вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"21" грудня 2022 р. Cправа № 902/612/22
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Пшегорської О.Я.,
представників:
позивача - Багрія І.О.,
відповідача - Давидюка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" (вул. Енергетиків, буд. 271, м. Канів, Черкаська область, 19001)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" (вул. Енергетична, буд. 5, м. Вінниця, 21022)
про стягнення 1 883 651,37 грн,
Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" про стягнення 1883651,37 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" відповідно до договору про відступлення права вимоги №08122021/1 від 08.12.2021 стало новим кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" (до зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Несс Констракшн") у правовідносинах, що виникли на підставі договору про надання послуг №20190322/2 від 25.03.2019, укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна Фірма Трейдінвестбуд". При цьому позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання послуг №20190322/2 від 25.03.2019 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" 1 883 651,37 грн заборгованості, з яких: 1495428,91 грн - основного боргу; 142164,9 грн пені; 217787,81 грн - інфляційних втрат та 28269,75 грн - 3% річних.
Ухвалою суду від 22.07.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/612/22 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 04.08.2022.
Під час підготовчого провадження, строк якого протокольною ухвалою від 22.09.2022 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України з власної ініціативи суду, учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 168-237 т. 1); позивачем - відповідь на відзив відповідача (а.с. 240-252, т 1).
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію судового процесу та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.11.2022, про що постановлено відповідну ухвалу від 26.10.2022 у протокольній формі.
Однак, 17.11.2022 судове засідання у справі № 902/612/22 не відбулося у зв'язку з відсутністю електроенергії у Господарському суді Вінницької області, що підтверджується актом щодо знеструмлення електромережі суду №13/2022 від 17.11.2022.
Враховуючи такі обставини, ухвалою від 22.11.2022 судове засідання для розгляду справи №902/612/22 по суті призначено на 13.12.2022. При цьому у судовому засіданні 13.12.2022 оголошено перерву до 21.12.2022.
Окремо слід зазначити, що ухвалою від 01.08.2022 представнику позивача забезпечено участь у судових засіданнях по справі №902/612/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
На визначений час у судове засідання 21.12.2022 з'явився представник відповідача, представник позивача під'єднався до судового засідання в режимі відеоконференції із запізненням, однак зв'язок переривався.
Поряд з цим в силу приписів ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Представник відповідача щодо позову заперечив у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суть заперечень відповідача зводиться до того, що додані до позовної заяви акти наданих послуг, на які посилається позивач, повністю не відповідають узгодженим між виконавцем та відповідачем заявкам-специфікаціям та звітам про надані послуги в частині визначення кількості (об'єму) послуг, розцінок на послуги та протирічать положенням додаткової угоди №1 до Договору, а тому є нікчемними (помилково оформленими) та не підлягають врахуванню в бухгалтерському та податковому обліку як первинні документи.
Відповідно складені за такими нікчемними первинними документами податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної є оформленими з порушеннями вимог чинного законодавства України, оскільки не відповідають реальним показникам кількості та вартості фактично проведених Сторонами господарських операцій.
Так, відповідач зазначає, що якщо податкова накладна складена з даними (кількість (об'єм) послуг, ціни, номенклатурні позиції тощо), що не відповідають первинним документам, така податкова накладна вважається складеною з порушенням норм ПКУ та не може бути підставою для віднесення покупцем суми ПДВ, зазначеної у ній, до складу податкового кредиту.
Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" акцентує увагу, що відповідно до положень п. п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Виконавець повністю порушив (прострочив) законодавчо визначені строки реєстрації розрахунків коригування до помилкових ПН, чим грубо порушив власні господарські зобов'язання, передбачені п.2.4 Договору, та своєю бездіяльністю завдав значних матеріальних збитків відповідачу, що полягають у безповоротно втраченому праві на включення сум ПДВ з помилкових ПН до складу податкового кредиту відповідача.
Окрім того, відповідач підсумовує, що обставини щодо порушення виконавцем обов'язку з належної реєстрації помилкових ПН зумовлюють правомірність утримання відповідачем суми ПДВ у розмірі 1 495 428,91 грн. Тому право вимоги ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" до ТОВ "Несс Дизайн" на суму утримання виникне виключно з моменту настання конкретних юридичних подій - належної реєстрації розрахунків коригування до помилкових ПН в ЄРПН і лише після цього може бути предметом передачі його третім особам.
Тобто у даному випадку зобов'язання відповідача містить відкладальну умову з виконання податкових зобов'язань, яка нерозривно пов'язана з особою відповідача як платника податків та не може бути виконаною позивачем або будь-якою третьою особою.
У відповіді на відзив на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс", зокрема, зазначає таке.
Відповідач у відзиві стверджує, що до Договору про надання послуг №20190322/2 від 25.03.2019 між відповідачем та Виконавцем була укладена Додаткова угода № 1, якою сторони дійшли згоди внести зміни та викласти Додаток № 1 Договору - "Специфікація послуг" в новій редакції. При цьому оригінали відповідних документів у ТОВ "Несс Дизайн" відсутні.
Відповідач стверджує, що у зв'язку з математичними помилками, які були допущені при первинних обрахунках, сторони виправили ціни на послуги.
Однак, надані відповідачем разом із відзивом документи (копії заявок-специфікацій, звітів про надані послуги, актів прийому-передачі наданих послуг) жодним чином не спростовують, а лише підтверджують факти надання виконавцем відповідних послуг відповідачу, їх вартість саме в тому розмірі, на якому позивачем обґрунтовано розрахунок суми позовних вимог. При цьому ціна за одиницю виміру обсягу наданої послуги не є в даному випадку юридично значущою обставиною, враховуючи, що в матеріалах справи містяться акти приймання передачі наданих послуг №№ ВР-20190322/2-001 від 02.05.2019, ВР-20190322/2-002 від 07.05.2019, ВР-20190128/2-003 від 14.05.2019, ВР-20190322/2-004 від 21.05.2019, ВР-20190322/2-005 від 21.05.2019, ВР-20190322/2-006 від 28.05.2019, які були підписані сторонами вже після 25.03.2019 року та були погоджені відповідачем, що ним самим визнається у відзиві.
Більше того, загальна вартість наданих послуг, їх обсяг та факт надання визнається відповідачем, та повторно визнавався шляхом підписання акту звіряння.
Таким чином, доводи відповідача у відзиві не враховують наявні в матеріалах справи докази, а саме: акти приймання передачі наданих послуг №№ ВР-20190322/2-001 від 02.05.2019, ВР-20190322/2-002 від 07.05.2019, ВР-20190128/2-003 від 14.05.2019, ВР-20190322/2-004 від 21.05.2019, ВР-20190322/2-005 від 21.05.2019, ВР-20190322/2-006 від 28.05.2019 та акт звіряння.
Також позивач вказує, що відповідачем не доведено завдання йому збитків внаслідок неможливості формування податкового кредиту.
Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" наголошує, що пункт пункт 2.7. Договору передбачає як умову виникнення зобов'язань з виплати "Суми утримання" саме факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН, про жодні розрахунки коригування у пункті 2.7. не йдеться.
Тобто з аналізу змісту даного пункту Договору випливає, що жодних інших обов'язків, окрім реєстрації податкової накладної в ЄРПН на виконавця даним пунктом не покладено.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
25.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Несс Констракшн" (згодом найменування змінено на ТОВ "Несс Дизайн") (Замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг №20190322/2, відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити вартість послуг Виконавця в розмірі і в порядку, визначених цим Договором.
Згідно з п. 2.4. Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику податкову накладну в електронній формі (розрахунок коригування до податкової накладної) у термін і порядку встановлених законодавством, чинним на момент виникнення податкових зобов'язань.
За змістом п. 2.5. Договору Сторони погодили, що у разі порушення Виконавцем зобов'язань передбачених п. 2.4 цього Договору, що спричинить ризик нарахування або нарахування іншій Стороні штрафу податковими органами згідно Податкового кодексу України за невиконання іншою Стороною своїх зобов'язань як платника податку, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні штраф в наступному розмірі від суми ПДВ, яка зазначена в розрахунках коригувань:
- 10 відсотків у разі порушення терміну від 1 до 5 календарних днів;
- 20 відсотків у разі порушення терміну від 6 до 25 календарних днів;
- 30 відсотків у разі порушення терміну від 26 до 55 календарних днів;
- 40 відсотків у разі порушення терміну від 56 до 175 календарних днів;
- 50 відсотків у разі порушення терміну протягом 175 календарних днів і більше.
Замовник має право не здійснювати оплату Виконавцю за вже надані послуги у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до подання Виконавцем на користь Замовника податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Виконавцем особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Замовник сплачує суму, що дорівнює податковому кредиту з ПДВ протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання Виконавцем відповідних зобов'язань, передбачених Податковим кодексом України. Зазначений пункт застосовується незалежно від умов оплати, передбачених будь-якими Додатками до цього Договору і має перевагу перед будь-якими іншими умовами Додатків чи Специфікацій, які визначають умови оплати Послуг (п. 2.7. Договору).
