 2022 за наслідками ознайомлення з зібраними судом доказами ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» подано заяву про зміну предмету позову. Ухвалою суду від 31.08.2022, суд дійшов висновку про відмову у прийняті заяви позивача ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» про зміну предмету позову від 02.03.2022. Ухвалою суду від 19.10.2022 в задоволенні клопотання ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» від 31.08.2022 за вх.№18094/22 у допиті свідка відмовлено; підготовче провадження по справі №5015/118/11 (914/1689/21) закрито та призначено справу до судового розгляду. Позивач вказує на те, що 14.12.2022 на його електронну скриньку представник Відповідача-1 надіслав правову позиції щодо нормативного обґрунтування позову. Із наведеною правовою позицією відповідача-1 позивач не погоджується, оскільки позовні вимоги базуються на обставинах та доказах не виконання відповідачами умов договору, що склались вже після відкриття провадження у справі про банкрутство. На думку позивача, відповідач мав можливість надати правову позицію саме на стадії підготовчого провадження оскільки відповідач посилається на судову практику від 02.06.2021, тобто на ту практику, яку позивач не міг знати на час підготовки та подання позову, водночас через те, що підготовче провадження тривало до 19.10.2022, відповідач мав можливість заявити цю позицію саме на стадії підготовчого провадження.
Позивач посилається на те, що при підготовці позову не були відомі істотні для справи обставини, які стали відомі вже після збору доказів (матеріали справи №15/253, що з 09.10.2009 по 06.07.2010 перебувала на розгляді судді Господарського суду Львівської області Т. Костів) та враховуючи, що правова практика щодо застосування Кодексу України із процедур банкрутства не є однозначною, з метою судової економії позивач просить суд повернутись на стадію підготовчого провадження з метою розгляду клопотання про залишення позову без розгляду та надати можливість підготувати та подати позов у новій редакції (п. 4 статті 226 ГПК України).
Позивач зазначає, що можливість повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття відповідає актуальній судовій практиці, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18.
Представники відповідачів, присутні у судовому засіданні 26.12.2022, заперечили щодо заяви позивача про повернення на стадію підготовчого провадження, звернувши увагу на важливість дотримання розумних та справедливих строків розгляду справи.
Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників справи. У частині 2 вказаної статті визначено, що учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.
Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. Проте при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Скориставшись аналогією процесуального закону (суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, - частини 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів - частина 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України; головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи - частина 1 статті 207 Господарського процесуального кодексу України), що в даному випадку для можливості задовольнити клопотання позивача про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, першочергово необхідно з'ясувати причини невчинення ним відповідних дій у строк, встановлений для цього, та визначити їх поважність або неповажність.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Як передбачено нормами ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, саме у підготовчому засіданні суд, з'ясовує, зокрема, і чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Мотивуючи клопотання позивач вказує на те, що просить повернутись на стадію підготовчого провадження з метою розгляду клопотання про залишення позову без розгляду та надати можливість підготувати та подати позов у новій редакції.
У процесі проведення попередніх підготовчих засідань у справі, позивач не був позбавлений можливості скористатись своїм правом та заявити клопотання про залишення позову без розгляду. Судом надано достатньо часу та створено всі умови для реалізації учасниками справи процесуальних прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача від 26.12.2022 за вх. №26683/22 про повернення на стадію підготовчого провадження для вирішення питання про залишення позову без розгляду та залишення без розгляду позовної заяви.
У судове засідання 26.12.2022 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Представник відповідач-1 у судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає його необгрунтованим. У письмових поясненнях від 11.11.2021 посилається на те, що в розумінні ст. 58 Конституції України, ст. 42 Кодексу з процедур банкрутств до правочинів, які позивач просить визнати недійсними не можна застосовувати, оскільки слід враховувати законодавство, чинне на момент вчинення правочинів. Ліквідатор вважає, що у позові не зазначено конкретних підстав позову, відсутня правова кваліфікації обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Також, зазначає, що відмова від позову не є правочином, а є дією представника що випливає із договору доручення, тому не підлягає визнанню недійсною.
Представник відповідача-2 у судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, письмових поясненнях.
Представник відповідача-3 у судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, письмових поясненнях, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів у судове засідання не з'явились, письмових пояснень щодо позову не надали.
Позиції сторін та обставини справи.
У позовній заяві позивач просить:
- визнати незаконною відмову боржника від позову у справі №15/253 господарського суду Львівської області на підставі статті 42 Кодексу України із процедур банкрутства, оскільки боржник після відкриття провадження у справі про банкрутство відмовився від активів, що становили істотну частину майнового внеску засновника та на підставі договору доручення передав засновнику 2/3 виручки від продажу майна;
- визнати недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна №5621 від 20.10.08 і договори купівлі-продажу нерухомого майна №№5678, 5682, 5685 від 23.10.08., предметом яких були нежитлові приміщення (будівля адміністративно-побутового корпусу), що розташовані за адресом: м.Львів, вул.Шевченка, 321, позначені в плані літерою «Е-4», загальною площею 9261,4 кв. м., та ідеальні частки будівлі виробничого корпусу №12, загальною площею 91 001,3 кв. м., позначеної в плані літерою «А-4» а саме 11/100 ідеальної частки, нежитлові приміщення 15а; 24-29; 50; 51; 122; III; 104; 105; 123; 10/100 ідеальної частки будівлі - нежитлові приміщення 30-49; 100-103 та приміщення підвалу - II; 17/100 ідеальної частки будівлі - нежитлові приміщення 59а; 15-23; І; II; 96-99; 115; 116; 117а; 119. Обгрунтовуючи вказані вимоги позивач посилається на статтю 42 Кодексу України із процедур банкрутства та зазначає, що угода укладена між пов'язаними особами - споріднений склад засновників ЗАТ «Автонавантажувач» та ЗАТ «Інженерні технології», відбулось відчуження активів що становили 40% майнового внеску засновника та на підставі договору доручення із засновником за яким засновник отримав 2/3 виручки від продажу майна, розрахунок не здійснений грошовими коштами, а у рахунок передачі зобов'язань;
Також, позивач просить застосувати наслідки недійсності, а саме:
- визнати недійсним - договір про поділ нежитлової будівлі від 30.12.2008, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, посвідчений 30.12.2008, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. та зареєстрований під №6579. Підставою недійсності договору про поділ нежитлової будівлі вказує недійсність договорів купівлі-продажу ідеальних часток будівлі №№5678, 5682, 5685 від 23.10.2008, що стали підставою для укладання договору поділу, а також записи від 28.12.2018 у Державному реєстрі речових прав про припинення державної реєстрації об'єктів нерухомості, що утворились в наслідок поділу (підстава припинення реєстрації - знесення власником).
- відновити право власності ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» на об'єкти нерухомості, а саме: - Реєстраційний номер майна: 2125868 Тип майна: нежитлові приміщення (будівля виробничого корпусу №12, літ. «А-4») загальною площею 91001,3 кв.м. Адреса нерухомого майна: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321 Загальна площа (кв.м): 91001,3, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 22582732 Номер запису:1670 в книзі: 6; - Реєстраційний номер майна: 19936267 Тип майна: нежитлові приміщення літ. «Е-4» загальною площею 9261,4 кв.м. Адреса нерухомого майна: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321 стор.219 з 321 RRP-4HI5SD82B Загальна площа (кв.м): 9261,4 та включити ці об'єкти нерухомості у ліквідаційну масу.
