27 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/185/21 пров. № А/857/14708/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №460/185/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу (головуючий суддя першої інстанції - Махаринець Д.Є., час ухвалення - за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення - м. Рівне, дата складання повного тексту - 18.01.2022),-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що наказ відповідача, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, що полягало у перебуванні на службі в стані алкогольного сп'яніння і, у свою чергу наказ про звільнення його зі служби, видані без достатніх на те правових підстав. Зокрема, зауважив, що до виконання службових обов'язків 26.11.2020 він не приступив, оскільки йому не була видана вогнепальна зброя, а також не проведений інструктаж, крім того він через погане самопочуття мав намір клопотати перед керівником про заміну його у добовому наряді. Також позивач зауважив, що відповідач мав у своєму розпорядженні достатньо широкий спектр передбачених частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту видів дисциплінарної відповідальності одразу обрав найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, не врахувавши при цьому усіх обставин допущеного ним порушення.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга в якій зазначає, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Апелянт зазначає, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що початком виконання позивачем службових обов'язків слід вважати момент його прибуття до Березнівського відділення поліції за місцем несення служби. Факт відсутності підписів у журналах про проходження інструктажу, а також у журналі про отримання зброї, до уваги судом не прийнято.
Суд вважав, що знаходячись на службі у стані алкогольного сп'яніння, він вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських та Дисциплінарного статуту, відтак, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.
З такими доводами суду першої інстанції апелянт не погоджуюсь виходячи з наступного.
Апелянт зауважує, що на момент перевірки його на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» о 08 год. 47 хв. він не заступив у добовий наряд, не отримав табельну вогнепальну зброю, не пройшов відповідний інструктаж, де і мало б бути з'ясовано питання про можливість несення служби в добовому наряді.
Отже, висновок відповідача та суду про перебування його під час несення служби в стані алкогольного сп'яніння, є помилковим.
Також відповідачем не враховано тяжкість проступку, ставлення до виконання службових обов'язків, характеризуючі дані, а висновок про те, що допущене порушення службової дисципліни несумісне зі службою в поліції, є передчасним.
Вважає, що застосування до нього найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, у даному випадку не є виправданою та необхідною мірою відповідальності, не відповідає меті застосування дисциплінарного стягнення - виховання поліцейського для безумовного дотримання службової дисципліни.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Учасник справи в судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 13.05.2004 по 06.11.2015, в Національній поліції з 07.11.2015. З 07.06.2016 обіймав посаду начальника сектору реагування патрульної поліції №4 (далі - СРПП № 4) Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, має звання майор поліції.
Відповідно до наказу Національної поліції України від 11.04.2016 №305 «Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з контролю за станом дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю» роботу мобільних груп, серед іншого, націлено на виявлення перебування поліцейських на службі в стані сп'яніння. Наказано забезпечити мобільні групи, зокрема, технічними засобами відповідно до завдань перевірки.
Відповідно до наказу ГУНП в Рівненській області №1798 від 20.11.2020, створено мобільну групу з перевірки оперативно-службової діяльності, зокрема, несення служби добовими нарядами.
26.11.2020 начальником ГУНП в Рівненській області Камишанським О. виданий наказ №1850, яким призначено службове розслідування за фактом виявлення спільною мобільною групою у складі працівників ВІОС УКЗ та УОАЗОР ГУНП в Рівненській області начальника СРПП № 4 Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , який перебував на робочому місці з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
На виконання вказаного наказу дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни начальником СРПП № 4 Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області майором поліції ОСОБА_1 і за його результатами складено висновок, який затверджено керівником 01.12.2020.
У рамках цього службового розслідування були відібрані пояснення у безпосередньо позивача ОСОБА_1 , начальника Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП ОСОБА_2 , заступника начальника Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП ОСОБА_3 та інспектора сектору кадрового забезпечення Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 у власноручних поясненнях зазначив, що 25.11.2020 приблизно з 18.00 до 23.00 він перебував у своїх знайомих в м. Березне, де святкували День народження. Під час перебування у своїх знайомих він вживав алкогольні напої. Вранці 26.11.2020 він прийшов до Березнівського ВП та мав намір зайти до керівництва та повідомити про те, що не готовий нести службу, однак в цей час проходила селекторна нарада, тому мав намір зробити це пізніше.
Згідно книги нарядів Березнівського ВП №1276 від 01.11.2020, 26.11.2020 відповідальним по Березнівському ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області мав заступити начальник СРПП №4 Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_1 . Крім того, відповідно до журналу №1124 реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю під час проведення інструктажу 26.11.2020 був присутній майор поліції ОСОБА_1 .
Службовим розслідуванням встановлено, що після прибуття мобільної групи до Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП, у приміщенні службового кабінету начальника Березнівського ВП було виявлено працівників поліції, які прибули на інструктаж перед заступанням у добовий наряд, серед яких був і майор поліції ОСОБА_1 .