Сторони дійшли згоди (п. 6.3. Договору), що у разі несвоєчасного здійснення Замовником своїх зобов'язань щодо проведення розрахунків за надані послуги, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 травня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо жодна із Сторін письмово не заявить про намір розірвання цього Договору не пізніше ніж за 20 календарних днів до моменту закінчення строку його дії, то Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний період часу на аналогічних умовах (п. 9.2. Договору).
Відповідно до Специфікації послуг від 25.03.2019 (Додаток №1 до Договору) сторони погодили найменування та вартість за одиницю виміру таких послуг.
На виконання умов Договору в травні 2019 року сторони підписали ряд Актів приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 11 402 713,29 грн, а саме:
- ВР-20190322/2-001 від 02.05.2019 на суму 2 280 848,35 грн (в т.ч. ПДВ 380 141,39 грн);
- ВР-20190322/2-002 від 07.05.2019 на суму 1 412 083,75 грн (в т.ч. ПДВ 235 347,29 грн);
- ВР-20190128/2-003 від 14.05.2019 на суму 2 430 139,8 грн (в т.ч. ПДВ 405 023,3 грн);
- ВР-20190322/2-004 від 21.05.2019 на суму 3 033 993,92 грн (в т.ч. ПДВ 505 665,65 грн);
- ВР-20190322/2-005 від 21.05.2019 на суму 1 091 997,72 грн (в т.ч. ПДВ 181 999,62 грн);
- ВР-20190322/2-006 від 28.05.2019 на суму 1 153 649,75 грн (в т.ч. ПДВ 192 274,96 грн).
За період з 22.03.2019 по 05.07.2022 відповідачем сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" суму основного боргу за вищевказаними Актами за винятком сум ПДВ (в загальному розмірі 1 900 452,21 грн), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 26-60 т. 1).
Як вказує позивач, на підставі актів приймання-передачі наданих послуг №№ ВР-20190322/2-001 від 02.05.2019, ВР-20190322/2-002 від 07.05.2019, ВР-20190128/2-003 від 14.05.2019, ВР-20190322/2-004 від 21.05.2019, ВР-20190322/2-005 від 21.05.2019, ВР-20190322/2-006 від 28.05.2019 та на виконання пункту 2.7 договору ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" було виконано зобов'язання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі відповідних податкових накладних, передбачених Податковим кодексом України, а саме підготовлено та зареєстровано наступні податкові накладні: ПН № 12 від 02.05.2019, ПН № 14 від 07.05.2019, ПН № 15 від 14.05.2019, ПН № 17 від 21.05.2019, ПН № 18 від 21.05.2019, ПН № 22 від 28.05.2019.
Однак реєстрація таких податкових накладних була зупинена органами Державної податкової служби України, внаслідок чого ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" звернулося із відповідним позовом до суду.
За наслідками розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 640/12789/19 позовні вимоги ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" було задоволено та зобов'язано ДПС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні днем їх фактичного подання.
Фактична реєстрація податкових накладних за рішенням суду, окрім ПН №15 від 14.05.2019, відбулася 10.11.2021, що підтверджується даними електронного кабінету платника податків ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" (а.с. 70-72 т. 1) та такий факт відповідачем не заперечується.
Як стверджує позивач, оскільки Виконавцем були виконані зобов'язання з реєстрації податкових накладних в ЄРПН, строк оплати послуг за відповідними актами для Замовника настав, та оплата повинна була бути здійснена на протязі 5 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН, чого ТОВ "Несс Констракшн" зроблено не було, що підтверджується випискою по банківському рахунку ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" за період з 22.03.2019 по 05.07.2022.
Враховуючи, що ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" було зареєстровано в ЄРПН податкові накладні ПН № 12 від 02.05.2019, ПН № 14 від 07.05.2019, ПН № 17 від 21.05.2019, ПН № 18 від 21.05.2019, ПН № 22 від 28.05.2019, позивача вказує, що ТОВ "Несс Констракшн" зобов'язане виконати свої зобов'язання за Договором та сплатити 1 495 428,91 грн, які не були ним сплачені згідно вимог пункту 2.7 Договору (тобто за винятком ПН №15, яка не зареєстрована).
Поряд з цим ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" та ТОВ "Несс Констракшн" обопільно підписано акт звіряння, відповідно до якого зафіксовано наявність боргу відповідача за Договором перед ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" станом на 31.03.2021 в сумі 1 900 452,21 грн.
За Договором відступлення права вимоги №08122021/1 від 08.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" (код ЄДРПОУ 42482418) відступлено право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Несс Дизайн" (до зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Несс Констракшн") за договором про надання послуг №20190322/2 від 25.03.2019 новому кредиторові - Товариству з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс", код ЄДРПОУ 44279874 (позивач).
