21 грудня 2022 року Справа № 915/742/21(915/1245/21)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.
при секретарі судового засідання Сулейманової С.М.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а, код ЄДРПОУ 08029523; електронна адреса: mykol_kev@dod.ua; kev_mykolaiv@post.mil.gov.a)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕКО-БУД» (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 96/1; ел.пошта: iveko.bud@gmail.com; код ЄДРПОУ 39295837)
про: стягнення 3042,85 грн.
в межах справи 915/742/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕКО-БУД" (ідентифікаційний код 39295837)
ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕКО-БУД» - арбітражний керуючий Пляка С.В. (ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа 915/742/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕКО-БУД» (ідентифікаційний код 39295837) (далі - ТОВ «ІВЕКО-БУД»).
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва (далі - КЕВ м. Миколаєва) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою 2978 від 26.07.2021, в якій просить суд стягнути з ТОВ «ІВЕКО-БУД» заборгованість за Договором 261 про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення від 06.06.2018 в загальному розмірі 3042,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач в порушення умов Договору 261 про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення від 06.06.2018 не виконує своїх зобов'язань щодо сплати коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2021 - справу 915/1245/21 призначено головуючому судді Семенчук Н.О.
Ухвалою суду від 25.08.2021 справу 915/1245/21 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного провадження.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області 78 від 06.09.2021 відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту 3.3.3. пункту 3.3., абзацу d) підпункту 3.6.1. пункту 3.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області призначено повторний автоматизований розподіл справи 915/1245/21 шляхом передання її головуючій судді Давченко Т.М., яка автоматизованою системою документообігу суду визначена головуючою суддею у судовій справі 915/742/21 про банкрутство ТОВ «ІВЕКО-БУД» (ідентифікаційний код 39295837).
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.09.2021, справу 915/1245/21 передано головуючому судді Давченко Т.М.
21.10.2019р. введено у дію Кодекс України з процедур банкрутства, згідно ч.2 Прикінцевих і Перехідних Положень якого, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність з цього моменту.
Відповідно до ч.1,2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Ухвалою суду від 13.09.2021 суд прийняв справу 915/1245/21 до свого провадження, ухвалив розгляд справи розпочати спочатку за правилами загального позовного провадження в межах справи 915/742/21 про банкрутство ТОВ «ІВЕКО-БУД», присвоїв справі 915/742/21(915/1245/21), підготовче засідання призначив на 27.10.2021. Цією ухвалою суд встановив сторонам строки на подання відзиву, відповіді на відзив та ін.
Ухвалою від 27.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі, підготовче засідання відкладено 07.12.2021.
16.11.2021 розпорядником майна ТОВ «ІВЕКО-БУД» подано суду відзив у справу 915/742/21 (про банкрутство ТОВ «ІВЕКО-БУД») вих. 02-01/141 від 16.11.2021, у якому вважає вимоги позивача безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Позивачем 22.11.2021 подано суду відповідь на відзив (вих. 4217 від 17.11.2021)
У вказану дату судове засідання не відбулося у зв'язку із введенням з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Через активні бойові дії на території Миколаївської області та міста Миколаєва та неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, було змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області (розпорядження Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 12/0/9-22).
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області із 26 липня 2022 року. Після відновлення територіальної підсудності суд ухвалою від 01.11.2022 призначив розгляд справи по суті на 16.11.2022.
Ухвалою суду від 16.11.2022, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 21.12.2022 року об 11:15. цією ухвалою суд також повідомив сторін про розгляд цієї справи поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України. При цьому, суд зауважує на такому:
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розпорядник майна ТОВ «ІВЕКО-БУД» у відзиві вих. 02-01/141 від 16.11.2021 заперечив позовні вимоги, зазначивши, що позов підписано не уповноваженою на те особою, додатки не завірені, відсутні відомості щодо приладів обліку.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Так, ухвалою суду від 06.04.2020 відповідачу було встановлено строк у 15 днів з дня отримання ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Поштове відправлення з ухвалою суду від 25.08.2021 про відкриття провадження у справі (суддя Семенчук Н.А.), направлене на адресу відповідача, 10.09.2021 повернено до суду відділенням зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (штрихкодовий ідентифікатор 5400144324567). Вдруге позивачу було надано можливість надати відзив ухвалою суду від 13.09.2021.
Зазначені ухвали були опубліковані у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107023394) відповідно до положень законодавства.
Сторони не були позбавлені можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Миколаївської області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво їх інтересів в судових засіданнях.
Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав, з жодним письмовим клопотанням або заявою з процесуальних питань по справі не звертався, намірів щодо бажання оформити відзив, або надати час для цієї процесуальної дії суду не заявляв.