У позовній заяві позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 09.11.2011 у справі № 5015/4950/11 розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" до відповідача ТзОВ "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський автонавантажувач" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.05.2009, укладений між ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" та ТОВ "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський Автонавантажувач" щодо продажу нежитлових приміщень 55, 56, 57 в будівлі виробничого корпусу № 12, позначеної в плані літерою "А-4", за адресою: місто Львів, вул. Шевченка, 321. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.05.2009, укладений між ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" та ТОВ "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський Автонавантажувач" щодо продажу нежитлових приміщень 53, 54 в будівлі виробничого корпусу № 12, позначеної в плані літерою "А-4" за адресою: місто Львів, вул. Шевченка, 321.
Вказані приміщення були включені ліквідатором ТОВ «УК ЛА» до ліквідаційної маси, що підтверджується договорами на відповідальне зберігання будівель із правом користування укладеними між ПАТ «Мурованська автобаза» та ТОВ «УК ЛА» та договорами відповідального зберігання майна у цих приміщеннях, укладенихо між ПАТ «Мурованська автобаза» та власниками обладнання - ПАТ ЛЗА, ТОВ «ТВП Львівський автонавантажувач» та ЗАТ «Автонавантажувач». Позивач стверджує, що 26.03.2013 приміщення захоплені ПП «Фірма Галич кабель». Ліквідатор Хомишин І.Г. звернувся до господарського суду із заявою про визнання недійсним договору поділу приміщень корпусу № 12 літ «А-4» за № 1674, від 12.11.2009, посвідчений Лойком О.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.06.2013 у справі № 914/2513/13 у задоволенні клопотання ліквідатора про відстрочку сплати судового збору відмовив. Матеріали позовної заяви з доданими документами Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Львівський автонавантажувач» про визнання недійсним договору поділу від 12.11.2009 повернуто позивачу.
Позивач зазначає, що Єдиний державний реєстр судових рішень містить ухвали та постанови у справі №15/253, зокрема, ухвалу від 06.07.2010 Господарського суду Львівської області, постанову Львівського апеляційного господарського суду та постанову ВГСУ за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" до відповідача-1 ЗАТ "Інженерні технології", до відповідача-2 ЗАТ "Автонавантажувач", відповідача-3 ТзОВ "Фармекс" про визнання недійсними: укладеного між позивачем та ТОВ "Автонавантажувач" договору доручення від 23.06.2008 та укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу нерухомого майна №5621 від 20.10.08 і №№5678, 5682, 5685 від 23.10.2008 предметом яких були нежитлові приміщення (будівля адміністративно-побутового корпусу), що розташовані за адресом: м.Львів, вул. Шевченка, 321 позначені в плані літерою «Е-4», загальною площею 9261,4 кв.м. та три ідеальні частки будівлі виробничого корпусу №12, загальною площею 91001,3 кв. м., позначеної в плані літерою «А-4» 11/100 ідеальної частки, нежитлові приміщення 15а; 24-29; 50; 51; 122; III; 104; 105; 123; 10/100 ідеальної частки будівлі - нежитлові приміщення 30-49; 100-103 та приміщення підвалу - II; 17/100 ідеальної частки будівлі - нежитлові приміщення 59а; 15-23; І; II; 96-99; 115; 116; 117а; 119. Постановою від 26.01.2010 Львівського апеляційного суду заходи забезпечення накладені судом першої інстанції були скасовані. 30.01.2010 між ЗАТ «Інженерні технології» та ТОВ «Фармекс» укладено правочини купівлі-продажу спірного майна. 06.07.2010 представник ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» подав в судовому засіданні заяву про відмову від позову яку ухвалою від 06.07.2010 задоволено, провадження у справі припинено. Заходи забезпечення у виді арешту на спірну нерухомість припинено.
Ухвалою суду від 17.05.2010 відкрито провадження у справі №28/45 про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач». Позивач вважає, що представник ТОВ «УК ЛА» не міг подавати заяви про відмову від позову у спорі про визнання недійсним відчуження майна боржника - три частини корпусу №12 літ. «А-4», площею понад 32 тис.м2 та адміністративний корпус, площею 9,3 тис.м2.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що відомості реєстру містять підставу виникнення права власності на чотири об'єкти - складові частини: договори про поділ нежитлової будівлі, посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. укладені 30.12.2008 за реєстровими номерами 6579 у наслідок чого припинена сумісна власність на частини об'єкту нерухомості, здійснено державну реєстрацію чотирьох окремих об'єктів нерухомості: - один об'єкт Реєстраційний номер майна: 27200100. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ."А-4" загальною площею 58070,2 кв.м власник ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» відчужив далі цей об'єкт нерухомого майна ТОВ «ТВП Львівський автонавантажувач». Три об'єкти нерухомості: РПВН 26178219, 26178300, 26178346: нежитлові приміщення корпусу №12 літ."А-4" загальною площею 9241,8 кв.м., 8895,2 кв.м. та 14794,1 кв.м. відповідно у власності ЗАТ «Інженерні технології».
Позивач вказує на те, що технічна інвентаризація на об'єкт РПВН 27200100 Нежитлові приміщення корпусу №12 літ."А-4" загальною площею 58070,2 кв.м., власник ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» не проводилась, технічний паспорт на окремі будівлі нерухомості перед їх державною реєстрацією як окремі об'єкти нерухомості не виготовлялися.
Позивач у позовній заяві зазначає, що ТОВ «Фармекс» переніс відомості про належні об'єкти до нового Державного реєстру речових прав на об'єкти нерухомості та їх обтяження з відкриттям розділів. Згідно з Інформаційною довідкою номер 244455344 інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15.02.2021 (у подальшому Інформаційна довідка від 15.02.2021) на сторінках 138, 144, 149,156, 245, 248, 249, 251 містять інформацію:
1) Інформація про деталізацію - Стан: запис активний Дата прийняття рішення про закриття: 01.02.2010 Реєстраційний номер майна: 26178346 Тип майна: нежитлові приміщення літ. "А-4" площею 14794,1 кв.м. Адреса нерухомого майна: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321 Загальна площа (кв.м): 14794,1, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 2958820 Запис про ОНМ в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 28.12.2018 20:30:58 на підставі Демонтаж об'єкта нерухомого майна відповідно до акту знесення нерухомого майна від 27.12.2018 №273/08, сторінка 149 довідки Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:208498946101, Об'єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення літ."А-4", об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 14794.1, Опис: Характеристика нежитлових приміщень наведена в технічному паспорті. Адреса: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321, Номер обєкта в РПВН: 26178346 Об'єкт нерухомого майна закрито Дата, час державної реєстрації: 28.12.2018 19:57:01 Підстава: знищення об'єкта нерухомого майна Акт знесення нерухомого майна, серія та номер: 273/018, виданий 27.12.2018, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ" Відомості внесено до реєстру: 28.12.2018 20:02:23, Бойко Христина Романівна, Комунальне підприємство "Реєстрація майна та бізнесу", Львівська обл., індексний номер рішення: 44905331 Сторінка 251.
2) Інформація про деталізацію - Стан: запис активний Дата прийняття рішення про закриття: 01.02.2010 Реєстраційний номер майна: 26178300 Тип майна: нежитлові приміщення літ. "А-4" площею 8895,2 кв.м. Адреса нерухомого майна: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321, Загальна площа (кв.м): 8895,2, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 1779040, Запис про Об'єкт нерухомого майна в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 28.12.2018 20:30:49, на підставі Демонтаж Об'єкта нерухомого майна відповідно до акту знесення нерухомого майна від 27.12.2018 №273/08. Сторінка 138 Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 214904246101, Об'єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення літ."А-4", об'єкт житлової нерухомості: Ні Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 8895.2, Опис: Характеристика нежитлових приміщень наведена в технічному паспорті. Адреса: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321, Номер об'єкта в РПВН: 26178300, Об'єкт нерухомого майна закрито Дата, час державної реєстрації: 28.12.2018 18:28:17, Підстава: знищення об'єкта нерухомого майна Акт знесення нерухомого майна, серія та номер: 273/018, виданий 27.12.2018, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ" Відомості внесено до реєстру: 28.12.2018 19:07:54, Бойко Христина Романівна, Комунальне підприємство "Реєстрація майна та бізнесу", Львівська обл., індексний номер рішення: 44904711 Сторінка 249.
3) Інформація про деталізацію - Стан: запис активний Дата прийняття рішення про закриття: 01.02.2010 Реєстраційний номер майна: 26178219 Тип майна: нежитлові приміщення літ."А-4" площею 9241,8 кв.м. Адреса нерухомого майна: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321 Загальна площа (кв.м): 9241,8, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 1848360, Запис про Об'єкт нерухомого майна в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 28.12.2018 20:30:36 на підставі Демонтаж об'єкта нерухомого майна відповідно до акту знесення нерухомого майна від 27.12.2018 №273/08. Сторінка 144 Деталізована інформація про об'єкт нерухомого майна Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 209787846101, Об'єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення літ."А-4", об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 9241.8, Опис: Характеристика приміщень наведена в технічному паспорті. Адреса: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321 Номер об'єкта в РПВН: 26178219 Об'єкт нерухомого майна закрито Дата, час державної реєстрації: 28.12.2018 19:30:19 Підстава: знищення об'єкта нерухомого майна Акт знесення нерухомого майна, серія та номер: 273/018, виданий 27.12.2018, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ "Відомості внесено до реєстру: 28.12.2018 19:37:01, Бойко Христина Романівна, Комунальне підприємство "Реєстрація майна та бізнесу", Львівська обл., індексний номер рішення: 44905061 сторінка 248.
4) Інформація про деталізацію - Стан: запис активний Дата прийняття рішення про закриття: 01.02.2010, Реєстраційний номер майна: 19936267 Тип майна: нежитлові приміщення літ. "Е-4", загальною площею 9261,4 кв.м. Адреса нерухомого майна: Львівська обл., м.Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321 Загальна площа (кв.м): 9261,4, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 1389210 Запис про об'экт нерухомого майна в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 28.12.2018 20:30:18 на підставі Демонтаж об'єкта нерухомого майна відповідно до акту знесення нерухомого майна від 27.12.2018 №273/08, сторінка 156 Деталізована інформація про об'єкт нерухомого майна, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 193086346101, Об'єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення літ."Е-4", об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 9261.4, Опис: Характеристика нежитлових приміщень наведена в технічному паспорті Адреса: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321 Номер об'єкта в РПВН: 19936267 Об'єкт нерухомого майна закрито Дата, час державної реєстрації: 28.12.2018 20:23:10 Підстава: знищення об'єкта нерухомого майна Акт знесення нерухомого майна, серія та номер: 273/018, виданий 27.12.2018, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ" Відомості внесено до реєстру: 28.12.2018 20:27:32, Бойко Христина Романівна, Комунальне підприємство "Реєстрація майна та бізнесу", Львівська обл., індексний номер рішення: 44905543 сторінка 245.
Позивач мотивує позовні вимоги тим, що згідно з записами Державного реєстру речових прав, ТОВ «Фармекс» нібито зніс усі чотири об'єкти нерухомості, що вибули з власності ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» за оскаржуваними правочинами з ЗАТ «Інженерні технології». Проте, ці відомості суперечать фактичним обставинам, оскільки згідно з даними супутникових знімків, що містить ресурс «Гугл карти» за адресою: Львів вул. Шевченка, 321 і будівля літ. «А-4» площею 91001,4 м2 і будівля літ «Е-4» знаходиться на тому ж самому місці без змін як і були на час їх будівництва та на час відчуження з власності ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» а, отже, правочин з припинення власності на ці будівлі шляхом знесення не відповідає фактичним обставинам справи.
Позивач зазначає, що Інформаційна довідка від 15.02.2021 містить записи про два комплекти з чотирьох об'єктів нерухомості, що мають схожі (не тотожні) параметри із знесеними об'єктами нерухомості. Реєстрація першого комплекту будівель з відкриттям розділу здійснено 14.02.2018 відбулась державним реєстратором Поліщак Марією Василівною, Чернівська сільська рада Мостиського району, Львівської області, індексний номер рішення: 39684569, Підстава для реєстрації - акт, укладений між ПП «Фірма Галич кабель» та внесення майна як внесок в статут Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, реєстраційні дії визнано незаконними та скасовано із закриттям розділів, Скасування відкриття розділу, Дата, час державної реєстрації: 21.12.2018 16:04:53, Відомості про скасування розділів внесені до Реєстру: 21.12.2018 державним реєсторатором Міністерства юстиції Аврамченко Сніжана Сергіївна. Реєстрація другого комплекту будівель із відкриттям розділу (інших ніж закриті) внесені до реєстру у той же день 21.12.2018 синхронно із закриттям скасованих розділів і до них внесено тотожну інформацію про об'єкти нерухомості і про речові права та їх обтяження.
Позивач вважає, що враховуючи, що реєстрація другого комплекту об'єктів нерухомого майна вчинена на підставі документів, що були підставою для реєстрації першого комплексу будівель реєстрація другого комплекту об'єктів нерухомості є незаконною та підлягає скасуванню. Позивач мотивує позовні вимоги тим, що в Державний реєстр двічі вносились дані про неіснуючі будівлі, реєстрація яких дублює записи про реально існуючі об'єкти, що належали ТОВ «УК ЛА» і згідно рішення комісії в сфері державної реєстрації речових прав ці будівлі зареєстровані незаконно та підлягають скасуванню щодо актуальних даних єдиного реєстру речових прав, власниками на три об'єкти нерухомого майна, що є складовими корпусу «А-4» є ТОВ «Укрполімер», а будівлі «Е-4» ПП «Львівметалпласт», які набули це майно від фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як внесок у статутний фонд.
17.08.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача-2, в якому просить застосувати у справі позовну давність до позовних вимог ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна № 5621 від 20.10.2008 і № № 5678, 5682, 5685 від 23.10.2008, укладених між ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач» та ЗАТ «Інженерні технології». Також, просять відмовити у задоволенні позову ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ».
