Справа №293/2169/22
Провадження № 3/293/35/2023
03 січня 2023 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючої,
за ст.173 КУпАП
15.12.2022 відділом поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області складений протокол серії ВАВ №175126 відносно ОСОБА_1 про вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №175126 від 15.12.2022 убачається, що гр. ОСОБА_1 22.11.2022 близько 16 год., за адресою: АДРЕСА_2 , виражалась нецензурною лайкою, образливо чіплялась до гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
20.12.2022 на ім'я начальника відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області направлений лист, згідно якого суд просив забезпечити явку в судове засідання правопорушниці ОСОБА_1 , шляхом вручення судової повістки (а.с.6).
22.12.2022 на адресу суду з відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт в якому зазначено, що вручити судову повістку гр. ОСОБА_1 не представилось можливим, оскільки гр. ОСОБА_1 відсутня за місцем свого проживання та місце її перебування нікому не відоме (а.с.11).
У судове засідання, призначене на 22.12.2022 ОСОБА_1 не з'явилась.
Постановою від 22.12.2022 суд застосував до ОСОБА_1 примусовий привід у судове засідання від 03.01.2023. Виконання приводу суд доручив відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
03.01.2023 на адресу суду від відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт, згідно якого викладено, що даний привід виконати неможливо, в зв'язку з тим, що дана громадянка була відсутня за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , та будь-яких осіб за такою адресою виявлено не було, вхідні двері знаходились в зачиненному стані, а місце знаходження гр. ОСОБА_1 не відоме (а.с. 16).
Приймаючи до уваги неналежну поведінку ОСОБА_1 , яка не з'являється у судові засідання,достеменно при цьому знаючи про складення відносно її протоколу про адміністративне правопорушення, з метою розгляду справи у розумні строки, а також приймаючи до уваги строки накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінює її неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з чим суд розглядає справу у її відсутність на підставі наявних у справі доказів.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №175126 від 15.12.2022 гр. ОСОБА_1 , 22.11.2022 близько 16 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , образливо чіплялась до гр. ОСОБА_2 , виражалась нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
З суб'єктивної сторони хуліганські дії правопорушника характеризуються умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Так, ОСОБА_1 умисно порушила громадський порядок зумовлений закономірностями соціального розвитку системи правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певної організаційної форми.
За таких обставин дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №175126 від 15.12.2022 року (а.с.2), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.11.2022 (а.с.3), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.11.2022 (а.с.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України є повністю доведеною.
Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ст.173, 245, 251, 252, 256,283, 285, 289, 291,294,307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення КУпАП, суд
1. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3 (трьох ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51,00 грн (п'ятдесят одну гривню 00 копійок).
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень) 80 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст. 308 КУпАП України, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ЛОСЬ