Єдиний унікальний номер: 448/942/22
Провадження № 2/448/401/22
(повне)
21.12.2022 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя Юрій БІЛОУС,
за участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,
сторони:
позивачка ОСОБА_1,
відповідач Мостиська міська рада Львівської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державної інспекції архітектури та містобудування України у Львівській області,
про: визнання права власності на майно,
учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 - не з'явилася,
її представник - адвокат Мар'яна БРОНА не з'явилася (заява),
представник відповідача Мостиської міської ради - Сергій ДЖАЛА не з'явився (заява),
представник третьої особи Управління Державної інспекції архітектури та містобудування України у Львівській області - не з'явився,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Суть спору:
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Брона М.В., звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 21.12.2020 року.
Вказує, що з метою розширення меж житлової площі, позивачка здійснила прибудову, в результаті чого загальна площа квартири збільшилася, що підтверджується довідкою №272 від 12.03.2021 року, виданої інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 .
Зазначає, що для оформлення прибудови, позивачка зверталася до відповідача Мостиської міської ради із заявою про надання їй дозволу на введення в експлуатацію прибудови до квартири АДРЕСА_1 , у відповідь на яку, її (позивачку) проінформовано, що дана прибудова не може бути прийнята в експлуатацію, оскільки відсутня декларація про готовність об'єкта до введення в експлуатацію.
Стверджує, що згідно технічного паспорту, виготовленого 02.03.2021 року на квартиру та висновку будівельно-технічної експертизи № 03/22 від 18.02.2022, виготовленого Судово експертно-розрахунковим бюро ТзОВ «СЕРБ», не було порушено Державних санітарних, протипожежних та будівельних норм і правил, а також прав інших осіб, власників суміжних земельних ділянок, таким чином, здійснена позивачкою у належній їй на праві власності квартиру реконструкція, яка не передбачала втручання у конструктивні елементи будівлі, не потребувала отримання відповідних дозвільних документів на проведення таких робіт.
Вважає, що вирішення питання визнання права власності в судовому порядку є крайньою мірою захисту права власності за відсутності інших можливих заходів захисту речових прав на нерухоме майно та не порушення при цьому прав інших осіб.
За таких обставин ОСОБА_1 з об'єктивних причин позбавлена можливості захистити своє право власності на майно у встановленому досудовому порядку.
ІІ. Позиція учасників справи:
В судове засідання, призначене на 21.12.2022 року, позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, однак в матеріалах справи містяться повноваження представника, згідно яких її інтереси представляє адвокат Брона М.В. (ордер серії ВС №1120364).
В судове засідання, призначене на 21.12.2022 року, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Брона М.В. не з'явилася, однак в матеріалах справи містяться її заява (зареєстрована канцелярією суду за Вх.№ 1886), згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задоволити та проводити розгляд справи у відсутності сторони позивача.На попередніх судових засіданнях, наполягала на задоволенні позову та надала аналогічні пояснення, які містяться в позовній заяві.
Представник відповідача Мостиської міської ради Львівської області - Джала С.Ю. (довіреність №2.19-1066 від 19.04.2021 року) у судове засідання, призначене на 21.12.2022 року, не з'явився, однак надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника ради (зареєстроване канцелярією суду за Вх.№ 4009). На попередніх судових засіданнях, позов визнав повністю.
Представник третьої особи - Управління Державної інспекції архітектури та містобудування України у Львівській області був своєчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак в суд не з'явився, не повідомив про причини своєї неявки, а також не надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді від 15.08.2022 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 15.09.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою судді від 31.10.2022 року надано доступ ОСОБА_3 , як представнику третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України, до електронної справи №448/942/22 в підсистемі "Електронний суд".
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Заслухавши пояснення сторін у справі, наданих ними у попередніх судових засіданнях, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи:
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.12.2021року, посвідченого приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Келюх М.А., належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 . Згідно зазначеного договору загальна площа квартири становить 44,1 кв.м.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 238073288 від 21.12.2020, позивачка ОСОБА_1 , зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 13.01.2021 року і по теперішній час, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи №1971 від 13.01.2021 року.
З метою розширення меж житлової площі, позивачкою здійснювалось будівництво прибудови, в результаті чого загальна площа квартири збільшилася на 17,3 кв.м., що підтверджується довідкою інженера з інвентаризації нерухомого майна ФО-П ОСОБА_2 №272 від 12.03.2021 року.
Відповідно до копії технічного паспорту, виданого ФО-П ОСОБА_2 від 02.03.2021 на квартиру, вбачається, що по АДРЕСА_2 , розташована квартира загальною площею 60,0 кв.м, житловою 38,8 кв.м. та допоміжною 1,4 кв.м.
Згідно звіту оцінювача експертних досліджень про оціночну (ринкову) вартість об'єкта експертної грошової оцінки складеного ТзОВ «Шерлі Груп» від 12.08.2022, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , становить 344 184,97 грн.
Також, судом встановлено та не заперечено представником відповідача у судовому засіданні, що 08.12.2021 року позивачка зверталася у Мостиську міську раду Львівської області із заявою про надання дозволу на введення в експлуатацію прибудови площею 17,3 кв.м. до квартири АДРЕСА_1 .
