Справа № 564/2429/22
02 січня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі №564/2429/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України
В провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебувала адміністративна справа №564/2429/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України.
Ухвалою суду від 22 грудня 2022 року провадження у справі №564/2429/22 закрито на підставі п.8 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, оскаржувані порушення були виправлені - скасовані оскаржувані постанови.
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про вирішення питання про розподіл судових витрат, які остання понесла.
Дослідивши подану заяву суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Так судом встановлено, що при зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією установи банку №58 від 21.11.2022, та 744,30 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією установи банку №59 від 21.11.2022.
Також ОСОБА_1 понесено витрати на правову допомогу у розмірі 1400 грн, що підтверджується договором №75/22 про надання правничої допомоги від 18.11.2022, укладеним із адвокатським бюро «Євгеюка Олександра», актом приймання передачі наданої правничої допомоги від 21.11.2022 та квитанцією до прибуткового касового ордера №113/22 від 21.11.2022 на суму 1400 грн.
Вказані витрати ОСОБА_1 відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України є судовими, а відтак суд розцінює заяву ОСОБА_1 як заяву про повернення судового збору та розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відтак, враховуючи, що провадження у справі №564/2429/22 закрито за клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн згідно квитанції №58 від 21.11.2022 та судовий збір у розмірі 744,30 грн згідно квитанції №59 від 21.11.2022 підлягає поверненню останній повністю.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує наступне.
Витрати на правничу допомогу адвоката відповідно до ч.2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами.
Отже, вказана норма відсилає до загального порядку розподілу судових витрат, що визначений ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, зі змісту вказаної статті Кодексу не вбачається визначення порядку розподілу судових витрат у випадку закриття провадження на підставі п.8 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стаття 140 Кодексу адміністративного судочинства України також не застосовується до ситуації, що склалась.
Разом з тим, ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням обставин, що склалися, за відсутності чіткого правового регулювання розподілу судових витрат саме у такому випадку процесуальним законом, суд керується принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.
Так, визнавши помилку й усунувши її, а саме скасувавши оскаржувані постанови самостійно, відповідач не надав підстав для подальшого розгляду справи, адже права позивача були поновлені без завершення судового процесу.
За таких обставин суд вважає за можливе, на підставі ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу залишити за позивачем, не покладаючи обов'язок їх відшкодування на іншу сторону.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 09 грудня 2020 року у справі №1.380.2019.001303, адміністративне провадження №№К/9901/31821/19, К/9901/31975/19, К/9901/32682/19, К/9901/34355/19.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.135, 139, 294 КАС України, суд -
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету судовий збір у розмірі 992,40 грн, що сплачений згідно квитанції установи банку №58 від 21.11.2022, та судовий збір у розмірі 744,30 грн, що сплачений згідно квитанції установи банку №59 від 21.11.2022.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 в часині стягненні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 /п'ятнадцяти/ днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 02 січня 2023 року.
СуддяЛ. А. Грипіч