У зв'язку з відступленням права вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" звернулося із позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" 1 883 651,37 грн заборгованості, з яких: 1495428,91 грн - основного боргу (грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за зареєстрованими податковими накладними), а також 142164,9 грн пені; 217787,81 грн - інфляційних втрат та 28269,75 грн - 3% річних внаслідок прострочення виконання відповідного зобов'язання.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Спірна заборгованість виникла за договором про надання послуг №20190322/2 від 25.03.2019.
За змістом приписів глави 63 Цивільного кодексу України істотними умовами договору про надання послуг є предмет, ціна та строк дії.
Враховуючи дотримання форми та змісту щодо визначення істотних умов договору відсутні підстави вважати неукладеним договір про надання послуг №20190322/2 від 25.03.2019.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Так, пунктом 2.7. Договору сторони погодили, що Замовник має право не здійснювати оплату Виконавцю за вже надані послуги у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до подання Виконавцем на користь Замовника податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Виконавцем особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Замовник сплачує суму, що дорівнює податковому кредиту з ПДВ протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання Виконавцем відповідних зобов'язань, передбачених Податковим кодексом України. Зазначений пункт застосовується незалежно від умов оплати, передбачених будь-якими Додатками до цього Договору і має перевагу перед будь-якими іншими умовами Додатків чи Специфікацій, які визначають умови оплати Послуг.
Іншими словами, у разі подання Виконавцем на користь Замовника податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Виконавцем особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних виникає обов'язок Замовника сплатити суму, що дорівнює податковому кредиту з ПДВ протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання Виконавцем відповідних зобов'язань, передбачених Податковим кодексом України.
Факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних ПН № 12 від 02.05.2019, ПН № 14 від 07.05.2019, ПН № 17 від 21.05.2019, ПН № 18 від 21.05.2019, ПН № 22 від 28.05.2019 на загальну суму 1495428,91 грн податкового кредиту з ПДВ підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.
Суд наголошує, що принцип свободи договору належить до загальних засад цивільного законодавства, закріплених у ст. 3 ЦК України, та є одним із принципів здійснення суб'єктивних цивільних прав. Водночас в межах свободи договору дозволено все те, що не суперечить Закону. Тому включення до вартості наданих послуг обов'язку сплати податкового кредиту з ПДВ є обопільно погодженою сторонами умовою.
За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
В даному випадку має місце не податковий кредит для Замовника, а фактичне включення Виконавцем до вартості наданих послуг суми ПДВ.
Отже, за фактом реєстрації податкових накладних у відповідача виникло грошове зобов'язання перед ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" в силу п. 2.7. Договору на загальну суму 1495428,91 грн.
Суд акцентує увагу, що відповідач, підписавши акт звіряння, відповідно до якого зафіксовано наявність у нього боргу за Договором перед ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" станом на 31.03.2021 в сумі 1 900 452,21 грн, що охоплює суму ПДВ за підписаними актами приймання передачі наданих послуг, визнав в тому числі наявність основного боргу в сумі 1495428,91 грн, що є предметом спору.
Передання права вимоги (цесія) є заміною кредитора в зобов'язанні шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 514 ЦК України внаслідок вчинення правочину новий кредитор отримує всі права первісного кредитора за зобов'язаннями, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України договір відступлення права вимоги укладається в такій самій формі, що й договір, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Враховуючи дотримання вищезазначених законодавчих приписів, відповідно до договору про відступлення права вимоги №08122021/1 від 08.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" стало новим кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" у правовідносинах, що виникли на підставі договору про надання послуг №20190322/2 від 25.03.2019.
Окремо слід відмітити, що суд не погоджується з твердженнями відповідача про неможливість відступлення права вимоги новому кредитору та нікчемність відповідного договору, позаяк зобов'язання є нерозривно пов'язаним з особою первинного кредитора. Так, в силу приписів ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Аналізуючи правову природу правовідносин, що виникли між відповідачем і попереднім кредитором, судом встановлено наявність між ними правовідносин з надання послуг, у межах яких у відповідача як боржника виникло грошове зобов'язання з оплати даних послуг. Тобто відступлення права вимоги відбулося у грошовому зобов'язанні, що виникло із договору про надання послуг. Водночас судом не встановлено, а відповідачем не доведено як вказане зобов'язання нерозривно пов'язане із особою первинного кредитора.
Дійсно, якщо вести мову про податкову звітність та подання декларацій з ПДВ можна погодитися, що в силу податкового законодавства обов'язок звітування нерозривно пов'язаний з особою, яка звітує. Проте за договором відступлення права вимоги не передавалося зобов'язання, яке є пов'язане з податковою звітністю та реєстрацією податкових накладних. Натомість передавалося грошове зобов'язання, що виникло з договору надання послуги, при цьому після процедури реєстрації податкових накладних (на підставі судових актів) за наслідками господарської операції.
