Справа №949/829/22
28 грудня 2022 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
Свої вимоги мотивує тим, що 22 лютого 2008 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, що зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області, про що складено відповідний актовий запис №14. Від даного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом останніх декількох років стосунки між нею та відповідачем погіршились, між ними зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Вже тривалий час кожен із них живе окремим життям та своїми інтересами. На даний час вони проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Відповідач не має постійного доходу, не працює. Діти на даний час проживають разом із нею та перебувають на її повному утриманні, а тому визначення місця проживання дітей разом із нею, відповідає інтересам дітей.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи шляхом публікації оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 22 лютого 2008 року. Шлюб зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області, про що складено відповідний актовий запис №14. Дана обставина стверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 лютого 2008 року (а.с.19).
Від даного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.6-7).
09 листопада 2022 року на електронну адресу суду надійшов лист від ОСОБА_5 , в якому остання зазначає, що ОСОБА_1 має намір та умисел заключити фіктивний шлюб на території Європи, для того щоб там залишитись на постійне місце проживання.
Однак, вказаний лист суд не бере до уваги, оскільки він жодним чином не стосується предмета позову та не підкріплений жодними доказами, адже можливість розірвати шлюб це впершу чергу право жінки та/або чоловіка, яке є їх волевиявленням.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 18, статті 51, частини 3 статті 56, частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім'ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі позивачки.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно і шлюб існує формально.
Беручи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а позивачка зберегти сім'ю не бажає, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті і майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною 2 статті 110 Сімейного кодексу України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Що стосується позовної вимоги позивачки щодо визначення місця проживання малолітніх дітей разом із нею, суд вважає, що вказана позовна вимога не може вирішуватись разом із позовом про розірвання та підлягає розгляду як окремий позов із посиланням на певні обставини та факти.
Згідно вимог частин 4, 5 статті 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Натомість, в позовній заяві, позивачкою не обгрунтована сама позовна вимога щодо визначення місця проживання малолітніх дітей разом із нею з посиланням на певні обставини, факти та докази, а також не зазначено, що між сторонами наявний спір щодо місця проживання малолітньої дитини, що є основою передумовою для визначення місця проживання дитини, як це передбачено статтею 161 Сімейного кодексу України, а тому в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.
Керуючись статтями 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити частково.
Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 лютого 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області, про що складено відповідний актовий запис №14 - розірвати.
В задоволенні позовної вимоги щодо визначення місця проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір'ю ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , понесені нею судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено 02 січня 2023 року.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор