Справа № 306/2479/22
Провадження № 1-кс/306/288/22
27 грудня 2022 року м. Свалява
Слідчий суддя Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на прізвище ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із забороною використання та розпорядження тимчасово вилученим майном у кримінальному провадженні №12022078150000209 від 23 грудня 2022 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Прокурор Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним клопотанням, посилаючись на те, що 22.12.2022 року о 11:36 годині до чергової частини ВП № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від поліцейської УПП ОСОБА_5 про те, що під час патрулювання на автодорозі М06 "Київ-Чоп" на проміжку 745 км. (в населеному пункті с.Неліпино, Мукачівського району) об 11:35 годині 22 грудня 2022 року зупинено автомобіль марки "JEEP", д.г.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 . В ході перевірки документів, у працівників поліції виникли сумніви щодо справжності посвідчення водія серії НОМЕР_1 , оскільки бланк посвідчення не відповідає бланкам, які знаходяться у офіційному обігу на території України.
23 грудня 2022 року відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078150000209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
В клопотанні прокурор зазначає, що 22.12.2022 року в ході проведення огляду місця події вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на прізвище ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке згідно постанови дізнавача СД ВП № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 23.12.2022 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022078150000209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. В обгрунтування доводів клопотання прокурор посилається на те, що майно (вказане прокурором у клопотанні) має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є необхідним накладення арешту на зазначене в клопотанні майно. Просить клопотання задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні із забороною користуватися та розпоряджатися майном у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України - з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України - сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання речей, документів, проведення інших процесуальних дій.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання за ч.4 ст.358 КК України, слідчий суддя доходить такого висновку.
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України - тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду; ч.5 ст.132 КПК України - під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України - у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету, відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Крім того, відповідно до п. 1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження).
Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12022078150000209 від 23.12.2022 року відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Постановою дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 23 грудня 2022 року - посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на прізвище ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022078150000209 від 23 грудня 2022 року за ч.4 ст.358 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Слідчий суддя на даній стадії не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а на підставі оцінки сукупності отриманих даних (які мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків) доходить висновку, що надані прокурором слідчому судді матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження - арешт майна.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч.5 ст. 173 КПК України - у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, яке підлягає арешту, підстави застосування арешту майна, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном (заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі майна).
Слідчий суддя встановив, що прокурором у клопотанні обґрунтовано необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно 22.12.2022 року, яке з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами може мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, приймає до уваги, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на вказане тимчасово вилучене майно із забороною користування та розпорядження може призвести до неможливості його дослідження, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, а тому слідчий суддя доходить висновку, що клопотаннянеобхідно задовольнити, враховуючи можливість використання такого речового доказу як доказ у даному кримінальному провадженні за ч.4 ст.358 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.5 ст. 173 КПК України - у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, яке підлягає арешту; ст. 175 КПК України - ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 16, 21, 93, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на прізвище ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із забороною користування та розпорядження тимчасово вилученим майном до закінчення слідчих дій у кримінальному провадженні №12022078150000209 від 23 грудня 2022 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Ухвала виконується негайно.
Ухвала слідчого судді про арешт майна під час досудового розслідування може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали після її постановлення направити прокурору.
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_1