Таким чином, суд не вбачає будь-яких правових обмежень, які б не допускали заміну кредитора у зобов'язанні в силу вимог ст.515 ЦК України, оскільки відсутні ознаки, які б вказували на нерозривну пов'язаність зобов'язання з особою попереднього кредитора.
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" про невідповідність актів наданих послуг, на які посилається позивач, узгодженим між Виконавцем та відповідачем заявкам-специфікаціям, що потребувало коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, оцінюються судом критично, позаяк умови п. 2.7 Договору для стягнення суми, що дорівнює податковому кредиту, вказують лише на достатність дотримання умови з реєстрації податкової накладної.
Предметом розгляду в цій справі не виступає реальність та товарність здійснення господарських операцій між відповідачем та його контрагентом.
Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Наявність у матеріалах справи різних специфікацій та актів до Договору, які на противагу позивачу подано відповідачем, факту реєстрації відповідних податкових накладних не спростовують.
Більше того, вартісні показники проведених господарських операцій та відповідні розміри ПДВ як в первинній документації, поданій позивачем, так і в первинній документації, наданій відповідачем, збігаються. При цьому різні варіанти актів та специфікацій підписані сторонам договору надання послуг в один і той саме день.
Таким чином, відповідачем не обґрунтовано на підставі поданих доказів більшу вірогідність існування обставин, що відповідали б його процесуальній позиції.
Крім того, відповідач не спростовує факту підписання ним акту звірки на суму 1 900 452,21 грн, що є додатковим доказом підтвердження боргу на суму 1495428,91 грн.
Решта доводів відповідача зводяться до аргументів про позбавлення його права на включення сум ПДВ з Помилкових ПН до складу податкового кредиту відповідача, внаслідок порушення ТОВ "Будівельна Фірма Трейдінвестбуд" строків відповідного коригування, що також не належить до предмету спору у даній справі.
Поряд з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" не позбавлено права та можливості доводити відповідні матеріальні втрати у судовому порядку в межах іншого провадження за його позовом, в тому числі шляхом доведення наявності складу цивільного правопорушення для стягнення збитків чи шляхом обґрунтування підстав для стягнення штрафу згідно п. 2.5. Договору.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1495428,91 грн основного боргу, внаслідок чого суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині у повному обсязі.
Окрім основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 217787,81 грн - інфляційних втрат; 28269,75 грн - 3% річних та 142164,9 грн пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 6.3. Договору сторони дійшли згоди, що у разі несвоєчасного здійснення Замовником своїх зобов'язань щодо проведення розрахунків за надані послуги, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Перевіркою правильності за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійсненого позивачем розрахунку пені (за період прострочення з 18.11.2021 по 17.05.2022), інфляційних втрат та 3% річних (за період прострочення з 18.11.2021 по 05.07.2022) на відповідні суми податкового кредиту з ПДВ за кожною із зареєстрованих податкових накладних, встановлено, що нарахування позивача перебувають в межах розрахунку суду.
Тому заявлені до стягнення складові заборгованості: пеня в сумі 142164,9 грн; 217787,81 грн - інфляційних втрат та 28269,75 грн - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує із умов укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Суд також через призму сукупності та більшої вірогідності доказів, вважає що доводи відповідача щодо відсутності коригування показників у податкових накладних не впливають на суть вирішення спору.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 28 254,77 грн.
Окрім того, з урахуванням заявлення представником позивача до закінчення судових дебатів про надання доказів понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку про встановлення 5-ти денного строку для подання таких доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення, з призначенням судового засідання відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України.
Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" (вул. Енергетична, буд. 5, м. Вінниця, 21022; код ЄДРПОУ 41444303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" (вул. Енергетиків, буд. 271, м. Канів, Черкаська область, 19001; код ЄДРПОУ 44279874) 1 495 428,91 грн - основного боргу; 142 164,9 грн пені; 217 787,81 грн - інфляційних втрат; 28 269,75 грн - 3% річних та 28 254,77 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Відповідно до ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 19.01.2023 о 14:00 год. в приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, зал № 8 (4-й поверх).
4. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк - п'ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов'язати позивача у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів відповідачу.
5. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: представника позивача Багрія І.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представника відповідача Давидюка І.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повне рішення складено 02 січня 2023 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. Енергетиків, буд. 271, м. Канів, Черкаська область, 19001;
3 - відповідачу - вул. Енергетична, буд. 5, м. Вінниця, 21022.