Позивачем 22.11.2022 надано суду відповідь на відзив, у якому спростовано заперечення розпорядника майна.
В судове засідання 21.12.2022 учасники справи своїх повноважних представників не направили, хоча про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.
Так, копія ухвали суду від 16.11.2022 про призначення даної справи до розгляду, направлена на електронні адреси сторін згідно їх заяв щодо електронного листування.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, та оскільки сторони були належним чином повідомлені за адресою місцезнаходження про час та місце розгляду справи, при цьому жодних заяв або клопотань до суду не подавалися, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.12.2022 за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту ст. 240 ГПК України, 21.12.2022 за результатами розгляду даної справи, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (далі - виконавець) та ТОВ "Івеко-Буд" (далі - споживач) 06.06.2018 було укладено Договір 261 про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець забезпечує споживача водопостачанням (місце надання послуг: Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв України в.ч. А0224 (в/м 72)), а споживач відшкодовує вартість спожитих послуг за тарифами, встановленими постачальними організаціями для КЕВ м. Миколаїв, на підставі договорів про закупку послуг за державні кошти (п.1.1 Договору).
Розрахунки споживачем за цим договором здійснюються у безготвковій формі, щомісячно, на підставі складених виконавцем рахунків і акту виконаних робіт, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця. Рахунки та акти виконаних робіт складається на підставі показників засобів обліку або за розрахунком, в разі їх відсутності або виходу з ладу (п.2.1, 2.2 Договору).
Згідно п. 3.1 Договору, виконавець зобов'язується своєчасно та в повному обсязі забезпечити споживача водопостачанням, за виключенням випадків відсутності водопостачання у виконавця (п.3.1 Договору).
Споживач зобов'язується шомісячно, 20 числа, надавати акт про спожиті послуги з водопостачання згідно показників засобів обліку (п.3.2 Договору).
Споживач зобов'язується з моменту отримання рахунку за спожиті послуги в термін п'яти банківських днів провести оплату шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний у даному договорі (п.3.3 Договору).
За порушення споживачем термінів, передбачених п. 3.3 цього договору , він сплачує виконавцю суму боргу , а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.5.4 Договору).
Відповідно до п. 6.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.
Пунктом 6.2 Договору визначено, що договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов.
До положень цього договору застосовується позовна давність тривалістю три роки (п. 6.3 Договору).
Позивачем на виконання умов договору було забезпечено відповідача водопостачанням та водовідведенням протягом березня - листопада 2019 року на загальну суму 1925,62 грн, що підтверджується:
- актом прийому - здачі виконаних робіт ? 192 від 20.03.2019 на суму 1128,60 грн;
- актом прийому - здачі виконаних робіт ? 548 від 20.09.2019 на суму 609,44 грн;
- актом прийому - здачі виконаних робіт ? 656 від 20.11.2019 на суму 187,58 грн.
Указані акти підписані представниками виконавця та споживача.
КЕВ для оплати наданих послуг виставив споживачу:
- рахунок 192 від 20.03.2019 на суму 1128,60 грн;
- рахунок 548 від 20.09.2019 на суму 609,44 грн;
- рахунок 656 від 20.11.2019 на суму 187,58 грн.
Тобто, позивачем належно виконано умови договору, послуги надано, будь - яких зауважень у актах прийому - здачі виконаних робіт не указано.
Однак, відповідач не виконав умов договору в частині оплати отриманих послуг, через що виникла заборгованість у сумі 1925,62 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 901 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1925,62 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору, підлягають задоволенню.
У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати отриманих послуг, позивачем цілком правомірно відповідно п. 5.4 Договору нараховано пеню у розмірі 795,07 грн.
Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично правильним, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача й 3% річних у сумі 121,00 грн та інфляційні втрати у сумі 201,16 грн.
Так, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правильність нарахування позивачем штрафних нарахувань, та встановлено, що за веь період прострочення (до дати зверненя до суду з позовом) інфляційні втрати позивача становлять - 201,16 грн, а 3% річних - 121,00 грн.
Відповідачем не оспорено розмір указаних нарахувань.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання в строк визначений Договором, відповідач, у порушення приписів ст. 73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івеко-Буд" (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське Шосе, 96/1; ідентифікаційний код 39295837) на користь Квартирно-екслуатаційного відділу міста Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-А; ідентифікаційний код 08029523) заборгованість за договором про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг ? 261 від 06.06.2018 у загальному розмірі 3042,85 грн. (з яких: 1925,62 грн - вартість отриманих послуг, 795,07 грн - пеня, 201,16 грн - втрати від інфляції, 121,00 грн - 3% річних), а також 2270,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.12.2022.
Суддя Т.М. Давченко