У відзиві на позов відповідача-2 - ЗАТ «Інженерні технології» щодо позовної вимоги ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про визнання незаконною відмови боржника від позову у справі № 15/253, зазначає, що позивач намагається застосувати до правовідносин правову норму, якої не було в 2010 році, коли слухалась справа №15/253. Кодекс України з процедур банкрутства прийнятий лише в 2018 році, а в 2010 році діяв Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у відповідній редакції. Відтак неправомірно поширювати дію правової норми, прийнятої в 2018 році, на правовідносини, що виникли в 2010 році. Також, вказує на те, що інститут «відмови від позову» є виключно процесуальним інститутом, передбаченим нормами Господарського процесуального кодексу України, застосовуючи яку суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Відповідач-2 вважає, що неправомірною є позовна вимога ПрАТ «Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ» щодо визнання незаконною відмови боржника від позову, оскільки така позовна вимога фактично є спробою переглянути ухвалу Господарського суду Львівської області у справі №15/253 від 06.07.2010 поза встановленою Господарським процесуальним кодексом України процедурою (перегляд ухвали суду в апеляційному чи касаційному порядку чи перегляд за нововиявленими обставинами).
Щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна №5621 від 20.10.2008 і №№5678, 5682, 5685 від 23.10.2008, укладених між ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач» та ЗАТ «Інженерні технології» позивач-2 зазначає, що жодна з наведених у позовній заяві ПрАТ «Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ» підстав не співвідноситься з тими обставинами, що наведені у ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. На думку відповідача-2, позивач не обгрунтовує яким чином записи про знесення будівель 28.12.2018 є підставою для визнання недійсними правочинів, укладених в 2010 році.
Відповідач-2 посилається на те, що позов, поданий ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» у справі № 5015/118/11(914/1689/21) лише в червні 2021, тобто після спливу трьохрічного строку, що зазначений у ст.257 ЦКУ, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
ЗАТ «Інженерні технології» вказує на те, що між датою укладення договорів (жовтень 2008 року) та датою заявлення позову (червень 2021 року) пройшло вже більше 12 років. На думку відповідача-2, ще з листопада 2008 року ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ», будучи учасником ТОВ «УК ЛА», та враховуючи положення чинної на той час редакції статті 10 Закону України «Про господарські товариства» мало об'єктивну можливість отримати інформацію про діяльність товариства та ознайомитись з документами, що торкались продажу в 2008 році товариством нерухомого майном. З 12.01.2011 ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ», будучи кредитором у справі банкрутство ТОВ «УК ЛА», додатково мало об'єктивну можливість знайомитися з матеріалами справи про банкрутство, бухгалтерськими, статистичними документами боржника, тобто мало об'єктивну можливість знати про обставини укладення банкрутом договорів купівлі-продажу нерухомого майна №5621 від 20.10.08 і №№5678, 5682, 5685 від 23.10.08, укладених між ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач» та ЗАТ «Інженерні технології», а також достеменно могло знати про порушення своїх прав та про особу, яка їх порушила. Також, звертає увагу, що протягом листопада-грудня 2009 року директором (керівником) ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач» була ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 14.12.2009, також вона впродовж більше останніх п'яти років займає посаду керівника (голови правління) ПрАТ ВНК «Розточчя СТ», внаслідок чого ПрАТ ВНК «Розточчя СТ» мало об'єктивну можливість бути проінформованим про договори купівлі-продажу нерухомого майна №5621 від 20.10.2008 і №№5678, 5682, 5685 від 23.10.2008, укладені між ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач» та ЗАТ «Інженерні технології».
ПрАТ «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» 26.08.2021 направило на електронну адресу відповідь на відзив відповідача-2 ЗАТ «Інженерні технології», в якій не погоджується з запереченнями відповідача-2, враховуючи таке. Кодекс України з процедур банкрутства почав діяти з 21.10.2019 і замінив спеціальний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що діяв до 21.10.2019. Вказаний Закон та КУзПБ передбачають аналогічні обов'язки арбітражного керуючого. У справі 5015/118/11 з моменту відкриття провадження у справі було призначено ліквідаторами чотирьох арбітражних керуючих. ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» вважає, що усі ліквідатори неналежно виконували свої обов'язки, оскільки не дослідили підстави відчуження нерухомого майна банкрута та не здійснювали повноту дій з пошуку такого майна. На думку позивача, ліквідатори протягом ліквідаційної процедури не вжили належних заходів з виявлення і включення до ліквідаційної маси об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресом: м. Львів, вул. Шевченка, 321, позначені в плані літерою «Е-4», загальною площею 9261,4 кв. м., та ідеальні частки будівлі виробничого корпусу №12, загальною площею 91001,3 кв. м., позначеної в плані літерою «А-4», а саме 11/100 ідеальної частки - нежитлові приміщення 15а; 24-29; 50; 51; 122; III; 104; 105; 123 загальною площею 9241.8 м2; 10/100 ідеальної частки будівлі - нежитлові приміщення 30-49; 100-103 та приміщення підвалу -II; загальною площею 8895,2м2 та 17/100 ідеальної частки будівлі - нежитлові приміщення 59а; 15-23; І; II; 96-99; 115; 116; 117а; 119 загальною площею 14794,1 м2. Невиконання повноважень з виявлення та повернення майна банкрута є триваючим порушенням, оскільки з моменту неправомірного вибуття відповідного майна в результаті укладення оскаржуваних правочинів ліквідатором не вживались жодні дії з виявлення та повернення відповідного майна.
ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» посилається на те, що відмова від позову є процесуальним інститутом, але відповідний інститут та взагалі розгляд справи не може існувати/розглядатися відокремлено від застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції на час постановлення ухвали Господарського суду Львівської області від 06.07.2010 у справі №15/253 про затвердження заяви про відмову від позову) справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядалися ними за місцезнаходженням боржника. На час відкриття провадежння у справі про банркрутство ТОВ «УК ЛА» уже була усталена однозначна судова практика щодо обов'язковості розгляду усіх майнових спорів, стороною яких є боржник, господарським судом, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, незважаючи на те, що відповідна норма не була належно закріплена в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 у складі головуючого судді Морозюка А.Я. відкрито провадження у справі №28/45 про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач». На час відкриття провадження у справі №28/45 на розгляді Господарського суду Львівської області в складі судді Костів Т.С. перебував спір за позовом боржника ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» до відповідача-1: ЗАТ «Інженерні технології», до відповідача-2: ЗАТ «Автонавантажувач», до відповідача-3: ТзОВ «Фармекс» про визнання недійсними договорів купівлі продажу нерухомого майна.
На думку позивача, спір у справі №15/253 за позовом ТОВ «УК ЛА» про визнання правочинів із відчуження нерухомого майна з 17.05.2010 мав бути переданий на розгляд суду, у провадженні якого перебувала справа №28/45, відмова від позову розглянута поза межами справи про банкрутство, ухвала Господарського суду Львівської області у справі №15/253 від 17.05.2010 приймалась без урахування особливостей провадження у справі про банкрутство.
Також, ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» вважає, що представник Матвійчук Л.В, який від імені ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» подав заяву про відмову від позову у справі №15/253, діяв з перевищенням повноважень, оскільки норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів обмежуються повноваження боржника з управління та розпорядження активами, яке можливе виключно за згоди арбітражного керуючого боржника - розпорядника майна/керуючого санакції/ліквідатора. Подання заяви про відмову від позову неналежним представником боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство призвело до порушення прав кредиторів боржника.
Позивач ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» зазначає, що не був учасником спору у справі №15/253 та просить суд в межах справи про банкрутство №5015/118/11 та позову, предметом якого, серед іншого, є відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності ТОВ «УК ЛА» на нерухоме майно, від якого відмовився його останній власник і яке перебувало у власності банкрута, оцінити по суті доводи якими керувався боржник оскаржуючи правочини щодо відчуження цього нерухомого майна та з врахуванням зазначених обставин задовольнити позовні вимоги.
