Справа № 560/11183/22
іменем України
02 січня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Західного офісу Держаудитслужби до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
Західний офіс Держаудитслужби звернувся в суд з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області, в якому просить зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу Законів про працю України до Державного бюджету України збитків на загальну суму 1 407 506,07 грн, заподіяних внаслідок нарахування та виплати у 2020 році доплати за вислугу років суддям, протягом періоду, в якому вони не здійснювали правосуддя, та нарахування єдиного соціального внеску на суму вказаної вище доплати.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням від 11.10.2021 у справі №560/9222/21, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні адміністративного позову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № 132208-14/2378-2021 від 23.06.2021 року. У зв'язку із набранням рішення законної сили листом від 03.08.2022 позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області з проханням надати інформацію щодо виконання вимоги, однак листом від 01.09.2022 відповідач повідомив, що нарахування та виплату доплати за вислугу років суддям, які не здійснювали правосуддя, у 2020 році здійснював у відповідності до діючого законодавства.
Позовні вимоги просив задовольнити.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву. Тому, керуючись положеннями частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Відповідно до пункту 8.17 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2021 року працівники Управління провели ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області за період з 01.01.2019 по 31.12.2020.
За результатами заходу державного фінансового контролю складений Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 року від 26.05.2021 №08-08/10.
На підставі висновків акта ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області склало вимогу про усунення виявлених ревізією порушень із зазначенням кінцевого терміну інформування про вжиті заходи - до 23.07.2021, якою зобов'язав у строк, визначений пунктом 46 Порядку №550, забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП до Державного бюджету України збитків на загальну суму 1407506,07 грн, заподіяних внаслідок нарахування та виплати у 2020 році доплати за вислугу років суддям, протягом періоду в якому вони не здійснювали правосуддя, та нарахування єдиного соціального внеску на суму вказаної доплати за вислугу років.
Рішенням від 11.10.2021 у справі №560/9222/21, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні адміністративного позову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області № 132208-14/2378-2021 від 23.06.2021 року.
Позивач листом від 03.08.2022 звернувся до ТУ ДСА в Хмельницькій області з проханням надати інформацію про виконання вимоги.
Листом від 01.09.2022 відповідач повідомив, що нарахування та виплату доплати за вислугу років суддям, які не здійснювали правосуддя в 2020 році, Територіальне управління здійснювало на підставі відповідних наказів голів місцевих загальних судів Хмельницької області, видання яких належить до виключної компетенції голови місцевого суду, визначеної пунктом 1 частини 1 і частиною 2 статті 24 закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018, Рішення Ради суддів України №21 від 19.04.2019. Зазначив також, що протягом 2020 року 11 суддів місцевих загальних судів Хмельницької області не відправляли правосудця із незалежних від них та їхньої поведінки причин, з них: 8 суддів -через відсутність рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 3 судді - через відсутність Указів Президента України. Суддя Хмельницького міськрайонного суду Коваль В.О. в період в якому вона не здійснювала повноважень, перебувала у відпустці по догляду за дитиною, відповідно доплата за вислугу років їй не здійснювалася. Таким чином, зазначені судді тривалий час не здійснювали правосуддя через обставини, що не залежали від їх волі, а тому мають право на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04.12.2018 №11 -р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15).
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимоги № 132208-14/2378-2021 від 23.06.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року N 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон N 2939-XII).
Відповідно до статті 1 Закону N 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року N 43 (далі - Положення), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону N 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
За змістом статті 8 Закону N 2939-XII, якою передбачені основні функції органу державного фінансового контролю, орган державного фінансового контролю: 1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням; 3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; 4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.
Статтею 10 Закону N 2939-XII визначені права органу державного фінансового контролю.
Підставою позовних вимог про зобов'язання відповідача забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу Законів про працю України до Державного бюджету України збитків на загальну суму 1 407 506,07 грн, заподіяних внаслідок нарахування та виплати у 2020 році доплати за вислугу років суддям, протягом періоду, в якому вони не здійснювали правосуддя, та нарахування єдиного соціального внеску на суму вказаної доплати, позивач вказує пункти 7 та 10 статті 10 Закону N 2939-XI.
Пунктом 7 статті 10 Закону N 2939-XI передбачене право органу державного фінансового контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Пунктом 10 вказаної норми передбачене право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Разом з тим, пунктом 13 статті 10 Закону N 2939-XI передбачене право органу державного фінансового контролю при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Отже, розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, виявлених під час державного фінансового контролю, визначається органом державного фінансового контролю у вимозі про усунення порушень, яка є обов'яковою для виконання.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону N 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Пунктом 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень законодавства, виявлених під час контролю.
У разі виявлення збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність з вимогами законодавства і в цій частині вона є обов'язковою до виконання. Про наявність та розмір виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю орган державного фінансового контролю зазначає у вимозі. Проте, такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а не шляхом пред'явлення вимоги.
У постановах від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, від 07.11.2018 у справі № 820/8558/15, від 05.07.2021 у справі № 826/11063/17, від 11.02.2021 у справі № 806/1828/17 та інших, Верховних суд сформував правову позицію, відповідно до якої при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства.
Відповідно до частини 4. статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень в адміністративному процесі має право на звернення до суду у порядку та у спосіб, які обмежені повноваженнями, визначеними Конституцією і законами України, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обраний позивачем, який є суб'єктом владних повноважень, спосіб захисту не відповідає Закону N 2939-XII.
Суд також враховує, що заявлений у адміністративному позові спосіб відшкодування збитків на загальну суму 1 407 506,07 грн, заподіяних внаслідок нарахування та виплати у 2020 році доплати за вислугу років суддям, які не здійснювали правосуддя, шляхом відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу Законів про працю України, не передбачений зазначеними нормами Кодексу Законів про працю України. Статтею 130 Кодексу Законів про працю України, якою встановлені загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників, передбачена матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Однак, вказаною нормою не передбачена матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну державі.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову Західного офісу Держаудитслужби до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області про зобов'язання забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу Законів про працю України до Державного бюджету України збитків на загальну суму 1 407 506,07 грн, заподіяних внаслідок нарахування та виплати у 2020 році доплати за вислугу років суддям, протягом періоду, в якому вони не здійснювали правосуддя, та нарахування єдиного соціального внеску на вказану доплату, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Західний офіс Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8,Львів,79000 , код ЄДРПОУ - 40479801)
Відповідач:Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області (вул. Соборна, буд. 75,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 26293548)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук