Справа № 367/8276/21
Провадження № 2-др/367/30/2022
12 грудня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Зінюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Старовойта Віталія Петровича про ухвалення додаткового рішення,
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
05.12.2022 через «Електроний суд» до Ірпінського міського суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Старовойта Віталія Петровича в якій він просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн. Оскільки, у позовній заяві позивачем було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, як він очікує понести до закінчення розгляду справи та зроблено заяву про те, що докази судових витрат будуть надані суду впродовж 5 днів після ухвалення рішення суду. З метою отримання правової допомоги позивачем укладено договір про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2021 року № 86 з адвокатом Старовойтом В.П. Додатком № 1 до вказаного договору сторони обумовили порядок обчислення та строки виплати гонорару за надану професійну правничу допомогу. Згідно п.2.1. Додатку № 1 до договору клієнт сплачує адвокатові фіксовану суму в 5 000,00грн упродовж 30 днів після ухвалення рішення судом першої інстанції, незалежно від його оскарження в суді апеляційної інстанції. Згідно акту приймання-передачі наданих послуг за договором клієнт підтвердив, що послуги з надання професійної правничої допомоги ним отримані, усі послуги надані якісно, в повному обсязі та в обумовлений строк, та заявив про відсутність будь-яких претензій чи застережень щодо надання послуг та їх вартості.
Учасники розгляду в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що в ухваленні додаткового рішення необхідно відмовити з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 206483 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 36799749) заборгованість у розмірі 5 607,61грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ: 36799749) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - 908,00грн. сплаченого при подачі позову судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зауважує, що в позовній заяві позивачем було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат. Витрати на професійну правничу допомогу розміром 14 000,00грн. (консультація, збір доказів, надіслання адвокатських запитів, підготовка позовної заяви). З огляду на те, що на день подання позову не відома остаточна кількість судових засідань по справі, позивач заявляє, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду ним будуть подані докази (договір про надання правової допомоги, платіжні документи про оплату таких послуг, акт приймання-передачі наданих послуг, тощо) та остаточний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи рішення, судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та докази якими вона обґрунтовується, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З'їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Договором про надання професійної правничої допомоги від 01.10.2021 року № 86 та Додатком № 1 до вказаного договору порядок обчислення та строки гонорару за надану професійну правничу допомогу від 01.10.2021 року укладеним між позивачем та адвокатом Старовойтом Віталієм Петровичем, погоджено представництво інтересів позивача в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «»Вердикт Капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визначено порядок розрахунку гонорару адвоката.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду усправах № 923/560/17,№ 329/766/18,№ 178/1522/18).
Доказами, які підтверджують заявлений розмір витрат, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача надано детальний опис виконаних робіт, кількість витрачено часу та вартість послуг з надання правової допомоги..
Відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд приходить до висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн є неспівмірною, зокрема, зі складністю справи та виконаними роботами. Крім того, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об'єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги.
На необхідність дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат неодноразово звертав увагу Верховний Суд.
Велика Палата у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Суд звертає увагу на те, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги (ч. 6 ст. 137 ЦПК України), не виключає обов'язку доведення належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу та їх розміру стороною, яка звернулась до суду із заявою про відшкодування таких витрат.
З огляду на це, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу), з огляду на те, що дана категорія справ, не представляє складності, обсяги виконаної роботи є незначними, розгляд справи проведено в порядку загального позовного провадження, за заявою представника позивача про розгляд справи без участі позивача, а також з урахуванням принципів пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне заяву представника позивача адвоката Старовойта В.П. про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1907,00грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Оскільки додаткове рішення ухвалюється судом у тому самому порядку, що й судове рішення, суд ухвалює у справі додаткове заочне рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 247, 270, 353, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Старовойта Віталія Петровича про ухвалення додаткового рішення задовільнити частково.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ: 36799749) на користь ОСОБА_1 14.08.1986 року народження ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1907,00грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Ірпінський міський суд Київської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Н. Ф. Карабаза