Щодо строку позовної давності ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» посилається на те, строк позовної давності не є пропущеним, оскільки згідно з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно знищення нежитлових приміщень літ. «А-4» площею 14794,1 кв.м., площею 8895,2 кв.м., площею 9241,8 кв.м. та нежитлових приміщень літ. «Е-4», загальною площею 9261,4 кв.м. відбулось 21.12.2018, що підтверджується підставами відповідних записів - актами знесення нерухомого майна. ТОВ «Фармекс» реалізувало своє право на припинення права власності на об'єкти нерухомого майна шляхом відмови від такого права власності. Припинення права власності відбулось в момент внесення записів до державного реєстру про знесення відповідних об'єктів нерухомості, а саме 28.12.2018. Позивач посилається на те, що внаслідок продовження фактичного існування об'єктів нерухомого майна та відмови відповідача-3 від них, можливим є безперешкодне відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно записів про право власності ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» на нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №12/літ.А-4/загальною площею 91001,3 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321 та на нежитлові приміщення літ. «Е-4» загальною площею 9261,4 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 321.
Щодо недоведеності позовних вимог ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» зазначає, що з метою доведення обставин, на які посилається позивач, до суду подано заяву про забезпечення доказів, в якій просить витребувати ряд документів, які мають значення для справи.
29.07.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача-3 на позовну заяву, в якому зазначено, що ТОВ «Фармекс» заперечує щодо задоволення позовних вимог ПрАТ «Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ», оскільки вважає, що пред'явлений позов не містить обов'язкових елементів, зокрема: - відсутній предмет позову до ТОВ «Фармекс», бо відсутня матеріально-правова вимога позивача до ТОВ «Фармекс», щодо якої суд повинен ухвалити рішення; -відсутня підстава позову; - позивач не вказав жодної обставини, якими він обґрунтовує до відповідача (ТОВ «Фармекс») позов. Також, відповідач-3 зазначає, що ТОВ «Фармекс» не був і не є стороною оспорюваних позивачем договорів купівлі-продажу нерухомого майна № 5621 від 20.10.2008 і № № 5678, 5682, 5685 від 23.10.2008, укладених між ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач» та ЗАТ «Інженерні технології».
26.08.2021 ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» направило на електронну адресу відповідь на відзив відповідача-3 - ТзОВ «Фармекс», в якому вказує на те, що подана ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» позовна заява відповідає усім вимогам та відповідно містить предмет позову та зміст позовних вимог, у тому числі, висунутих проти відповідача 3 - ТОВ «Фармекс». Підставою для подання позову є неналежне виконання ліквідаторами обов'язку щодо визнання недійсними правочинів банкрута та формування ліквідаційної маси за рахунок виявлення та повернення активів, що незаконно вибули із володіння боржника. Зокрема, підставою для подання позову є незаконна відмова представника боржника від позову у справі №15/253, поданій до суду після постановлення Господарським судом Львівської області Ухвали від 17.05.2010 року, якою відкрито провадження у справі №28/45 про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач». Згідно змісту ухвал та постанов у цій справі ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач» подало позов до ЗАТ «Інженерні технології» щодо визнання недійсним правочинів, за якими з власності ТОВ «УК ЛА» вибули об'єкти нерухомості: адміністративна будівля літ «Е-4» та три складові частини виробничого корпусу 12 літ «А-4». Ухвалою від 03.06.2010 у справі №15/253 Господарський суд Львівської області задовольнив заяву ТОВ «УК ЛА» про збільшення позовних вимог: визнання недійсними договорів купівлі-продажу, предметом яких є спірне майно, які укладені між ЗАТ "Інженерні технології" та ТзОВ "Фермакс" під час оскарження правочинів про вибуття майна зі власності банкрута, та залучив у справу ТОВ «Фармекс» - нового власника майна.
Також, ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» мотивує вимоги тим, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Фармекс» 21.12.2018 припинив державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості, набуті за оскаржуваними правочинами на підставі знесення. Проте, позивач вважає, що ці відомості суперечать фактичним обставинам, бо відповідно до даних супутникових знімків, що містить інформаційний ресурс «Гугл карти» за адресою: Львів вул. Шевченка, 321 будівля літ. «А-4» площею 91001,4 м2 і будівля літ. «Е-4» знаходиться на тому ж самому місці без змін як і були на час відчуження з власності ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач». Тому вчинені дії, спрямовані на припинення права власності на відповідні будівлі шляхом знесення не відповідають фактичним обставинам справи. У своєму відзиві відповідач-3 ТОВ «Фармекс» не заперечує про подальше існування в натурі чотирьох об'єктів нерухомості - трьох об'єктів, що утворились після поділу частини нежитлових приміщень будівлі «А-4», загальною площею 91001,4 м2 та будівлі «Е-4», загальною площею 9261,4 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Шевченка 321, які начебто були знесені відповідно до Акту знесення нерухомого майна від 27.12.2018 №273/08 та вибули із власності ТОВ «УК ЛА» за оскарженими правочинами. В результаті чого Господарським судом Львівської області розглядається вимога щодо визнання права власності ТОВ «УК ЛА» на відповідні об'єкти нерухомого майна та включення їх до ліквідаційної маси. ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» вважає, що правомірно пред'явило позовні вимоги до ТОВ «Фармекс».
11.01.2022 ТОВ «Фармекс» подало додаткові пояснення (заперечення) на позовну заяву, в яких посилається на те, що TOB «Фармекс» набуло право власності на окремі об'єкти нерухомого майна на підставі відплатних договорів в ЗАТ «Інженерні технології», а саме:
- нежитлові приміщення, позначені на плані літ. «А-4», загальною площею 14794,1 кв.м., - за ціною 3 550 584,00 грн. на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком O.A. 30.01.2010 за реєстровим № 860,861; Акту приймання-передачі від 30.01.2010 року; право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.02.2010 року, реєстраційний номер: 26178346, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 01.02.2010, номер витягу: 25190541;
- нежитлові приміщення, позначені на плані літ. «А-4», загальною площею 8895,2 кв.м., - за ціною 2 134 848,00 грн. на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком O.A. 30.01.2010 року за реєстровим № 856,857; Акту приймання-передачі від 30.01.2010 року; право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.02.2010 року, реєстраційний номер: 26178300, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 01.02.2010, номер витягу: 25190276;
- нежитлові приміщення, позначені на плані літ. «А-4», загальною площею 9241,8 кв.м., - за ціною 2 218 032,00 грн. на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком O.A. 30.01.2010 за реєстровим № 858,859; Акту приймання-передачі від 30.01.2010; право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.02.2010 року, реєстраційний номер: 26178219, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 01.02.2010, номер витягу: 25190737;
- нежитлові приміщення, позначені на плані літ. «Е-4», загальною площею 9261,4 кв.м., - за ціною 1 667 052,00 грн. на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком O.A. 30.01.2010 року за реєстровим № 854,855; Акту приймання-передачі від 30.01.2010 року; право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.02.2010 року, реєстраційний номер: 19936267, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 01.02.2010, номер витягу: 25188791.
Як вбачається зі змісту вказаних договорів, покупець зобов'язувався сплатити продавцеві шляхом безготівкового перерахування (переказу) коштівна поточний рахунок продавця, або шляхом видачі продавцеві емітованих власних простих векселів зі строком оплати за пред'явленням, не пізніше 180 календарних днів з дати нотаріального посвідчення цього договору.
ТОВ «Фармекс» повідомляє, що товариство не зносило чотирьох об'єктів нерухомості, що вибули з власності ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач» за оскаржуваними правочинами з ЗАТ «Інженерні технології». Записи в державний реєстр нерухомого майна про нібито знесення таких об'єктів нерухомого майна неправомірно здійснила Бойко Христина Романівна, державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу», яка 27 грудня 2018 вчинила реєстраційну дію - державну реєстрацію припинення речових прав (припинення іпотеки та припинення обтяження (заборони відчуження), а також припинення права власності (із закриттям розділу) на 4 (чотири) об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Шевченка 321, що належать на праві власності ТОВ «Фармекс». Відповідач-3 вказує, що зазначене підтверджується, зокрема, ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 13.05.2021 у справі №462/3204/21, ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 13.05.2021 у справі № 462/3204/21. У кримінальному провадженні ТОВ «Фармекс» є потерпілою особою, тобто особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди внаслідок неправомірних дій державного реєстратора.
ТОВ «Фармекс» зазначає, що право власності на окремі об'єкти нерухомого майна, щодо яких ПрАТ ВНК «Розточчя СТ» заявлено вимогу про відновлення в реєстрі прав на нерухоме майно записів про право власності ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач», право власності все ще належить ТОВ «Фармекс», набуте в 2010 році на підставі відплатних договорів в ЗАТ «Інженерні технології».
ЗАТ «Інженерні технології» 14.09.2022 направило на електронну адресу суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, до якого долучено копії Свідоцтва про реєстрацію випуску акцій ЗАТ «Інженерні технології» №4/13/1/03 від 19.02.2003, акту прийому-передачі реєстру власників іменних цінних паперів від 30.07.2008, Витягу з Реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Інженерні технології» станом на 30.07.2008, доказів надіслання вказаного клопотання інших учасникам на електронну пошту. ЗАТ «Інженерні технології повідомляє, що станом на 2008 рік (дату укладення оспорюваних договорів) випустило та зареєструвало в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку один випуск акцій, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій №4/13/1/03 від 19.02.2003.
14.11.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких зазначає, що продаж майна ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач» за оспорюваними договорами відбувався за значно заниженими цінами, ТОВ «Фармекс» вказує на відплатність відповідних договорів купівлі-продажу від 30.01.2010, однак не долучив жодного доказу здійснення оплати за такими договорами. Позивач вважає, що відповідач-3 посилається ще на не встановлені в ході кримінального провадження у справі №462/3204/21 обставини, але в той самий час ТОВ «Фармекс» не вчинив жодних дій щодо відновлення свого права власності. ПрАТ ВНК «Розточчя СТ» посилається на те, що протокол №1/080811 Засідання Наглядової (Спостережної) ради ЗАТ «Інженерні технології» від 11.08.2008 року, яким оформлені рішення щодо придбання в ТОВ «УК ЛА» об'єктів нерухомого майна та надання повноважень на вчинення таких дій, підписані особою, яка не мала на це повноважень, оскільки в протоколі №1/080811 Засідання Наглядової (Спостережної) ради ЗАТ «Інженерні технології» від 11.08.2008 Головою Наглядової (Спостережної) ради ЗАТ «Інженерні технології» зазначено ОСОБА_4 , хоча зміна складу Наглядової (Спостережної) ради ЗАТ «Інженерні технології» з 08.05.2008 не відбувалась, що вбачається з матеріалів справи №15/253.
05.11.2022 на електронну адресу суду надійшло заперечення ЗАТ «Інженерні технології» на додаткові пояснення позивача у справі, в яких просить залишити без розгляду письмові пояснення ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» від 11.11.2022 з огляду на те, що позивач подав письмові пояснення після винесення судом ухвали від 19.10.2022 про закриття підготовчого провадження по справі №5015/118/11 (914/1689/21) та призначення справи до судового розгляду. ЗАТ «Інженерні технології» вважає, що вказані письмові пояснення є за своєю суттю заявою про зміну підстав позову.
10.11.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", яке є учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач», в яких посилається на те, що строк позовної давності не ототожнюється з строком, зазначеним у ст. 42 КУзПБ, та, як наслідок, не може застосовуватись в даній справі № 5015/118/11 (914/1689/21), а тому заява про застосування строку позовної давності не може бути задоволена.
ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» вказує на те, що частиною 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачалось, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів. У свою чергу в КУзПБ норма про сумнівні правочини збереглась та збільшено тривалість підозрілого періоду, що розширює можливості захисту порушених прав боржника від неправомірних дій її власників - стаття 42 КУзПБ, згідно з якою правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" вважає, що в підозрілий період були укладені наступні договори, до яких може бути застосовано презумпцію сумнівності:
1. Договір доручення від 23.06.2008, укладений між ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» в особі Директора Гавради Василя Михайловича та ЗАТ «Автонавантажувач» в особі Буденкевича Богдана Степановича.
2. Договір купівлі-продажу від 23.10.2008, укладеного між ТОВ «УКЛА», відіменіякогодіяло ЗАТ «Автонавантажувач», та ЗАТ «Інженерні технології, предметом якогобуло 10/100 (десять сотих) ідеальної частки будівлі виробничого корпусу №12, загальноюплощею 91001,3 (дев'яносто одна тисяча одна ціла три десятих) кв.м., позначені в плані літерою «А-4», що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 321 (нежитлові приміщення 30-49, 100-103 та приміщення підвалу ІІ), посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №5682.
3. Договір купівлі-продажу від 23.10.2008, укладеного між ТОВ «УКЛА», від імені якого діяло ЗАТ «Автонавантажувач», та ЗАТ «Інженерні технології, предметом якогобуло 11/100 (одинадцять сотих) ідеальної частки будівлі виробничого корпусу №12, загальноюплощею 91001,3 (дев'яносто одна тисяча одна ціла три десятих) кв.м., позначені в плані літерою «А-4», що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 321 (нежитлові приміщення 15а, 24-29, 50, 52, 122, ІІІ, 104, 105, 123), посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №5679.
4. Договір купівлі-продажу від 23.10.2008, укладеного між ТОВ «УКЛА», від імені якого діяло ЗАТ «Автонавантажувач», та ЗАТ «Інженерні технології, предметом якого було 17/100 (сімнадцять сотих) ідеальної частки будівлі виробничого корпусу №12, загальною площею 91001,3 (дев'яносто одна тисяча одна ціла три десятих) кв.м., позначені в плані літерою «А-4», що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 321 (нежитлові приміщення 59а, 15-23, І, ІІ, 96-99, 115, 116, 117а, 119), посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №5685.
5. Договір купівлі-продажу від 20.10.2008, укладеного між ТОВ «УКЛА», від імені якого діяло ЗАТ «Автонавантажувач», та ЗАТ «Інженерні технології, предметом якого були нежитлові приміщення, позначені в плані літерою «Е-4», загальною площею 9261,4, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 321), посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №5621.
