ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.01.2023Справа № 910/14840/22
Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» (08301, Київська область, м. Бориспіль, вулиця Глибоцька, будинок 128-а, ідентифікаційний код юридичної особи 03363720) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідні технології будівництва» (03146, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 5-В, ідентифікаційний код юридичної особи 38365283) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 45 від 10.11.2021 у розмірі 7 547,88 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 932,13 грн, 3 % річних у розмірі 235,12 грн та пені у розмірі 744, 45 грн,
Комунальне підприємство «Виробниче управління комунального господарства» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідні технології будівництва» заборгованості за договором про надання послуг № 45 від 10.11.2021 у розмірі 7 547,88 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 932,13 грн, 3 % річних у розмірі 235,12 грн та пені у розмірі 744, 45 грн.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника пені у розмірі 744,45 грн, з огляду на наступне.
У відповідності до статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Суд звертає увагу заявника на те, що вимоги про стягнення з боржника 744,45 грн пені не є складовою боргу, а є штрафними санкціями і відповідно такі вимоги не можуть бути заявлені стягувачем у заяві про видачу судового наказу.
За змістом пункту третього частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Оскільки, Комунальним підприємством «Виробниче управління комунального господарства» заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, то суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника пені у розмірі 744,45 грн слід відмовити.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини 1 статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Комунальному підприємству «Виробниче управління комунального господарства» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідні технології будівництва» пені у розмірі 744,45 грн.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Мандриченко