Справа № 541/605/22
Провадження № 1-кс/541/1029/2022
29 грудня 2022 рокум. Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді заяву ОСОБА_3 про відвід прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавській області ОСОБА_4 , -
ОСОБА_3 звернулася в суд із заявою про відвід прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12022175550000063 від 15.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
В обґрунтування заяви зазначила, що сектором дізнання Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області тривалий час проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022175550000063 від 15.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, під процесуальним керівництвом прокурора Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_4 . Вважала, що даний прокурор не може брати участь у досудовому розслідуванні та підлягає відводу з підстав передбачених ч. 1 ст. 77 КПК України, а саме існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості зважаючи на наступне. Всупереч ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор ОСОБА_4 не скасував незаконну та необґрунтовану постанову начальника СД Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про закриття кримінального провадження № 12022175550000063 від 15.03.2022, хоча матеріали кримінального провадження знаходилися у нього на перевірці. За таких обставин заявник змушена була звернутися до слідчого судді із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження від 31 серпня 2022 року, яка ухвалою слідчого судді від 25 листопада 2022 року була задоволена, а постанова начальника СД Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 скасована. Така бездіяльність процесуального керівника, прокурора ОСОБА_4 призвела до зупинення досудового розслідування на два місяці. Крім того зазначала, що відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений повідомляти особі про підозру, однак прокурор ОСОБА_4 всупереч даної норми КПК України, завідомо знаючи про те, що факт скоєння кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України мав місце і скоїла його конкретна особа, встановлена під час досудового розслідування, а в матеріалах досудового розслідування наявні докази, достатні для повідомлення їй про підозру, відмовився повідомляти про підозру ОСОБА_6 з підстав недостатності доказів, чим зловживає своїми правами і можливостями прокурора, всупереч інтересам служби, перешкоджає ефективному проведенню досудового розслідування в розумні строки і доведенню його до логічного завершення. Також, як обставину, що викликає сумнів у неупередженості прокурора зазначала, що прокурор є суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про правила етичної поведінки» від 17.05.2012, а тому повинен утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать законодавству або становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян. Всупереч даним нормам прокурор вмовляв її на проходження судової психологічної експертизи з метою встановлення обставин чи існували неприязні відносини між нею та ОСОБА_6 . Вважала, що такі дії прокурора ОСОБА_4 спрямовані не на встановлення істини, а на подальше затягування досудового розслідування до того часу, коли кримінальне провадження можна буде закрити по закінченню строку давності. Зазначала, що із вищезазначеного вбачається, що на прокурора ОСОБА_4 здійснюється вплив з боку керівників прокуратури у проведенні неупередженого розслідування даного кримінального провадження. Враховуючи вищевикладене, вбачала в діях прокурора наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подану заяву про відвід прокурора з викладених у ній підстав.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_3 . В письмових поясненнях наданих суду зазначав, що за даним фактом здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020170260000529 від 28.06.2020, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. У подальшому, 23.07.2021 до СД Миргородського РВП надійшла ухвала слідчого судді Миргородського міськрайонного суду, якою було зобов'язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 07.07.2021 про вчинення відносно неї хуліганських дій. На виконання ухвали слідчого судді 23.07.2021 до ЄРДР внесено відомості та відкрито кримінальне провадження за №12021175550000270 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. 06.08.2021 рішенням начальника СД Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 матеріали кримінальних проваджень №12020170260000529 та №12021175550000270 об'єднано в одне провадження - №12020170260000529. Мотивуючи тим, що у даному випадку основним безпосереднім об'єктом посягання був не громадський порядок, а безпосередньо ОСОБА_3 , ОСОБА_5 було змінено правову кваліфікацію 17.12.2021 на ч. 1 ст. 125 КК України. Після закриття кримінального провадження №12020170260000529, виділено матеріали та направлено до суду для притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. ОСОБА_3 не оскаржувала постанову про закриття кримінального правопорушення, а суду надала пояснення, що відносно неї вчинено хуліганські дії і на підставі чого слідчим суддею матеріали скеровано до Миргородської окружної прокуратури для внесення відомостей до ЄРДР за ч. 1 ст. 296 КК України. Підставою для закриття кримінального провадження №12020170260000529 слугувало те, що у ОСОБА_6 був відсутній умисел на спричинення легких тілесних ушкоджень, а тому склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України - відсутній. Потерпіла фактично погодилася із зазначеним у постанові та не оскаржувала її. З урахуванням зазначеного, дізнавачем та судом надано правову оцінку з приводу отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
Крім того, за час здійснення процесуального керівництва (з 22.09.2022) ним надано вказівки в порядку ст. 36 КПК України (17.10.2022 та 15.12.2022), хід виконання яких контролюється. До цього у кримінальному провадженні СД Миргородського РВП ГУНП В Полтавській області неодноразово приймалося рішення про закриття та іншими процесуальними керівниками постанова не була скасована (закрито - 31.03.2022, 30.05.2022, 31.08.2022), що вказує на одностайність позиції процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні. Твердження потерпілої про зловживання ним як прокурором своїми правами і можливостями, діями всупереч інтересам служби, перешкоджання ефективному проведенню досудового розслідування в розумні строки і доведення його до логічного завершення є безпідставними та водночас суперечать позиції самої потерпілої, яка вказує на те, що органом дізнання неодноразово приймалося процесуальне рішення про закриття кримінального провадження, а водночас процесуальними керівниками надавалися вмотивовані вказівки та контролювався хід їх виконання.
Зазначав, що посилання заявника на Закон України «Про правила етичної поведінки» є безпідставним, зокрема, як і твердження про безпідставність призначення та проведення судової психологічної експертизи. Потерпіла аргументувала це тим, що у неї були відсутні неприязні відносини із ОСОБА_6 до подій 27.06.2020, хоча під час досудового розслідування на це вказували всі допитані свідки. Посилання ОСОБА_3 , на необхідність здійснення одночасного допиту її як потерпілої та ОСОБА_6 у процесуальному статусі підозрюваної ґрунтується на суб'єктивній позиції заявниці, оскільки ОСОБА_6 може відмовитися від надання пояснень, скориставшись правом передбаченим ст. 63 Конституції України. З урахуванням вищевикладеного, вважав заяву про відвід безпідставною.
Заслухавши думку заявника, прокурора, дослідивши матеріали заяви, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СД Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022175550000063 від 15.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні серед інших здійснює прокурор ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні якщо, зокрема, він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Слідчий суддя вважає, що заявником ОСОБА_3 не наведено достатніх обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження упередженості прокурора ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.
Посилання ОСОБА_3 стосуються виключно незгоди з діями прокурора та прийнятими ним рішеннями, під час виконання процесуального керівництва досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022175550000063, які не вказують на упередженість прокурора та відповідно до вимог КПК України не є підставами для відводу.
Крім того, при розгляді даного клопотання про відвід відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує як джерело права практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, оцінюючи доводи, викладені на обґрунтування відводу в їх сукупності, суд вважає висловлені заявником доводи щодо відводу прокурора такими, що не ґрунтуються на вимогах ст. 77 КПК України, тобто є сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Ірландія проти Сполученого Королівства»), що застосовується при оцінці доказів.
Таким чином, факти приведені заявником ОСОБА_3 з приводу відводу прокурора не вказують на наявність обґрунтованих сумнівів в неупередженості прокурора та не є визначеною законом підставою для відводу прокурора, а тому в задоволенні заяви про відвід прокурора слід відмовити.
Керуючись ст. 77, 81 КПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавській області ОСОБА_4 , відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1