6. Договір про поділ нежитлової будівлі від 30.12.2008, укладеного між ТОВ «УКЛА» та ЗАТ «Інженерні технології, предметом якого була нежитлова будівля виробничого корпусу №12, загальною площею 91001,3 (дев'яносто одна тисяча одна ціла три десятих) кв.м., позначена в плані літерою «А-4», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 321, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №6579.
7. Договір купівлі-продажу від 30.01.2010, укладений між ЗАТ «Інженерні технології» та ТзОВ «Фармекс» на суму 3 550 584,00 грн., предметом якого були нежитлові приміщення загальною площею 14794,1 кв.м., позначені за планом земельної ділянки літ. «А-4», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 321, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А. та зареєстрованого в реєстрі за №860, 861.
8. Договір купівлі-продажу від 30.01.2010, укладений між ЗАТ «Інженерні технології» та ТзОВ «Фармекс» на суму 2 134 848,00 грн., предметом якого були нежитлові приміщення загальною площею 8895,2 кв.м., позначені за планом земельної ділянки літ. «А-4», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 321, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 856, 857.
9. Договір купівлі-продажу від 30.01.2010, укладений між ЗАТ «Інженерні технології» та ТзОВ «Фармекс» на суму 2 218 032,00 грн., предметом якого були нежитлові приміщення загальною площею 9241,8 кв.м., позначені за планом земельної ділянки літ. «А-4», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 321, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 858, 859.
10. Договір купівлі-продажу від 30.01.2010, укладений між ЗАТ «Інженерні технології» та ТзОВ «Фармекс» на суму 1 667 052,00 грн., предметом якого були нежитлові приміщення загальною площею 9261,4 кв.м., позначені за планом земельної ділянки літ. «Е-4», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 321, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 854, 855.4.
ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" вважає, що відмова від позову у справі №15/253, розмір якого складав понад 50% статутного фонду, була вчинена керівником ТОВ «УК «ЛА» без згоди загальних зборів та вже після винесення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство. Оспорювані договори були укладені в підозрілий період (протягом 3 років до відкриття провадження у справі про банкрутство) виключно з однією метою - виведення активів власниками товариства з ТОВ «УК «ЛА» та завдання шкоди кредиторам боржника, оскільки в результаті таких дій власник майна ТОВ «УК «ЛА» недоотримав грошові кошти, які б могли в повній мірі погасити вимоги усіх кредиторів. Відповідне твердження підтверджується тим, що ЗАТ «ІТ» («покупець»), ЗАТ «Автонавантажувач» (комісіонер) та ТОВ «УК «ЛА» - пов'язані особи через засновників таакціонерів /учасників (кінцевих бенефіціарів). Договір доручення від 23.06.2008 року укладений на умовах, за яких вигоду при продажі оспорюваного майна, отримує не власник ТОВ «УК «ЛА», а повірена особа - ЗАТ «Автонавантажувач», який є одним із засновників боржника. Тобто, власник майна ТОВ «УК «ЛА» із продажу нерухомого майна загальною площею всіх об'єктів нерухомого майна 42 192,5 м2 отримав лише 3 720,1 тис грн., що склало 30,24% ціни продажу, а основну вигоду від продажу, що склала майже 70% або більше ніж у два рази від одержаного власником, отримав ЗАТ «Автонавантажувач» - на момент прийняття рішень єдиний учасник боржника. Отже, структура угод - розподіл виручки від продажу майна підтверджує, що угода укладена з метою зменшення активів боржника без зменшення заборгованості перед кредиторам.
Як стверджує ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", покупець - ЗАТ «Інженерні технології» не витрачав грошових ресурсів, оскільки майно придбав шляхом видачі простих векселів, та шляхом переводу на себе зобов'язань перед кредиторами ЗАТ «Автонавантажувач», які не були виконані. Зокрема, в рахунок зустрічних вимог за переведення боргу, який ЗАТ «Автонавантажувач» повинен був сплатити за Договором позики №27/08 від 27.08.2007. ЗАТ «Інженерні технології» 30.09.2008 («покупець» за оспорюваними договорами) уклав із ТОВ «Вест-Торг2» та ЗАТ «Автонавантажувач» Договір №ВАИ/3009-08 про переведення боргу по Договору позики №27/08 від 27.08.2007. Договір позики №27/08 від 27.08.2007 був укладений між ЗАТ «Автонавантажувач» і ТОВ «Вест-Торг2» на суму позики 12 700 000 рублів. Згідно з наявних в матеріалах справи доказів на момент укладання оскаржуваних правочинів власником ТОВ «Вест-Торг2» був ОСОБА_5 - Голова наглядової ради ЗАТ «Автонавантажувач» та мажоритарний акціонер ЗАТ «Інженерні технології».
На думку ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", оскаржувані угоди не є ринковими, укладені між особами, що пов'язані із одним із учасників боржника, та в інтересах цього учасника боржника. При цьому, спосіб оплати за майно та розподіл виручки не супроводжувався зменшенням заборгованість боржника перед кредиторами і проведено у спосіб, що не відповідає звичайні поведінці учасників ринку. Таким чином, оспорювані договори відповідають усім критеріям сумнівних правочинів за участю засновників (учасників) боржника, за наслідком яких зменшуються активи боржника без зменшення заборгованості перед кредиторами. Аналогічно без здійснення жодних грошових розрахунків відбулось подальший рух майна: відразу після скасування постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 у справі №15/253 арешту на оспорюване майно ЗАТ «Інженерні технології» та ТОВ «Фармекс» (власник - ОСОБА_6 ) поспішно уклали договори купівлі-продажу від 30.01.2010 на невигідних для ЗАТ «ІТ» умовах під час продовження розгляду спору у справі №15/253. В свою чергу «покупець» ТОВ «Фармекс» замість передання грошових коштів ЗАТ «Інженерні технології» за укладеними договорами купівлі-продажу від 30.01.2010 року взяло на себе зобов'язання із оплати боргу за Договором позики №27/08 від 27.08.2007 року. Так, між ТОВ «Вест-Торг2», ЗАТ «Інженерні технології» та ТОВ «Фармекс» 28.03.2011 року було укладено Договір №1 про переведення боргу за Договором позики №27/08 від 27.08.2007.
ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" зазначає, що згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме виходячи з судових рішень у справі № 914/1626/19 про банкрутство ТОВ «Фармекс», ТОВ «Фармекс» не виконав зобов?язання за Договором №1 про переведення боргу за Договором позики №27/08 від 27.08.2007, оскільки Шевченківський районний суд м. Львова Ухвалою від 10.03.2016 у справі № 466/9039/15-ц відмовив у задоволенні клопотання ТзОВ «ВестТорг-2» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду - рішення Арбітражного суду Свердловської області у справі № А60-44141/2014 про стягнення з ТОВ «Фармекс» на користь ТОВ «ВестТорг-2» 27535106,85 руб., що еквівалентно за курсом НБУ відповідно до офіційного курсу станом на 29.10.2015 на суму 9829482,44 грн. та 160675,53 руб., що еквівалентно за курсом НБУ, відповідно до офіційного курсу станом на 29.10.2015 в сумі 57349,91 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита.
ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" вважає, що всі договори купівлі-продажу укладались не з метою отримання виручки для ТОВ «УК «ЛА», а з метою отримання особистої вигоди її власниками - виведення активів та переведення існуючого боргу за договором позики. Також звертає увагу, що усі об'єкти нерухомості були обтяжені іпотекою в користь ПАТ(ПрАТ) «Оргхім», а, отже, ЗАТ «Інженерні технології» та у подальшому ТОВ «Фармекс» були зобов'язані погасити вимоги перед ПрАТ «Оргхім» взамін ЗАТ «Автонавантажувач» та ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ». Проте, як вбачається з матеріалів справи №5015/118/11 та матеріалів справи №914/730/15 ПрАТ «Оргхім» заявив свої вимоги як кредитор у справі про банкрутство ТОВ «УК «ЛА» і в 2019 року отримав повне погашення усіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, а у задоволені заяви із вимогами до ТОВ «Фармекс» було відмовлено. Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.06.2015 у справі №914/730/15 (залишене без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі №914/730/15 та Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі №914/730/15). При цьому, відмовивши ПАТ «Оргхім» в задоволені вимог, ОСОБА_6 - директор та власник ТОВ «Фармекс»: - 12.12.2016 уклав угоди із продажу чотирьох об'єктів нерухомості, що є предметом спору, за ціною 57 млн грн. - отримав від ПАТ «Оргхім» право представляти інтереси в комітеті кредиторів ТОВ «УК «ЛА», що відбулись 28.01-02.02.2016 та в квітні 2016 року та прийняв участь у судових засіданнях.
15.12.2022 на електронну адресу суду надійшла правова позиція ЗАТ «Інженерні технології» щодо нормативного обгрунтування позову в якій зазначає, що з тексту позовної заяви слідує, що оспорювані позивачем договори купівлі-продажу нерухомого майна №5621 від 20.10.2008 і №№5678, 5682, 5685 від 23.10.2008, а також договір про поділ нежитлової будівлі від 30.12.2008, укладені між ТОВ «УК ЛА» та ЗАТ «Інженерні технології» ще в 2008 році, в свою чергу, справа про банкрутство ТОВ «УК ЛА» вперше порушена ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 у справі № 28/45 (в подальшому № 5015/118/11), тобто через півтора року після укладення оспорюваних договорів.
ЗАТ «Інженерні технології» посилається на те, що у п.60 постанови Верховного суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 вказано, що позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Щодо застосування статті 42 КУзПБ під час вирішення питання про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником до набрання чинності та введення в дію КУзПБ відповідач-2 вказує на те, що відповідно до п. 115 постанови Верховного суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 приписи статті 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019 до правовідносин, що склалися до 21.10.2019 - підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство.
На думку ЗАТ «Інженерні технології», укладення між ТОВ «УК ЛА» та ЗАТ «Інженерні технології» договорів купівлі-продажу нерухомого майна №5621 від 20.10.2008 і №№5678, 5682, 5685 від 23.10.2008, а також договору про поділ нежитлової будівлі від 30.12.2008, поза межами "підозрілого періоду" (одного року, що передував порушенню справи про банкрутство), визначеного статтею 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУзПБ, виключає можливість звернення (кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених статтею 42 КУзПБ та задоволення таких позовних вимог в межах справи № 5015/118/11(914/1689/21).
20.12.2022 на електронну адресу суду надійшло заперечення ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" на правову позицію на правову позицію ЗАТ «Інженерні технології» щодо нормативного обґрунтування позову. ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" стверджує, що представник ЗАТ «Інженерні технології» посилається лише на одну постанову Верховного Суду від 02.06.2021, яка не мала одностайного рішення серед суддів, які входили в колегію при розгляді справи № 904/7905/16 (Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., Ткаченко Н. Г.), а тому така єдина постанова не може свідчити, що вся судова практика розвивається в такому напрямку. Зокрема, про це також свідчить наявність двох окремих думок суддів Васьковського О.В. та Білоуса В.В. ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" зазначає, що погоджується з окремими позиціями суддів Касаційного господарського суду, оскільки стаття 42 КУзПБ з моменту набрання чинності Кодексом розширила права ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" як уповноваженої особи учасників, а тому відповідає вимогам статті 58 Конституції України, яка підлягає застосуванню в силу прямої дії норм Основного Закону та їх найвищої юридичної сили. На думку ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", спір справі №15/253 за позовом ТОВ «УК ЛА» про визнання правочинів із відчуження нерухомого майна з 17.05.2010 мав бути переданий на розгляд суду, у провадженні якого перебувала справа №28/45, відмова від позову розглянута поза межами справи про банкрутство, ухвала Господарського суду Львівської області у справі №15/253 від 17.05.2010 приймалась без урахування особливостей провадження у справі про банкрутство.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.
Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
У контексті зазначеного можна зробити висновок, що застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам спеціального закону про банкрутство.
До того ж, на відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (як ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегулювує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 зазначає, що критерієм для застосування норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу нерухомого майна №5621 укладений 20.10.2008, договори купівлі-продажу нерухомого майна №№5678, 5682, 5685 укладені 23.10.2008, договір про поділ нежитлової будівлі, укладений 30.12.2008, з заявою про визнання недійсними вказаних договорів Приватне акціонерне товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" звернулося у червні 2021 року (тобто після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 у справі № 28/45 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" прийнято до розгляду і порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" (місцезнаходження: 82630, Львівська обл., Сколівський район, с.Коростів, вул.Гірська,3; фактична адреса: 79069, м.Львів, вул.Шевченка, 321; ідентифікаційний код 31148163).
15.09.2010 ухвалою Господарського суду Львівської області (с.Морозюк А.Я.) провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" припинено у зв'язку із недотриманням кредитором вимог ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року апеляційну скаргу ТзОВ "Укравтозапчастина" задоволено повністю, ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.09.2010 у справі №28/45 скасовано та матеріали справи скеровано на розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.01.2011 прийнято справу № 28/45 до розгляду та присвоєно справі № 5015/118/11.
Ухвалою від 08.02.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Скочка І.Я.
Провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19 січня 2013.
У редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чинній з 19.01.2013, умови та підстави визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника було врегульовано ст. 20 цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у зазначеній вище редакції) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог. Виходячи з аналізу ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наведена норма, у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягає застосуванню у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та до правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.
У зв'язку з викладеним, враховуючи, що провадження у цій справі про банкрутство порушено на підставі норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній до 19.01.2013), суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для застосування при розгляді заяви ліквідатора про визнання недійсним договору підстав недійсності правочину, передбачених ст. 42 Кодексом України з процедур банкрутства.
На момент виникнення спірних правовідносин Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній до 19.01.2013) не містив норми, яка передбачала спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
Відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУзПБ, не виключає можливості визнання недійсним правочину боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом за умови доведеності відповідних обставин позивачем.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "Інженерні технології", до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс", смт. Брюховичі про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договорів.
Відповідно до п.87, п.88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц (14-96цс18) за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом яких той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Стосовно заяви відповідача-2 - ЗАТ «Інженерні технології» про застосування наслідків спливу строків позовної давності до спірних правовідносин, суд зазначає, що з огляду на відмову в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договорів, відсутні підстави для розгляду заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати, які поніс позивач у зв'язку з розглядом справи, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, відносяться на нього.
Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи сторонами не було заявлено та понесено.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "Інженерні технології", до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс", смт. Брюховичі, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство «Львівметалпласт», ТОВ «Укр-Полімер» про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договорів - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складений 03.01.2023.
Суддя Чорній Л.З.