У відповідь на заяву позивачки від 08.12.2021 року, листом за №02.20/с-5254 від 14.12.2021 року, відповідач роз'яснив, що прибудова площею 17,3 кв.м. до квартири АДРЕСА_1 не може бути прийнята в експлуатацію, оскільки відсутня декларація про готовність об'єкта до введення в експлуатацію.
Як стверджує позивачка у позовній заяві, спірна прибудова виникла внаслідок перепланування житлової квартири та за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), а тому у Законі відсутня вимога про отримання дозволу на виконання відповідних будівельних робіт, а відтак і введення відповідної прибудови в експлуатацію.
На підтвердження вищевикладених обставин позивачкою ОСОБА_1 , було замовлено експертне дослідження, проведення якого було доручено судово експертно-розрахунковому бюро ТзОВ «СЕРБ».
Згідно висновку судового експерта по результатах проведення будівельно-технічної експертизи №03/22 від 18.02.2022 року, прибудова до квартири АДРЕСА_1 , відноситься до виду будівництва «Реконструкція», відповідає вимогам ДБН та нормативно-правовим актам у галузі будівництва щодо рівня комфорту, параметрів квартири, експлуатації приміщень у багатоквартирному будинку інженерно-геологічним та гідрогеологічним умовам земельної ділянки, наявним інженерним мережам, санітарним, пожежним вимогам та правилам утримання будинків і прибудинкових територій.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією договору купівлі-продажу квартири від 21.12.2021 року; копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №238073288 від 21.12.2020 року; копією довідки ФО-П ОСОБА_2 №272 від 12.03.2021 року; копією відповіді Мостиської міської ради Львівської області №02.20/с-5254 від 14.12.2021 року; копією технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 ; копією висновку експерта судового експертно-розрахункового бюро ТзОВ «СЕРБ» №03/22 від 18.02.2022 року; копією паспорта та ідентифікаційного коду позивачки; копією довідки про реєстрацію місця проживання особи №197 від 13.01.2021 року; копією звіту про оцінку майна від 12.08.2022 року та іншими матеріалами справи.
V. Застосоване судом законодавство:
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
У відповідності із статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
За змістом статей 316, 317 ЦК України право власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом,
Відповідно до ч. 3 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно статті 14 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, належать роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Крім цього, відповідно до ст. 152 Житлового кодексу України, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Розділом 3 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, поліпшення умов експлуатації відноситься до реконструкції.
До перепланування відносяться ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції жилого будинку з метою підвищення благоустрою та поліпшення умов проживання без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку або приміщенні.
Аналогічні висновки викладено у постанові ВС від 28.04.2020 року у справі №727/11479/17.
Згідно з частиною 2 статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до частини 4 статті 357 ЦК Україниспіввласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
ЦПК України встановлено, що:
- відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
- згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
- у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи;
- статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
- відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
- відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
VI. Висновок суду:
Одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та відповідно, несе ризик настання наслідків, пов'язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як встановлено судом, позивачкою ОСОБА_1 здійснено виконання робіт з перепланування квартири АДРЕСА_1 , однак втручань в конструктивні елементи будівлі не здійснювалось. Вказане перепланування квартири відповідає державним стандартам будівельних норм та правилам щодо безпечної експлуатації.
Таким чином, здійснені позивачкою ОСОБА_1 у належній їй на праві власності квартирі перепланування, які не передбачали втручання у конструктивні елементи будівлі, не потребували отримання відповідних дозвільних документів на проведення таких робіт, що повністю узгоджується з висновками, викладеними у постанові ВС від 28.04.2020 року у справі №727/11479/17.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи та те, що прибудова здійснена на земельній ділянці наданій під уже збудоване нерухоме майно, що належить позивачці на праві приватної власності, без порушення будівельних і технічних норм, протипожежних і санітарних вимог, а також те, що судом не здобуто доказів того, що таке будівництво суперечить суспільним інтересам чи порушує права інших осіб, суд не вбачає перешкод для задоволення позову, а вважає, що є достатньо підстав для задоволення такого і визнання за позивачкою права власності квартиру АДРЕСА_1 .
Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, апозивачка не може в адміністративному порядку вирішити питання про визнання за нею права власності.
VII. Судові витрати:
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції від 10 серпня 2022 року Позивачкою було сплачено 992,40 грн. судового збору.
Оскільки позивачка ОСОБА_1 не заявляла (ні в прохальній частині позову, ні в заяві про розгляд справи у відсутності сторони позивача) вимоги про стягнення, у разі задоволення позову, судового збору, то такий необхідно залишити за останньою.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державної інспекції архітектури та містобудування України у Львівській області, про визнання права власності на прибудову, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 30.12.2022 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: Мостиська міська рада Яворівського району Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул. Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 26307500;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної інспекції архітектури та містобудування України у Львівській області, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ: 44245840.
Суддя Юрій БІЛОУС
Рішення суду набрало законної сили «______»________________20___ року
Суддя Юрій БІЛОУС