Справа № 450/4278/22 Провадження № 1-кп/450/509/22
про застосування заходу забезпечення кримінального провадження
21 грудня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити клопотання прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 в межах кримінального провадження за ч. 4 ст. 187 КК України, внесено до ЄРДР за № 12022141430000298 від 17.07.2022 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо:
обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петричі Буського району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз 08.02.2022 року Личаківським районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням терміном 2 роки іспитового строку, -
встановив:
суб'єкт звернення просить суд застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петричі Буського району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 08.02.2022 року Личаківським районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном 2 роки іспитового строку, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, без визначення застави.
Прокурор клопотання підтримав, просить суд його задоволити з наведених у письмовому клопотанні підстав.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 клопотання прокурора заперечили щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Проаналізувавши матеріали клопотання судом встановлено такі обставини:
стороною обвинувачення ОСОБА_4 ставиться в провину таке: ОСОБА_4 за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, вступив в злочинну змову та здійснював всі необхідні дії, пов'язані із готуванням до вчинення розбійного нападу, при цьому розподілили роль кожного із учасників злочинної змови з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний намір, 17 липня 2022 року, близько 05:30 год., ОСОБА_4 спільно із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою заволодіння чужим майном, маючи умисел на вчинення розбійного нападу та погрозами застосування насильства, відносно особи яка зазнала нападу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою маскування та запобігання викриттю злочинної діяльності, будучи одягненими у чорний одяг та вкриваючи обличчя маскою, таємно проникли через відчинене вікно у будинок АДРЕСА_3 . В подальшому з метою реалізації свого умислу на збагачення чужим майном, перебуваючи у кімнаті будинку, де здійснюючи пошук грошових коштів та цінних речей, були виявленні та викриті потерпілим ОСОБА_6 щодо якого використовуючи свою фізичну перевагу схопили, поваливши на землю зв'язавши руки, та накинувши на голову наволочку, утримуючи та погрожуючи застосуванням насильства, стали наносити останньому тілесні ушкодження в область голови та тулуба. В подальшому з метою, встановлення місця сховку грошових коштів та золотих виробів, продовжували наносити тілесні ушкодження потерпілому. Після цього, ОСОБА_4 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою відшукавши сховок та заволодівши грошовими коштами потерпілого в сумі 7000 гривень, 6 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 175 500 гривень та золотими виробами.
Продовжуючи свій злочинний намір, діючи згідно наперед обумовленого злочинного плану, ОСОБА_4 разом із невстановленою у ході досудового розслідування особою, покинули місце злочину із викраденим майном у невідомому напрямку та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
17.07.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141430000298 внесені відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого за ч. 4 ст. 187 КК України.
29.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з застосуванням насильства потерпілому (розбої), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.
У відповідності до ч. 6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є особливо тяжким злочином.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
14 березня 2022 року Указом Президента України № 133/2022, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
18 квітня 2022 року Указом Президента України № 259/2022, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
17 травня 2022 року Указом Президента України № 341/2022, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
12 серпня 2022 року Указом Президента України № 573/2022, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Таким чином, з 24 лютого 2022 року по теперішній час в Україні діє воєнний стан.
Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
При розгляді цього клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає, що прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої обвинуваченому.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При обранні запобіжного заходу обвинуваченому суд погоджується із доводами прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Також, обґрунтованими є доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення. Окрім того, з'ясовано, що ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності в тому числі за кримінальні правопорушення проти власності, не працюючий, а відтак не має законних засобів для існування, може знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Тримання під вартою не повинно бути продовжене лише через очікуване покарання у вигляді позбавлення волі (Leteliier v.France (Летельєр проти Франції), §51; LA, v.France (LA. проти Франції), §104; Prencipe v.Monaco (Прансип проти Монако), §79; Tiron v.Romania (Тирон проти Румунії), §§41-42).
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польщі) §43).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Суд враховує і тяжкість покарання за вчинений злочин, яке можливе у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна. Тому, обвинувачений може вжити заходів з метою переховування від суду.
Судом встановлено, що 29.09.2022 на стадії досудового розслідування слідчим суддею Пустомитівського районного суду Львівської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів - з 29 вересня 2022 року до 27 листопада 2022 року без визначення застави.
24.11.2022 слідчим суддею Пустомитівського районного суду Львівської області підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 30 (тридцять) днів, а саме до 29.12.2022.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та встановленню істини у справі; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому його обвинувачують, схильний до вчинення тяжких злочинів, не працює постійно, стабільного доходу не отримує, обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти власності при обтяжуючих обставинах (вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою), а також те, що останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку, у суду є достатні підстави вважати, що такий може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.
Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може спілкуватися з невстановленими особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше судове засідання та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування, може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків та інших співучасників, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, то таке є невмотивоване та задоволенню не підлягає, оскільки ризики які зазначені при обранні та продовженні запобіжного заходу на момент розгляду даного клопотання у підготовчому судовому засіданні не відпали, тому суд приходить до висновку, що підстави для зміни обвинуваченому такого запобіжного заходу як тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою запобіжний захід, відсутні. Окрім того відсутність ризиків стороною захисту не доведена.
Встановлені судом обставини виключають можливість уникнення ризиків, передбачений ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м'якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Тому, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора підставне, тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 233-236, 309 КПК України, суд,
постановив:
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів - з 21.12.2022 року до 18.02.2023 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та скерувати начальнику ДУ Львівська установа виконання покарання № 19 для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1