Працівники ВІОС УКЗ оглянувши зовнішній вигляд добового наряду запропонували майору поліції ОСОБА_1 , який перебував у форменному одязі та мав явні ознаки алкогольного сп'яніння (не чітке мовлення, почервоніння шкіри, запах алкоголю з ротової порожнини), пройти оглдяд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST DRAGER». На вказану пропозицію ОСОБА_1 погодився добровільно.
За результатами проходження огляду було встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (1,04 проміле). Результати тесту було роздруковано та власноручно ОСОБА_1 проставлено підпис про ознайомлення з ним, при цьому не зазначено будь яких зауважень з його сторони. Також ОСОБА_1 не висловлював своєї не згоди із результатами огляду та про проходження огляду в медичному закладі не просив.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/4675, яке чинне до 11.08.2021 року, газоаналізатор ALKOTEST DRAGER 6820 заводський серійний номер ARNA-0664, яким здійснювався огляд позивача відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013.
Згідно з декларацією відповідності вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювання техніки №СДІ-1194-ЗВТ вказаний вище газоаналізатор відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що затверджений Постановою КМУ №94 від 13.01.2016.
Відповідно до акту про перегляд відеозапису, який здійснювався 26.11.2020 старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Рівненській області майором поліції ОСОБА_5 від 27.11.2020 встановлений та зафіксований факт освідчення 26.11.2020 начальника СРПП № 4 Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_1 , який перебував під час служби у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до службової характеристики позивача від 27.11.2020, яка враховувалась комісією у ході службового розслідування, за період служби в ОВС України, підрозділах Національної поліції України ОСОБА_6 зарекомендував себе посередньо. В силу власної неорганізованості та інколи безвідповідального відношення до виконання поставлених завдань, ОСОБА_1 допускає прорахунки у організації та плануванні роботи, що впливає на якість виконавської та службової дисципліни. За період служби мав 7 стягнень. Заохочувався 5 разів. На даний час має діюче дисциплінарне стягнення, а саме, наказом ГУНП в Рівненській області від 19.10.2020 № 32 ОСОБА_1 оголошене зауваження за порушення службової дисципліни, п. 2, 3,5,7 ч.3 ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1,2 частини першої ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог наказу МВС України від 27.04.2020 №357 «Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», що виразилось у неналежному виконанні посадових обов'язків, неприбуття наряду на місце події.
Крім того, до матеріалів службового розслідування долучено довідку від 23.09.2020 вих. № 7844/213/01-2020 про виконання доручення ГУНП в Рівненській області, за підписом начальника Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП Трофимчука Ю.М. Зі змісту даної довідки вбачається, що станом на 23.09.2020 до групи психологічної підтримки та допомоги включено наступних працівників, зокрема майора поліції ОСОБА_1 та зазначено, що у останнього наявне істотне зниження успішності у виконанні професійних завдань, суттєві труднощі адаптації до умов службової діяльності, часті перепади настрою, прояви залежної поведінки, надмірне вживання алкоголю.
Висновком за результатами службового розслідування встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку майором поліції ОСОБА_1 , який полягав у його перебуванні 26.11.2020 на службі в стані алкогольного сп'яніння. За вчинення такого проступку дисциплінарна комісія рекомендувала керівництву звільнити його зі служби у поліції.
На підставі висновку службового розслідування ГУНП в Рівненській області видало наказ від 01.12.2020 № 983 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Згідно з пунктом 1 якого за порушення службової дисципліни, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося в недотриманні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, перебуванні на службі в стані алкогольного сп'яніння, а також у вчиненні дій, які несумісні з вимогами, які пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, що у свою чергу дискредитує звання поліцейського, підриває довіру та авторитет органів поліції, майор поліції ОСОБА_7 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
14.12.2020 начальник ГУНП в Рівненській області видав наказ №198 о/с, яким, відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Березнівського відділення поліції Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено з 14.12.2020 зі служби в поліції.
Не погодившись із вказаними наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позивач знаходячись на службі у стані алкогольного сп'яніння вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, а також проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII. З урахуванням суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про поліцейського як носія влади, вчинений позивачем дисциплінарний проступок унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі -Закон № 580-VIII) передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктами 1-2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - «Дисциплінарний статут»).
Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту. Службова дисципліна- дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з пунктами 1, 4, 6 частини третьої цієї ж статті службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно з пунктом 2 Розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Відповідно до пункту 3 Розділу 3 зазначених Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Отже, перебування поліцейського під час несення служби у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння є дисциплінарним проступком і підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
При цьому черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.
Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок №893).
Пунктами 2-4, 7 Розділу 5 Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до пункту 8 Розділу 5 Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Згідно з пунктом 14 Розділу 5 Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання .
З аналізу наведених вище норм Порядку №893 вбачається, що службове розслідування стосовно поліцейського може проводитись дисциплінарною комісією у письмовому провадженні або за рішенням уповноваженого керівника на відкритому засіданні комісії. Водночас при здійсненні такого розслідування у письмовому провадженні (за наявними матеріалами) обов'язковим є надання поліцейським щодо якого воно проводиться письмових пояснень або фіксації відмови у їх наданні.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з частиною 3 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Зміст спірних правовідносин полягає у перевірці наявності чи відсутності у діях позивача дисциплінарного проступку і вирішенні питання чи тягне такий проступок на застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби.
Апелянт вказує на те, що на момент перевірки його на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» о 08 год. 47 хв. він не заступив у добовий наряд, не отримав табельну вогнепальну зброю, не пройшов відповідний інструктаж, де і мало б бути з'ясовано питання про можливість несення служби в добовому наряді. Отже, висновок відповідача та суду про перебування його під час несення служби в стані алкогольного сп'яніння, є помилковим.
Проте апеляційний суд з такими доводами апелянта не погоджується із огляду на наступне.
Позивач у своїх власноручних поясненнях зазначив, що 26.11.2020 о 08.00 год. він прийшов у приміщення Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, тобто за місцем несення служби.
Крім цього, позивач не повідомив керівництву про те, що він має якісь підстави не заступати на добове чергування.
Наведене підтверджується поясненням начальника Березнівського ВП ОСОБА_2 , який вказав, що саме під час проведення інструктажу працівників, які заступали у добовий наряд працівниками ВІОС було проведено освідування зокрема ОСОБА_1 , і при цьому останній не повідомляв його про неможливість заступити у добове чергування.
Окрім цього, з поліцейськими, які заступають на чергування, проводять інструктаж з приводу заходів безпеки при поводженні зі зброєю та заходів особистої безпеки під час якого мобільною групою був проведений його огляд на стан алкогольного сп'яніння, який показав позитивний результат.
Також під час надання письмового пояснення позивач особисто зазначив, що напередодні перебуваючи у своїх знайомих вживав алкогольні напої. Тобто він, знаючи про те, що має заступати на добове чергування зранку 26.11.2020, ввечері 25.11.2020 вживав алкогольні напої в такій кількості, що наступного дня концентрація парів спирту у видихуваному повітрі становила 1,04 проміле.
Суд першої інстанції вірно вказав, що позивач перебував на службі з моменту його прибуття до Березнівського відділення поліції, тобто початок виконання позивачем службових обов'язків розпочався саме з моменту його прибуття за місцем несення служби і не залежить від наявності чи відсутності його підписів у вказаних вище журналах.
Натомість факт відсутності його підписів у журналах про проходження інструктажу, а також у журналі про отримання зброї, свідчить лише про його недопуск до безпосереднього виконання обов'язків .
Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем не враховано тяжкість проступку, його ставлення до виконання службових обов'язків, характеризуючі дані, а висновок про те, що допущене порушення службової дисципліни несумісне зі службою в поліції, є передчасним, а застосування до нього найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, у даному випадку не є виправданою та необхідною мірою відповідальності, не відповідає меті застосування дисциплінарного стягнення - виховання поліцейського для безумовного дотримання службової дисципліни, апеляційний суд вказує на наступне.
Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, слідує, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 808/330/17.
Суд першої інстанції вірно вказав, що позивач знаходячись на службі у стані алкогольного сп'яніння вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, а також проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII. З урахуванням суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про поліцейського як носія влади, вчинений позивачем дисциплінарний проступок унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Щодо неврахування характеризуючих даних про позивача, то у матеріалах службового розслідування наявна довідка, підписана начальником Березнівського ВП підполковником поліції Трофимчуком Ю.М. про те, що майор поліції ОСОБА_1 має несприятливий психоемоційний стан, що стало підставою для включення його до групи психологічної підтримки та допомоги, згідно якої, у майора поліції ОСОБА_1 виражені несприятливі чинники, зокрема істотне зниження успішності у виконання професійних завдань, суттєві труднощі адаптації до умов службової діяльності, часті перепади настрою, прояви залежної поведінки, надмірне вживання алкоголю.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставиною, що обтяжує вчинення дисциплінарного проступку є перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння у форменому одязі, що негативно впливає на імідж поліції в цілому.
Обставин, що пом'якшують вчинення дисциплінарного проступку встановлено не було.
Таким чином, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати поведінки, яка ганьбить звання працівника поліції або підриває авторитет поліції, інших відносин, які носять протиправний характер.
Дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських є обов'язком кожного поліцейського незалежно від того, перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Щодо черговості накладення стягнень за їх видами, то така Дисциплінарним статутом не визначена, а тому рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування, що й було здійснено відповідачем.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши оскаржені позивачем рішення, апеляційний суд вважає, що такі відповідають критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення відповідача є протиправними, а натомість вказують на те, що такі прийняті відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України, тому підстав для визнання їх протиправними та скасування не вбачається.
Відповідно як похідні, не підлягають задоволенню позовні вимоги про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №460/185/212 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді С. М. Кузьмич
В. З. Улицький
Повне судове рішення складено 02.01.2023